Набряк Квінке: перші симптоми, правила першої допомоги
Набряк Квінке — гостра алергічна реакція, що виникає раптово, проявом якої є виражена набряклість слизових оболонок, шкіри та підшкірно - жирової клітковини. Частіше розвивається на обличчі, шиї, грудній клітці, на кистях рук і стопах.
Іноді поширюється на внутрішні органи, суглоби. У важких випадках у процес втягуються головний мозок. Це патологія може виникнути у будь-якої людини, але за статистикою найчастіше відзначається у жінок і дітей.
Іноді поширюється на внутрішні органи, суглоби. У важких випадках у процес втягуються головний мозок. Це патологія може виникнути у будь-якої людини, але за статистикою найчастіше відзначається у жінок і дітей.
Набряк Квінке — причини
За етіологічним факторам набряк Квінке підрозділяється на:
- псевдоалергійний;
- алергічний;
- ідіопатичний.
- Псевдоалергійний — є проявом вродженої патології системи комплементу. Вона являє собою білки крові, які безпосередньо пов'язані з первинними алергічними та імунними реакціями. В нормальному стані ці білки неактивні. Їх активація відбувається в тому випадку, коли в організм потрапляє чужорідний антиген. При цьому система комплементу може активізуватися як спонтанно, так і у відповідь на різні подразники (хімічні або теплові), викликаючи велику алергічну реакцію. Тобто ангионабряк може розвинутися при переохолодженні або перегріві, при ударі, при контакті шкіри з якоюсь хімічною речовиною.
- Алергічний набряк Квінке виникає при впровадженні в організм людини специфічного алергену. У відповідь на це у великих кількостях в кров виділяються речовини, що діють сосудорозширяючі (брадикінін та ін). Під їх впливом різко підвищується проникність стінок судин, що призводить до потрапляння рідкої частини крові в навколишні тканини. В результаті збільшується відстань між клітинами, відповідно відбувається збільшення тканин в обсязі — утворюється набряк.
При набряку Квінке причинами алергічного ангионабряку можуть стати:- продукти харчування (найчастіше — цитрусові, морепродукти, шоколад, горіхи);
- пилок рослин;
- укуси різних комах;
- пух, пір’я, шерсть тварин і птахів;
- побутова хімія;
- лікарські препарати.
- продукти харчування (найчастіше — цитрусові, морепродукти, шоколад, горіхи);
- Ідіопатичний набряк Квінке виникає без видимих причин, коли неможливо з'ясувати першопричину його розвитку.
Сприяючими факторами є:
- патологія щитовидної залози;
- хвороби органів травної системи;
- аутоімунні захворювання;
- гельмінтози;
- захворювання крові;
- стреси;
- травми;
- хірургічні втручання, у т. ч. стоматологічні;
- вагітність;
- прийом контрацептивів.
- патологія щитовидної залози;
Набряк Квінке може розвинутися на другому тижні прийому інгібіторів АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту) — препаратів, які застосовуються при лікуванні гіпертонічної хвороби (каптоприл, еналаприл, раміприл та ін). У процесі їх дії відбувається зниження рівня ферменту ангіотензину II, що призводить до підвищення виділення в кров брадикініну. Це може призвести до набряку Квінке.
Часто набряк Квінке набуває хронічного перебігу і протікає з рецидивами.
Набряк Квінке — перші симптоми і ознаки
Початок завжди гостре. При набряку Квінке перші симптоми розвиваються стрімко протягом декількох хвилин. Патологія проявляється локальним набряком слизової оболонки порожнини рота, очей, губ, мошонки, дихальної та сечостатевої систем, шлунково - кишкового тракту.
При набряку Квінке ознаками патологічного стану, крім набряку слизових оболонок і м'яких тканин, є:
- утруднене дихання;
- охриплий голос аж до афонії;
- синюшність і набряк мови;
- занепокоєння;
- іноді — втрата свідомості.
Найнебезпечніша форма цієї патології – залучення в процес гортані, глотки, трахеї. Це відбувається в 25% випадків ангинабряка. Супроводжується набряк такої локалізації наступними симптомами:
- утрудненим диханням аж до нападу задухи;
- осиплостю голосу;
- гавкаючим сухим кашлем;
- афонією;
- втратою свідомості.
При об'єктивному обстеженні явно видно різке звуження просвіту зіва за рахунок набряку м'якого піднебіння і піднебінних дужок. Подальше поширення ангинабряку на гортань чи трахею може закінчитися летально через можливість задухи.
Якщо процес захоплює внутрішні органи, виникає блювота, рідкий стул, різкі приступоподібні болі в животі — розвивається стан, по клініці нагадує гострий живіт.
При залученні головного мозку з'являється яскрава симптоматика ураження нервової системи:
- геміплегія;
- афазія;
- судомні напади;
- ознаки синдрому Меньєра: різке запаморочення, нудота, блювання.
При поширенні набряку на урогенитальну систему виникає клініка гострого циститу аж до анурії (гострої затримки сечі).
Набряк Квінке — лікування
При розвитку набряку Квінке лікування має розпочатися негайно, оскільки у важких випадках своєчасна проведення медичної допомоги багато в чому визначає прогноз для життя.
Оскільки набряк Квінке — життєвонебезпечний стан, при його розвитку необхідний терміновий виклик швидкої допомоги, особливо, якщо ця патологія виникла вперше.
Показання до госпіталізації:
- набряклість язика;
- набряк дихальних шляхів, що проявляється утрудненим диханням, приступом ядухи;
- набряк кишечнику, що супроводжується гострими болями, блювотою, проносом;
- неефективність лікувальних заходів, проведених в домашніх умовах.
До приїзду швидкої допомоги лікування полягає в наступному:
- звільнення дихальних шляхів;
- перевірка дихання, пульсу, артеріального тиску;
- введення медикаментів: адреналін, глюкокортикостероїда, антигістамінних препаратів — саме в цій послідовності.
Адреналін вводиться на догоспітальному періоді внутрішньом'язово в стандартній дозі 0,3 - 0,5 мл 1% розчину. Якщо результат не настає, ін'єкцію повторюють через кожні 15 хвилин.
Дія адреналіну:
- різко зменшує надходження гістаміну, брадикініну та ін. в кров;
- нормалізує артеріальний тиск;
- зменшує бронхоспазм;
- підтримує серцеву діяльність.
Глюкокортикостероїдні препарати вводять у наступних дозах, залежно від тяжкості стану: дексаметазон — 8 - 32 мг, преднізолон — 60 - 150 мг.
Дія глюкокортикостероїдів:
- зменшують запалення, набряк, свербіж;
- стабілізують артеріальний тиск;
- припиняють викид медіаторів з опасистих клітин (гістаміну, кінінів, простагландинів), що призводять до різкого підвищення проникності судин та розвитку алергічної реакції;
- бронхоспазм купірують;
- покращують діяльність серця.
Антигістамінні препарати володіють дією, аналогічним впливу гормонів. Застосовуються блокатори Н1 - гістамінових рецепторів (супрастин, лоратидин, клемастин, тавегіл, димедрол та ін). Ефективність антигістамінних препаратів збільшується при сумісному застосуванні з блокаторами Н2 - рецепторів (ранітидину, фамотидину та ін).
При госпіталізації в першу чергу усувається загроза для життя — відновлюється прохідність дихальних шляхів, якщо це не вдалося зробити на попередньому етапі. Проводиться при необхідності-інтубація трахеї або конікотомія.
В умовах стаціонару лікування продовжують, поетапно вводяться:
- Препарати інгібіторів протеаз (амінокапронова кислота).
- Десенсибілізуюча терапія (Тіосульфат натрію).
- Дезінтоксикаційна терапія (парентеральне введення Реосорбілакту, розчину Рінгера та ін).
- Етерособенти всередину (Атоксил, Ентеросорб, Полісорб та ін)
- Сечогінні препарати (фуросемід).
- Для зниження проникності судинних стінок – аскорбінова кислота.
- При необхідності проводиться гемосорбція, плазмаферез.
На весь період лікування дотримується строга гіпоалергенна дієта. Надалі дієта поступово розширюється, але на тривалий час необхідно виключити алкоголь і продукти, які є потенційними алергенами.
Протягом місяця рекомендується виключити переохолодження та нервові стреси.
При псевдоалергічному (спадковому) набряку Квінке необхідно введення:
- С1 - інгібіторів;
- нативної плазми при її наявності;
- антифибринолітиків (амінокапронової, транексамової кислоти);
- андрогенів (метилтестостерону, даназолу, станазолу);
- ГКС, сечогінні — при набряку обличчя, шиї.
До введення андрогенів існують протипоказання. Не можна вводити дітям, при вагітності та годуванні груддю, при пухлини передміхурової залози.
Набряк Квінке — профілактика
При набряку Квінке профілактика включає ряд гігієнічних заходів і деякі правила по харчуванню та способу життя, дотримання яких допоможе уникнути розвитку цього небезпечного для здоров'я і життя стану. Перш за все необхідно вжити заходів для виключення контакту з алергенами:
- проводити регулярне вологе прибирання в квартирі;
- провітрювати кімнату;
- витирати пил;
- позбутися від пір'яних і пухових подушок і ковдр;
- відмовитися від домашніх тварин, якщо в минулому виникав набряк Квінке на шерсть тварин;
- дотримуватися гіпоалергенної дієти;
- своєчасно лікувати наявних хронічних захворювань.
Якщо хоч раз розвивався набряк Квінке, потрібно, щоб завжди при собі був антигістамінний препарат, адреналін і преднізолон (дексазон) в ампулах. У разі неможливості парентерального введення цих медикаментів можна вилити вміст ампул під язик — препарати швидко всмоктуються сублингвальними венами, і ефект настає дуже швидко.
При набряку Квінке профілактикою спадкового (псевдоалергічного) ангиоотека є прийом андрогенів за 6 діб (якщо немає протипоказань) або амінокапронової кислоти всередину за 2 доби до проведення хірургічних втручань або стоматологічних маніпуляцій. Інфузію амінокапронової кислоти з цією метою проводять безпосередньо перед операцією.
Набряк Квінке відноситься до загрожуючих життю станів, тому до нього потрібно поставитися з усією відповідальністю і прийняти всі заходи для його попередження.
29 березня 2017