Генітальний герпес у жінок – симптоми і лікування
Якщо герпетична інфекція вперше вражає область геніталій представниць слабкої статі, то жінки реагують на таку проблему по-різному: одні до пори до часу не звертають на це особливої уваги, інші сильно переживають, а іноді навіть впадають в тривалий депресивний стан. Дійсно, коли періодично виникає в зоні промежини і зовнішніх статевих органів украй неприємний свербіж то це не тільки викликає вельми відчутний дискомфорт, але і заважає повною мірою насолоджуватися сексуальним життям. Більш того, проникнення вірусу герпесу в піхву і його подальше розповсюдження на шийку матки і яєчники може призвести до безпліддя. Тому помилково списувати на звичайне роздратування, або пітницю, перші ознаки генітального герпесу у жінок. Симптоми і лікування цієї недуги добре відомі лікарям-інфекціоністам, але вони залежать від того, який саме характер носить захворювання – первинний або хронічний рецидивуючий.
Шлях передачі вірусу
Герпетичне ураження жіночих геніталій викликає вірус простого герпесу II типу, що передається переважно статевим шляхом. Цей інфекційний збудник дуже підступний, оскільки після потрапляння в організм він проникає в спинномозкові нервові ганглії (вузли). Поки імунітет людини в порядку, вірус ніяк себе не проявляє, перебуваючи у латентному («сплячому» стані. Заразитися герпетичною інфекцією можна від партнера-носія вірусу не тільки при класичній статевої близькості, і навіть під час поцілунку (через слину). У зоні підвищеного ризику інфекційного ураження знаходяться жінки в стані імунодефіциту, а також ті що мають численні статеві зв'язки з малознайомими чоловіками. Можливий і побутовий шлях зараження через загальні предмети гігієни, посуд. Існує і самозараження, під час загострення вірусу простого герпесу, при випадковому торканні геніталій руками, які не вимили після доторку до язвочок на обличчі (губи, ніс).
Симптоми
Первинне інфікування вірусом герпесу у деяких випадках може протікати безсимптомно. Це дуже небезпечно, оскільки жінка буде заражати свого партнера, навіть не підозрюючи про наявність інфекції. Але при ослабленні імунітеті симптоматика захворювання проявляється в яскраво вираженій, гострій формі. У зонах герпетичного ураження (великих і малих статевих губах, навколо анального отвору або на внутрішній поверхні стегон) спостерігається почервоніння, з'являється неприємний свербіж, а при механічному контакті виникають хворобливі відчуття. Через деякий час на шкірі промежини або слизових оболонках геніталій утворюється цілий розсип маленьких бульбашок (везикул), що містять всередині мутнувату рідину. Приблизно через 3-5 днів везикули розриваються, залишаючи після себе виразки у вигляді ерозій, які загоюються протягом тижня. Якщо в патологічний процес залучений сечостатевої тракт, то відчувається печіння при сечовипусканні, а при ураженні піхви з неї виділяється характерний слиз. Нерідко первинний жіночий генітальний герпес супроводжується розбитістю, слабкістю, гарячковим станом, збільшенням пахових лімфовузлів, м'язовими болями в спині. Симптоми хронічної форми захворювання виражені менш яскраво, не настільки болючі.
Лікування
На жаль, повністю вивести з жіночого організму герпетичну інфекцію не вдасться. Більш того, згідно зі статистикою, вірус простого герпесу II типу присутній в «дрімаючому» стані практично у 90% проживаючих на Землі людей. Але загальмувати його активність і повернути в «сплячий» режим цілком можливо. При первинному ураженні або загостренні хвороби жінка приймає противірусні медикаменти, серед яких найбільшу ефективність проявляють такі препарати.
Профілактика інфікування і рецидивів захворювання
Щоб уберегтися від зараження необхідно дотримуватися елементарних правил гігієни: мити руки після повернення з вулиці і перед їжею, користуватися лише своїм рушником, посудом і одягом, уникати безладних статевих контактів, використовувати презервативи при статевому акті. Якщо з близьких хтось захворів вжити заходів по обмеженню з ним тісних контактів.
Якщо вірус вже знаходиться в організмі, для запобігання рецидиву захворювання необхідно зміцнювати імунітет. Для цього необхідно:
- повноцінне харчування і відпочинок;
- підтримка організму вітамінними комплексами;
- загартовування та фізичне навантаження;
- відмовитися від шкідливих звичок (алкоголь і куріння знижують імунітет);
- уникати перевтоми, переохолодження;
- зміцнювати нервову систему для протистояння стресам.
Герпетичне ураження жіночих геніталій викликає вірус простого герпесу II типу, що передається переважно статевим шляхом. Цей інфекційний збудник дуже підступний, оскільки після потрапляння в організм він проникає в спинномозкові нервові ганглії (вузли). Поки імунітет людини в порядку, вірус ніяк себе не проявляє, перебуваючи у латентному («сплячому» стані. Заразитися герпетичною інфекцією можна від партнера-носія вірусу не тільки при класичній статевої близькості, і навіть під час поцілунку (через слину). У зоні підвищеного ризику інфекційного ураження знаходяться жінки в стані імунодефіциту, а також ті що мають численні статеві зв'язки з малознайомими чоловіками. Можливий і побутовий шлях зараження через загальні предмети гігієни, посуд. Існує і самозараження, під час загострення вірусу простого герпесу, при випадковому торканні геніталій руками, які не вимили після доторку до язвочок на обличчі (губи, ніс).
Симптоми
Первинне інфікування вірусом герпесу у деяких випадках може протікати безсимптомно. Це дуже небезпечно, оскільки жінка буде заражати свого партнера, навіть не підозрюючи про наявність інфекції. Але при ослабленні імунітеті симптоматика захворювання проявляється в яскраво вираженій, гострій формі. У зонах герпетичного ураження (великих і малих статевих губах, навколо анального отвору або на внутрішній поверхні стегон) спостерігається почервоніння, з'являється неприємний свербіж, а при механічному контакті виникають хворобливі відчуття. Через деякий час на шкірі промежини або слизових оболонках геніталій утворюється цілий розсип маленьких бульбашок (везикул), що містять всередині мутнувату рідину. Приблизно через 3-5 днів везикули розриваються, залишаючи після себе виразки у вигляді ерозій, які загоюються протягом тижня. Якщо в патологічний процес залучений сечостатевої тракт, то відчувається печіння при сечовипусканні, а при ураженні піхви з неї виділяється характерний слиз. Нерідко первинний жіночий генітальний герпес супроводжується розбитістю, слабкістю, гарячковим станом, збільшенням пахових лімфовузлів, м'язовими болями в спині. Симптоми хронічної форми захворювання виражені менш яскраво, не настільки болючі.
Лікування
На жаль, повністю вивести з жіночого організму герпетичну інфекцію не вдасться. Більш того, згідно зі статистикою, вірус простого герпесу II типу присутній в «дрімаючому» стані практично у 90% проживаючих на Землі людей. Але загальмувати його активність і повернути в «сплячий» режим цілком можливо. При первинному ураженні або загостренні хвороби жінка приймає противірусні медикаменти, серед яких найбільшу ефективність проявляють такі препарати.
Профілактика інфікування і рецидивів захворювання
Щоб уберегтися від зараження необхідно дотримуватися елементарних правил гігієни: мити руки після повернення з вулиці і перед їжею, користуватися лише своїм рушником, посудом і одягом, уникати безладних статевих контактів, використовувати презервативи при статевому акті. Якщо з близьких хтось захворів вжити заходів по обмеженню з ним тісних контактів.
Якщо вірус вже знаходиться в організмі, для запобігання рецидиву захворювання необхідно зміцнювати імунітет. Для цього необхідно:
- повноцінне харчування і відпочинок;
- підтримка організму вітамінними комплексами;
- загартовування та фізичне навантаження;
- відмовитися від шкідливих звичок (алкоголь і куріння знижують імунітет);
- уникати перевтоми, переохолодження;
- зміцнювати нервову систему для протистояння стресам.
22 листопада 2015
