Методи лікування хронічного геморою
Патологічне розширення вен, розташованих в аноректальній зоні (області анального отвору або прямої кишки) – дуже підступне захворювання, оскільки досить тривалий час може не давати про себе знати. Безсимптомний початок розвитку хвороби нерідко призводить до того, що багато людей взагалі не підозрюють про наявність у себе геморою. Але коли виникає печіння в районі заднього проходу, з'являється біль і кров'янисті виділення при спробі спорожнити кишечник в туалеті, без візиту до лікаря-проктолога вже не обійтися. За великим рахунком геморой сам по собі є повільною прогресуючою патологією, що супроводжується циклічними періодами затишшя і загострень. Тим не менше, більшість фахівців-медиків зазначає, що методи лікування хронічного геморою дещо відрізняються від терапії гострого прояву хвороби.
Характерні особливості медикаментозного лікування
Основні цілі, що стоять перед проктологом під час гострих гемороїдальних нападів – це знеболювання, зняття запалення, усунення защемлення розширених венозних вузлів і спазму м'язів анального сфінктера. Іншими словами, хворому необхідно надати екстрену допомогу, щоб він не мучився. Для позбавлення пацієнта від хворобливої симптоматики використовують лідокаїнові і адреналінові супозиторії, ректальні свічки Анестезол, Проктозан, Реліф Адванс, метилурацилову або гідрокортизонову мазь, іноді доводиться вдаватися до новокаїнової блокади.
Але на купірованні лікування гострого нападу хвороби не зупиняється. Тому під терапією хронічного геморою мається на увазі продовження лікувального процесу, який здійснюється в період ремісії даної патології. Тільки основна мета лікаря тепер вже дещо інша: продовжити час затишшя між нападами захворювання. Для цього необхідно усунути застійні явища в гемороїдальних венах, забезпечити відтік крові, зміцнити судинні стінки, запобігти утворенню в них тромбів. Пацієнту призначають препарати місцевого впливу і для прийому всередину, що поліпшують мікроциркуляцію крові, знімають набряклість з венозних сплетень. З таким завданням успішно справляються ректальні супозиторії Проктозан, Натальсид, мазі і креми Троксерутин, Проктоседил, Венорутон, таблетки Детралекс, Троксевазин, Гінкор Форт, Літовіт-Б.
Оперативне лікування
Безумовно, консервативна терапія хронічного геморою найбільш ефективна при I – II стадії хвороби, коли випадають гемороїдальні вузли самостійно повертаються всередину прямої кишки. Але якщо спостерігається рясна кровоточивість, тромбоутворення, а патологічні утворення неможливо вставити назад без допомоги рук, або вони весь час знаходяться зовні (III – IV стадії), то неминуча хірургічна операція. До геморроїдектомії, при якій вирізають частину слизової оболонки прямої кишки, що дозволяє видалити гемороїдальний вузол, сьогодні вдаються тільки при вкрай занедбаній IV стадії захворювання.
Основні цілі, що стоять перед проктологом під час гострих гемороїдальних нападів – це знеболювання, зняття запалення, усунення защемлення розширених венозних вузлів і спазму м'язів анального сфінктера. Іншими словами, хворому необхідно надати екстрену допомогу, щоб він не мучився. Для позбавлення пацієнта від хворобливої симптоматики використовують лідокаїнові і адреналінові супозиторії, ректальні свічки Анестезол, Проктозан, Реліф Адванс, метилурацилову або гідрокортизонову мазь, іноді доводиться вдаватися до новокаїнової блокади.
Але на купірованні лікування гострого нападу хвороби не зупиняється. Тому під терапією хронічного геморою мається на увазі продовження лікувального процесу, який здійснюється в період ремісії даної патології. Тільки основна мета лікаря тепер вже дещо інша: продовжити час затишшя між нападами захворювання. Для цього необхідно усунути застійні явища в гемороїдальних венах, забезпечити відтік крові, зміцнити судинні стінки, запобігти утворенню в них тромбів. Пацієнту призначають препарати місцевого впливу і для прийому всередину, що поліпшують мікроциркуляцію крові, знімають набряклість з венозних сплетень. З таким завданням успішно справляються ректальні супозиторії Проктозан, Натальсид, мазі і креми Троксерутин, Проктоседил, Венорутон, таблетки Детралекс, Троксевазин, Гінкор Форт, Літовіт-Б.
Оперативне лікування
Безумовно, консервативна терапія хронічного геморою найбільш ефективна при I – II стадії хвороби, коли випадають гемороїдальні вузли самостійно повертаються всередину прямої кишки. Але якщо спостерігається рясна кровоточивість, тромбоутворення, а патологічні утворення неможливо вставити назад без допомоги рук, або вони весь час знаходяться зовні (III – IV стадії), то неминуча хірургічна операція. До геморроїдектомії, при якій вирізають частину слизової оболонки прямої кишки, що дозволяє видалити гемороїдальний вузол, сьогодні вдаються тільки при вкрай занедбаній IV стадії захворювання.
Якщо ж прийнято таке рішення, то операція проводиться під загальним наркозом або спінальною анестезією області, що дозволяє повністю знеболити місце оперативного втручання. В інших випадках лікарі воліють використовувати малоінвазивні методи оперативного лікування геморою.
Будь-яка людина, що страждає патологічним розширенням вен прямої кишки або області ануса, повинна придивитися до свого способу життя. Щоб поліпшити кровообіг в аноректальній зоні, необхідно знизити вагу, збільшити рухову активність, при «сидячій» роботі періодично робити вправи для зміцнення сідничних м'язів. І, звичайно, вкрай важливо звернути увагу на свій раціон харчування, щоб не допускати запорів – основного провокуючого фактора виникнення хронічного геморою.
Будь-яка людина, що страждає патологічним розширенням вен прямої кишки або області ануса, повинна придивитися до свого способу життя. Щоб поліпшити кровообіг в аноректальній зоні, необхідно знизити вагу, збільшити рухову активність, при «сидячій» роботі періодично робити вправи для зміцнення сідничних м'язів. І, звичайно, вкрай важливо звернути увагу на свій раціон харчування, щоб не допускати запорів – основного провокуючого фактора виникнення хронічного геморою.
06 листопада 2015
