VashAibolit.com.ua

Катаракта – Діагностика і Лікування

Катаракта – Діагностика і Лікування Дане захворювання складне, але не безнадійне: лікування катаракти може бути досить успішним. Перед тим, як поставити точний діагноз – наприклад, «вторинна катаракта», лікар проводить ряд досліджень. Вони бувають інструментальними і електрофізіологічними.

Інструментальним шляхом офтальмолог досліджує гостроту зору за таблицями Сивцева-Головіна (видиометрія), визначає поле зору – ту ділянку, який бачить пацієнт нерухомим оком (периметрія). Проводиться тонометрія, що дозволяє встановити очний тиск.

Щоб розглянути внутрішні структури ока, фахівець використовує офтальмологічний мікроскоп. Таким інструментом оцінюються масштаби пошкодження кришталика.

Обстеження включає офтальмоскопія – для огляду очного дна. Це дає чіткі уявлення про стан сітківки, судин, диска зорового нерва.

За допомогою ентопомометрії отримують дані про суб'єктивні зорові відчуття пацієнта, в результаті впливу на сітківку електричних і світлових подразників.

Обов'язкова процедура для наступної операції по видаленню катаракти – рефрактометрія. Під час неї фахівець визначає ступінь заломлення світла при проходженні його через кришталик.

Також в рамках інструментальних досліджень проводиться УЗД-сканування, ультразвукова біометроскопія, денситометрія, що дозволяє оцінити прозорість шарів біолінзи, а також ендотеліальна мікроскопія.

До електрофізіологічних методів дослідження відносять поріг електричної чутливості, лабільність зорового нерва і критичну частоту злиття мигтіння.

У першому і другому дослідженні визначають мінімальну силу струму, при якій пацієнт відчуває світло і при якій дратується зоровий нерв відповідно.

Третє дослідження дає інформацію про мінімальну частоту переривчастого випромінювання, що сприймається оком.


Лікування катаракти


Якщо діагностовано помутніння кришталика, лікування з метою повного відновлення зору можливо лише хірургічним втручанням. При цьому використовується метод тунельної екстракції і звукової факоемульсифікації.

При тунельній екстракції пошкоджений кришталик віддаляється через мікроскопічні клапанні або тунельні розрізи, довжина яких складає не більш 3,5 мм. Оскільки розрізи самогерметизуються, вони не потребують зшивання.

При ультразвуковій факоемульсії речовина кришталика дробиться ультразвуком через розрізи довжиною до 2 мм. Як і в попередньому випадку, шви не накладають.

Замість видаленого кришталика в апарат ока вживляють інтраокулярну лінзу, яка повністю виконує функції віддаленого тіла.

Якщо попередні два методи з якихось об'єктивних причин не підходять даному пацієнтові, при операції по видаленню катаракти доводиться використовувати інші методики, які вимагають подальшого накладання шва ультратонкою ниткою.

Раніше для того, щоб видалити розшарований кришталик, необхідно було дочекатися переходу хвороби в зрілу стадію. Нові методики та сучасне обладнання – мікроскопи та мікрохірургічні інструменти в офтальмологічних клініках допоможуть позбутися від дефекту на ранніх стадіях.

При цьому операція менш травматична для оболонки ока, рана швидше заживає. Більш сприятливі і прогнози на одужання, а післяопераційний період протікає набагато легше.
Цікаво? Розкажіть своїм друзям в:
05.10.16Хвороби Коментарів - 0  Подобається: Подобається 0

Поділіться власною думкою
Мене звати:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити, якщо не видно коду
Ввести код:
Особистий кабінет