VashAibolit.com.ua

Простатит: Причини, Симптоми, Діагностика, Лікування

Простатит: Причини, Симптоми, Діагностика, Лікування Простатит - захворювання, яке розвивається у чоловіків в області передміхурової залози. Ця залоза є органом, що розміщається в центрі тазу, злегка нижче сечового міхура. По своєму розташуванню передміхурова залоза охоплює деяку частину сечівника. Безпосередньо її вивідні потоки сходяться з сечівником.

Ця залоза здатна виробляти речовину, що є основою для насінної рідини, яка також містить біологічно активні речовини. Зокрема, це речовина, або секрет, сприяє розрідженню сперми, а також підвищує рухливість сперматозоїдів.

Статистично, простатити у чоловіків зустрічаються у віці 20-50 років (близько 70-ти відсотків). Фактично вважається, що в більшості випадків захворювання викликається інфекціями (близько 90 відсотків), які можна отримати статевим шляхом, тобто, наслідок недотримання особистої та сексуальної гігієни. Рідко мають місце інфекції, які з'являються в організмі з кров'ю (інфекційні захворювання, слабкий імунітет), детальніше можливо дізнатись у спеціалістів на medcity.

Розрізняють хронічний простатит, гострий, отриманий бактеріальним шляхом. Але бувають і небактеріальні захворювання такого типу – синдром хронічного тазового болю. Тоді зустрічаються симптоми, схожі на простатит, але в передміхуровій залозі бактерій немає. Також може зустрітися і асимптоматичний хронічний простатит, який протікає в прихованій формі, без симптомів.

Причини


При гострій формі хвороби має місце проникнення в передміхурову залозу тих чи інших мікробів. Більший відсоток таких мікроорганізмів може знаходитися всередині кишечника (ентерокок, ентеробактер, паличка, золотистий стафілокок та інше) або входити до складу мікрофлори шкіри.

Іноді гострий процес переходить у хронічний. Факторами, які призводять до цього, можуть бути: нерегулярність статевого життя, часте переохолодження, порушення потоку крові в органах тазу, захворювання сечостатевої системи, нерухомий спосіб життя.

Хронічний небактерійний простатит навіть на даний момент не вивчений повністю, тому є кілька можливих теорій щодо його появи:

- імунна теорія. Тканини передміхурової залози можуть вражатися різноманітними антигенами або шляхом аутоімунного процесу. Розвиток цього процесу може дати простата бактеріальних антигенів або спадкова схильність;
- теорія хімічного запалення. Ґрунтується на тому, що сеча може проникнути вглиб тканини і, таким чином, створити зворотний заброс сечі, внаслідок чого викликається запалення тканин простати на основі хімічних компонентів сечі;
- інфекційна теорія. Згідно їй, захворювання виникає шляхом бактеріального ураження збудниками: трихомонади, хламідії, уреаплази та інше;
- нейрогенна теорія. Її побудували на дослідженнях механізму нейрогенного запалення, що виникає в органах сечостатевої системи, коли біологічно активні речовини виділяються нервовими закінченнями при різноманітних стресових ситуаціях.

Характерні симптоми


При гострому захворюванні має місце підвищена температура, загальне нездужання, біль в області паху і внизу живота. Також турбує часте сечовипускання або навіть виділення з сечовипускального каналу.

Хронічна форма простатиту також дублює попередні симптоми, але не настільки яскраво виражені. Тобто, температура трохи вище звичайної межі, спостерігається часте сечовипускання, але під час болю.

Синдром хронічної тазової болі або простатит небактеріального типу відрізняється постійними болями внизу живота або в тазі, в області паху, в мошонці. Необхідно звернутися до лікаря для лабораторного дослідження, щоб переконатися в негативності запального процесу шляхом бактерій.

Якщо це захворювання протікає безсимптомно, то визначити його наявність можна тільки лабораторним або інструментальним шляхом, так як, фактично, клінічних проявів немає. Так чи інакше, але симптоми простатиту дають про себе знати рано чи пізно, головне - вчасно на них зреагувати.

Діагностика


Визначити тип захворювання (застійний простатит, хронічний, калькульозний простатит) зможе лише лікар, уролог або андролог, який візьме всі необхідні аналізи, і на їх основі зробить правильні висновки.

Лікування


На сьогодні лікування хронічного простатиту і гострого простатиту бактеріального походження відбувається шляхом консервативних методів. Зазвичай призначають антибіотики, які активно проникають у тканину і безпосередньо в секрет передміхурової залози, створюють там бактеріальний простір, при цьому враховують характер мікрофлори, а також чутливість мікроорганізмів до деяких антибактеріальних препаратів. Найчастіше такими препаратами можуть бути ті, які відносяться до категорії фторхінолонів.

Також лікування простатиту здійснюють з використанням нестероїдних засобів від запалення, ферментних препаратів, адреноблокаторів та засобів, які покращують мікроциркуляцію.

Хронічний бактеріальний тип захворювання передбачає не тільки використання антибіотиків, але і фізіотерапевтичних методів. Зокрема, такими методами можуть бути: магнітотерапія (з допомогою змінного магнітного поля), лазерна терапія низькоінтенсивного варіанту (низькоінтенсивне лазерне випромінювання), мікрохвильова терапія (здійснення дії високочастотними полями).

Деякі фахівці-урологи рекомендують призначати масаж передміхурової залози, який може бути досить ефективним при різноманітних хронічних формах. У загальному випадку зазначають, що масаж в області передміхурової залози допомагає відтоку секрету по протоках залоз, що, в свою чергу, покращує оборот кров'яного потоку в самій передміхуровій залозі, допомагає кращому проникненню лікарських засобів в тканини залози, а також забезпечує високу активізацію мікроорганізмів, що робить їх більш чутливими до антибіотиків.

Хронічний небактерійний простатит ґрунтується на лікуванні антибактеріальною терапією. Також синдром хронічної тазової болі можна усунути з допомогою нестероїдних препаратів від запалення, міорелаксантів, уроселективних адреноблокаторів. Іноді навіть можуть призначати гормональну терапію.

В принципі, будь-яке медикаментозне лікування проводять курсом. Тобто, нарівні з медикаментозним лікуванням, мають місце і фізіотерапевтичні методи. Плюс також у тому, що одночасно може проводитись і масаж передміхурової залози, дихальні вправи, рефлексотерапія, релаксаційні методи вправ. Поєднання всіх цих процедур підвищує швидке одужання і позбавлення від неприємної хвороби.
Цікаво? Розкажіть своїм друзям в:

Поділіться власною думкою
Мене звати:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити, якщо не видно коду
Ввести код:
Особистий кабінет