VashAibolit.com.ua

Простатит

Простатит Простатит - це захворювання передміхурової залози (простати), що розвивається в результаті запальних змін у ній. За статистикою, поширеність захворювання досягає 35-50% і виявляється у чоловіків у віці 20-40 років.

Простатит - це захворювання передміхурової залози (простати), що розвивається в результаті запальних змін у ній. За статистикою, поширеність захворювання досягає 35-50% і виявляється у чоловіків у віці 20-40 років.

Види

Виділяють 4 форми простатиту:


- гострий (бактеріальний);
- хронічний бактеріальний;
- хронічний небактерійний;
- асимптоматичний хронічний.

Гострий простатит зустрічається дуже рідко через швидку течію запального процесу і негайного переходу в хронічну стадію.

Хронічний небактерійний простатит, інакше його називають синдромом хронічної тазової болі, може мати запальний (з наявністю в сечі і еякуляті підвищеного вмісту лейкоцитів) і незапальний характер.

Причини

Причиною гострого та хронічного бактеріального простатиту є патогенні мікроорганізми (віруси, бактерії, гриби). Найчастіше джерелом запалення є:

- кишкова паличка;
- стрептококи;
- стафілококи;
- протей;
- клебсієлла;
- синьогнійна паличка;
- збудники захворювань, що передаються статевим шляхом (хламідії, мікоплазми, гонококи, трихомонади, цитомегаловірус та інші).

Велика частина мікроорганізмів знаходиться в кишечнику, на шкірних покривах, але, потрапляючи в тканини простати, вони викликають запальний процес. Як правило, причиною захворювання є не один збудник, а асоціація декількох типів мікробів.

Розвиток хронічного простатиту можуть спровокувати такі фактори:


- супутні захворювання сечовидільної системи (цистит, пієлонефрит);
- малорухливий спосіб життя («сидяча» робота);
- схильність до закрепів;
- ослаблення захисних сил організму;
- травми;
- гормональний дисбаланс;
- зловживання алкоголем і куріння;
- безладні статеві зв'язки;
- нерегулярне статеве життя (тривале утримання);
- перерваний статевий акт;
- нерегулярне випорожнення сечового міхура;
- незадоволене сексуальне бажання;
- хронічні стреси;
- переохолодження;
- наявність каріозних зубів та інших джерел хронічної інфекції (наприклад, хронічний тонзиліт).

Симптоми простатиту

Гострий простатит - дуже підступне захворювання. «Піймати» його досить важко, тому що, по-перше, процес дуже швидко хронізується, а по-друге, більшість хворих віддають перевагу «пересидіти» прояви гострого простатиту вдома. До лікаря пацієнти із запаленням простати найчастіше звертаються вже в запущених випадках з розладами ерекції та іншими наслідками.

Гостра форма захворювання протікає на тлі:


- підвищеної температури;
- ознобу;
і- нших ознак інтоксикації (слабкість, млявість, втрата апетиту і т.п.).

Запалення передміхурової залози супроводжується болями в промежині, в паховій області і в мошонці. Характерно також хворобливе і прискорене сечовипускання. Іноді в сечі можна помітити білуваті гнійні виділення. Крім того, хворий може звернути увагу на відсутність нічних і ранкових ерекцій, неякісну ерекцію під час інтимної близькості і різке вкорочення статевого акту.

Ознаки хронічного бактеріального простатиту можуть бути відсутні або з'являтися в періоди загострення. Для цієї стадії характерні болі в паховій області і внизу живота, вони нерідко іррадіюють в крижі, поперек і мошонку. З'являються типові симптоми розлади сечовипускання: слабкий струмінь сечі і часті позиви, хоча самої сечі виділяється небагато.

Надалі, при відсутності лікування хронічний простатит досягає апогею: з'являються розлади статевої функції. Наприклад:

- недостатня ерекція або її відсутність;
- хворобливі ерекції, через які пацієнт ухиляється від статевих актів;
- короткий статевий акт;
- хворобливість сім'явиверження.

Залишає бажати кращого і загальний стан чоловіка: він швидко стомлюється, постійно роздратований, погано спить. Хронічний простатит абактеріальний становить 95% серед усіх простатитів, хворіють ним переважно чоловіки близько 30 років. Він характеризується постійними або періодичними болями в області малого тазу, простати, в мошонці, при цьому в лабораторних аналізах відсутні ознаки запалення. Причини захворювання точно не встановлені.

Діагностика

При діагностиці гострого та хронічного простатиту крім збору скарг, анамнезу та огляду пацієнта використовують такі методи:

- загальний аналіз крові та сечі;
- мікроскопічне дослідження секрету простати і посів його на живильне середовище для виявлення збудника (секрет отримують після пальцевого масування передміхурової залози через пряму кишку);
- цитологічне дослідження сечі;

- УЗД простати та органів малого тазу;
- комп'ютерна томографія та ядерно-магнітний резонанс (МРТ);
- мазок з уретри на мікрофлору.

Диференціальна діагностика спрямована на розмежування простатиту, аденоми простати, раку простати, ознак каменів в передміхуровій залозі.

Лікування простатиту

Лікування простатиту веде хірург-уролог. Метою етіотропного лікування, спрямованого на ліквідацію причини простатиту, є усунення збудника. Залежно від виявленої причини призначаються антибіотики, противірусні або протигрибкові препарати. Тривалість терапії при гострому простатиті становить 7-10 днів, при хронічному процесі - 4-8 тижнів.


Для лікування бактеріальної інфекції використовуються:


- антибіотики фторхінолонового ряду (ципрофлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин);
- макроліди (еритроміцин, кларитроміцин);
- доксициклін;
- антибактеріальні препарати.

Протигрибкові (дифлюкан, флуконазол) і противірусні засоби (неовір, ацикловір) призначаються перорально і в ректальних свічках.

Крім цього, використовуються інші види терапії:


- антиалергічна (супрастин, кларитин, димедрол);
- протизапальна (індометацин, диклофенак);
- знеболююча (но-шпа, анальгін, баралгін).

Призначаються також:


- фізіопроцедури;
- лікувальна гімнастика;
- масаж передміхурової залози.

Для стимуляції імунітету показані імуномодулятори (левамізол, метилурацил, тималін, тактовно, пірогенал, продигиозан), а також проведення інтерферонотерапії. З метою відновлення мікрофлори кишечника можливий прийом біфідумбактерину, лактобактерину. Весь курс лікування займає 3-4 місяці.

Ускладнення
Невилікуваний простатит небезпечний наступними ускладненнями:

- обструкцією сечового міхура з подальшою гострою затримкою сечі;
- безпліддям;
- рецидивуючим запаленням сечового міхура;
- абсцесом простати;
- депресією;
- імпотенцією;
- аденомою простати;
- калькульозним простатитом (каменеподібним з виснажливими болями);

Прогноз

Прогноз при гострому простатиті сприятливий, своєчасне лікування призводить до повного одужання. Частота загострень при хронічному простатиті досягає 50% і вище, але при відповідному лікуванні, можливо домогтися стійкої ремісії.

Профілактика


Для профілактики захворювання необхідно дотримуватися таких умов:

- регулярне статеве життя з постійною партнеркою;
- відмова від шкідливих звичок;
- ведення здорового способу життя (заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі);
- дотримання дієти;
- регулярне відвідування уролога.
Цікаво? Розкажіть своїм друзям в:

Поділіться власною думкою
Мене звати:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити, якщо не видно коду
Ввести код:
Особистий кабінет