Чому варто приділяти час психічному розвитку дитини
Батьки хочуть, щоб їхня дитина була здорова не тільки у фізичному, але й психічному відношенні. Якщо про перший аспект здоров'я батьки особливо активно дбають, то про другий іноді забувають.
Вчені, які намагаються досліджувати психологічний стан дітей, стверджують, що великий вплив на емоційний стан дитини має середовище, в якому вона зростає. Те, що вкладено в неї під час розвитку до 7 років, може грати роль навіть у дорослому віці. Більшість людей, що мають психологічні і психічні розлади, могли б уникнути подібних проблем, якщо б мали краще дитинство.
Ми, дорослі, не можемо вплинути на те, який у нас психічний стан, тому що велику роль у його розвитку грали наші батьки. Але кожен може вплинути на те, як він поводиться зі своєю дитиною, щоб згодом можна було уникнути труднощів під час виховання, а також проблем, з якими ваш малюк зіткнеться у дорослому житті.
Найчастіше батьки можуть мати дві крайності у вихованні своєї дитини, які можуть негативно впливати на її психічний розвиток, а в майбутньому може призвести до серйозних проблем з навколишнім світом. В чому ж можуть складатися помилки батьків?
- «Ти у всьому права, ти краща з усіх».
Безсумнівно, кожен батько вважає свою дитину найкращою і здібною, але знати вашу суб'єктивну думку дитині не потрібно. Ви ж розумієте, що інші діти також можуть мати здібності, які виділяють їх серед інших. Якщо постійно хвалити дитину і запевняти її, що все, що вона не зробить, є досконалим, то це може призвести до певних психічних розладів. Справа в тому, що в дорослому житті ніхто не буде хвалити вашого малюка за кожен крок (особливо невірний).
Це може привести дитину (ту, яку батьки постійно запевняли, що вона найкраща у всьому) до серйозних стресів. Їй важко визнати, що насправді весь світ крутиться не навколо неї, і вона не є його центром. Усвідомлення того, що вона є звичайною людиною, такою ж як і інші, може так і не прийти, тому що вона не захоче це визнати. Така несумісність з реальністю найчастіше призводить до згубних звичок: алкоголізму, наркоманії, куріння (вони і є результатом психічних розладів).
- «У тебе не вийде! Давай я зроблю.»
Така крайність виховує в дітях низьку самооцінку або впевненість у тому, що за неї всю роботу повинні виконувати інші. У дорослому віці вона не захоче братися за справу, тому що буде впевнена, що з нею набагато краще впораються інші. Це також призводить до серйозних психічних розладів.
Виявляється, що психічний стан дорослої людини безпосередньо залежить від того, як поводилися батьки в період її дорослішання. Варто вибрати «золоту середину», щоб не захоплюватися своїм малюком надмірно, але і не вказуючи йому на кожний неправильно зроблений крок.
Ми, дорослі, не можемо вплинути на те, який у нас психічний стан, тому що велику роль у його розвитку грали наші батьки. Але кожен може вплинути на те, як він поводиться зі своєю дитиною, щоб згодом можна було уникнути труднощів під час виховання, а також проблем, з якими ваш малюк зіткнеться у дорослому житті.
Найчастіше батьки можуть мати дві крайності у вихованні своєї дитини, які можуть негативно впливати на її психічний розвиток, а в майбутньому може призвести до серйозних проблем з навколишнім світом. В чому ж можуть складатися помилки батьків?
- «Ти у всьому права, ти краща з усіх».
Безсумнівно, кожен батько вважає свою дитину найкращою і здібною, але знати вашу суб'єктивну думку дитині не потрібно. Ви ж розумієте, що інші діти також можуть мати здібності, які виділяють їх серед інших. Якщо постійно хвалити дитину і запевняти її, що все, що вона не зробить, є досконалим, то це може призвести до певних психічних розладів. Справа в тому, що в дорослому житті ніхто не буде хвалити вашого малюка за кожен крок (особливо невірний).
Це може привести дитину (ту, яку батьки постійно запевняли, що вона найкраща у всьому) до серйозних стресів. Їй важко визнати, що насправді весь світ крутиться не навколо неї, і вона не є його центром. Усвідомлення того, що вона є звичайною людиною, такою ж як і інші, може так і не прийти, тому що вона не захоче це визнати. Така несумісність з реальністю найчастіше призводить до згубних звичок: алкоголізму, наркоманії, куріння (вони і є результатом психічних розладів).
- «У тебе не вийде! Давай я зроблю.»
Така крайність виховує в дітях низьку самооцінку або впевненість у тому, що за неї всю роботу повинні виконувати інші. У дорослому віці вона не захоче братися за справу, тому що буде впевнена, що з нею набагато краще впораються інші. Це також призводить до серйозних психічних розладів.
Виявляється, що психічний стан дорослої людини безпосередньо залежить від того, як поводилися батьки в період її дорослішання. Варто вибрати «золоту середину», щоб не захоплюватися своїм малюком надмірно, але і не вказуючи йому на кожний неправильно зроблений крок.
08 червня 2015
