0
Вплив електромагнітного випромінювання на процеси регенерації сполучної тканини Вивчення закономірностей функціонування сполучної тканини в процесі репаративної регенерації є актуальною проблемою фундаментальних досліджень у медицині. Цілеспрямоване управління цим процесом в травматології та ортопедії необхідно для розробки сучасних патогенетично обґрунтованих високотехнологічних методів реабілітації пацієнтів з наслідками травм (включаючи опіки) і захворюваннями опорно-рухової системи.

Сполучна тканина виконує опорну, трофічну, захисну і репаративну функції, разом з кров'ю і лімфою формує систему внутрішнього середовища організму, через яку здійснюється процес обміну речовин. З точки зору системного аналізу, процес репаративної регенерації сполучної тканини розглядається як цілісна тканинна реакція на пошкодження, в якій представлено єдність компонентів запалення, регенерації та фіброзу.

Найбільш поширеним варіантом сполучної тканини шкірних покривів є пухка волокниста тканина, до складу якої входять практично всі види клітин і міжклітинних структур, що беруть участь в процесах фізіологічної та репаративної регенерації, запалення, склерозування і загоєння ран. Процес репаративної регенерації сполучної тканини протікає за участю клітинних елементів і факторів імунної системи, що оптимізують баланс співвідношень регенерації і запалення, порушення якого призводить до ускладнень.

Пластичні процеси сполучної тканини відбуваються на тлі її посиленого функціонування, що виражається активацією синтезу нуклеїнових кислот, перебудовою клітинних мембран і внутрішньоклітинних структур, інгібуванням ферментів, що не беруть участь в пластичних процесах. На певній стадії включаються механізми придушення надмірного розростання сполучної тканини, що працюють за принципом саморегуляції в цілях профілактики утворення грубих колагенових рубців.


Фізіологічне загоєння ран передбачає збалансованість нейродинамічного забезпечення окремих етапів, що включають трофотропну (4-5 діб) і ерготропну (до 30-35 діб) фази. Якщо травмуючий фактор значно перевищує адаптаційно-компенсаторні резерви організму, до ЦНС виникає дізрегуляція процесів збудження і гальмування, що призводить до патологічних реконструктивних реакцій на тлі зростаючої резистентності сполучної тканини до природних регуляторних впливів і лікувальних впливів.

Одним з немедикаментозних методів активації природних антистресових систем перерозподілу енергетичних, метаболічних і структурних ресурсів організму є рефлексотерапія. Згідно сучасним уявленням, запуск рефлекторних коригуючих реакцій відбувається саме в сполучній тканині на рівні первинної ланки акупунктурної системи, де розташовані точкові рефлексогенні зони – точки акупунктури.

Останнім часом пильна увага приділяється дослідженням, пов'язаним з дією низькоінтенсивних електромагнітних випромінювань (ЕМВ) надзвичайно високочастотного (НВЧ) та терагерцового (ТГ) діапазонів (30-300 ГГц і 100 ГГц – 10 ТГц). Даний напрямок відноситься до фундаментальних наук і є мультидисциплінарним (на стику біофізики, патофізіології, біохімії та клініки), що дозволяє розглядати вплив мікрохвиль на організм з різних точок зору. Пріоритет у цьому напрямку належить вітчизняній науці.

Відмінною особливістю мікрохвиль є їх екранування в шарах атмосфери, що забезпечує, по-перше, відсутність до них адаптації з боку живих організмів, а по-друге, відсутність перешкод при використанні даного випромінювання в процесі міжклітинних взаємодій. Різноманітні теорії, які намагаються пояснити лікувальну дію низькоінтенсивних ЕМІ КВЧ і ТГЧ, все ще не є загальновизнаними. Вважається, що місцем енергії взаємодії ЕМВ з біологічним об'єктом є мембрана клітини, де відбуваються модифікації в розподілі заряджених частинок, що призводить до конформаційних змін молекул ліпідів, білків і ферментів в мембранній структурі.

Пріоритетними для терапевтичного впливу довгий час залишалися моногармонічні фіксовані частоти 4,1, і 7,1 5,6 мм. Однак своєрідне «нав'язування» організму впливу на зазначених частотах не завжди приводило до бажаного результату. При впливі на організм тварин і людини ЕМІ в шумовому режимі випромінювання була виявлена фільтрація частот, при якій «корисні» сигнали поглиналися значно сильніше, ніж даремні або шкідливі, а значення резонансних частот змінювалися навіть в процесі одиничної лікувальної процедури. Це відкрило широкі перспективи для впровадження в практику шумових мікрохвильових приладів.


Численні клініко-експериментальні дослідження впливу ЕМІ КВЧ в шумовому режимі випромінювання зареєстрували стимуляцію клітинної проліферативної активності, протизапальні, імуностимулюючі, антистресові і спазмолітичні ефекти, а також поліпшення реології крові.

В даний час все більшу увагу дослідників привертає терагерцовий діапазон ЕМІ, який охоплює спектр випромінювання принципових для нормальної життєдіяльності організму молекул білків, ДНК, оксиду азоту та багатьох інших.
Резюмуючи наведені дані клініко-експериментальних робіт, необхідно зауважити, що дослідження механізмів регуляції регенераційної здатності сполучної тканини, створення наукових основ її управлінням з допомогою приладів сучасної наноелектроніки є перспективною задачею в області розробки біомедичних технологій. Стаття написана з допомогою интернет-магазине Энерго911.

22 січня 2016



Поділіться власною думкою
Реєстрація