VashAibolit.com.ua

Набряк Квінке: перші симптоми, правила першої допомоги

Набряк Квінке: перші симптоми, правила першої допомогиНабряк Квінке — гостра алергічна реакція, що виникає раптово, проявом якої є виражена набряклість слизових оболонок, шкіри та підшкірно - жирової клітковини. Частіше розвивається на обличчі, шиї, грудній клітці, на кистях рук і стопах.

Іноді поширюється на внутрішні органи, суглоби. У важких випадках у процес втягуються головний мозок. Це патологія може виникнути у будь-якої людини, але за статистикою найчастіше відзначається у жінок і дітей.

Набряк Квінке — причини


За етіологічним факторам набряк Квінке підрозділяється на:

  • псевдоалергійний;
  • алергічний;
  • ідіопатичний.

  1. Псевдоалергійний — є проявом вродженої патології системи комплементу. Вона являє собою білки крові, які безпосередньо пов'язані з первинними алергічними та імунними реакціями. В нормальному стані ці білки неактивні. Їх активація відбувається в тому випадку, коли в організм потрапляє чужорідний антиген. При цьому система комплементу може активізуватися як спонтанно, так і у відповідь на різні подразники (хімічні або теплові), викликаючи велику алергічну реакцію. Тобто ангионабряк може розвинутися при переохолодженні або перегріві, при ударі, при контакті шкіри з якоюсь хімічною речовиною.

  2. Алергічний набряк Квінке виникає при впровадженні в організм людини специфічного алергену. У відповідь на це у великих кількостях в кров виділяються речовини, що діють сосудорозширяючі (брадикінін та ін). Під їх впливом різко підвищується проникність стінок судин, що призводить до потрапляння рідкої частини крові в навколишні тканини. В результаті збільшується відстань між клітинами, відповідно відбувається збільшення тканин в обсязі — утворюється набряк.

    При набряку Квінке причинами алергічного ангионабряку можуть стати:

    • продукти харчування (найчастіше — цитрусові, морепродукти, шоколад, горіхи);
    • пилок рослин;
    • укуси різних комах;
    • пух, пір’я, шерсть тварин і птахів;
    • побутова хімія;
    • лікарські препарати.

  3. Ідіопатичний набряк Квінке виникає без видимих причин, коли неможливо з'ясувати першопричину його розвитку.

    Сприяючими факторами є:

    • патологія щитовидної залози;
    • хвороби органів травної системи;
    • аутоімунні захворювання;
    • гельмінтози;
    • захворювання крові;
    • стреси;
    • травми;
    • хірургічні втручання, у т. ч. стоматологічні;
    • вагітність;
    • прийом контрацептивів.


Набряк Квінке може розвинутися на другому тижні прийому інгібіторів АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту) — препаратів, які застосовуються при лікуванні гіпертонічної хвороби (каптоприл, еналаприл, раміприл та ін). У процесі їх дії відбувається зниження рівня ферменту ангіотензину II, що призводить до підвищення виділення в кров брадикініну. Це може призвести до набряку Квінке.

Часто набряк Квінке набуває хронічного перебігу і протікає з рецидивами.

Набряк Квінке — перші симптоми і ознаки


Початок завжди гостре. При набряку Квінке перші симптоми розвиваються стрімко протягом декількох хвилин. Патологія проявляється локальним набряком слизової оболонки порожнини рота, очей, губ, мошонки, дихальної та сечостатевої систем, шлунково - кишкового тракту.

При набряку Квінке ознаками патологічного стану, крім набряку слизових оболонок і м'яких тканин, є:

  • утруднене дихання;
  • охриплий голос аж до афонії;
  • синюшність і набряк мови;
  • занепокоєння;
  • іноді — втрата свідомості.

Найнебезпечніша форма цієї патології – залучення в процес гортані, глотки, трахеї. Це відбувається в 25% випадків ангинабряка. Супроводжується набряк такої локалізації наступними симптомами:

  • утрудненим диханням аж до нападу задухи;
  • осиплостю голосу;
  • гавкаючим сухим кашлем;
  • афонією;
  • втратою свідомості.

При об'єктивному обстеженні явно видно різке звуження просвіту зіва за рахунок набряку м'якого піднебіння і піднебінних дужок. Подальше поширення ангинабряку на гортань чи трахею може закінчитися летально через можливість задухи.

Якщо процес захоплює внутрішні органи, виникає блювота, рідкий стул, різкі приступоподібні болі в животі — розвивається стан, по клініці нагадує гострий живіт.

При залученні головного мозку з'являється яскрава симптоматика ураження нервової системи:

  • геміплегія;
  • афазія;
  • судомні напади;
  • ознаки синдрому Меньєра: різке запаморочення, нудота, блювання.

При поширенні набряку на урогенитальну систему виникає клініка гострого циститу аж до анурії (гострої затримки сечі).

Набряк Квінке — лікування


При розвитку набряку Квінке лікування має розпочатися негайно, оскільки у важких випадках своєчасна проведення медичної допомоги багато в чому визначає прогноз для життя.

Оскільки набряк Квінке — життєвонебезпечний стан, при його розвитку необхідний терміновий виклик швидкої допомоги, особливо, якщо ця патологія виникла вперше.

Показання до госпіталізації:

  • набряклість язика;
  • набряк дихальних шляхів, що проявляється утрудненим диханням, приступом ядухи;
  • набряк кишечнику, що супроводжується гострими болями, блювотою, проносом;
  • неефективність лікувальних заходів, проведених в домашніх умовах.

До приїзду швидкої допомоги лікування полягає в наступному:

  • звільнення дихальних шляхів;
  • перевірка дихання, пульсу, артеріального тиску;
  • введення медикаментів: адреналін, глюкокортикостероїда, антигістамінних препаратів — саме в цій послідовності.

Адреналін вводиться на догоспітальному періоді внутрішньом'язово в стандартній дозі 0,3 - 0,5 мл 1% розчину. Якщо результат не настає, ін'єкцію повторюють через кожні 15 хвилин.

Дія адреналіну:

  • різко зменшує надходження гістаміну, брадикініну та ін. в кров;
  • нормалізує артеріальний тиск;
  • зменшує бронхоспазм;
  • підтримує серцеву діяльність.

Глюкокортикостероїдні препарати вводять у наступних дозах, залежно від тяжкості стану: дексаметазон — 8 - 32 мг, преднізолон — 60 - 150 мг.

Дія глюкокортикостероїдів:

  • зменшують запалення, набряк, свербіж;
  • стабілізують артеріальний тиск;
  • припиняють викид медіаторів з опасистих клітин (гістаміну, кінінів, простагландинів), що призводять до різкого підвищення проникності судин та розвитку алергічної реакції;
  • бронхоспазм купірують;
  • покращують діяльність серця.

Антигістамінні препарати володіють дією, аналогічним впливу гормонів. Застосовуються блокатори Н1 - гістамінових рецепторів (супрастин, лоратидин, клемастин, тавегіл, димедрол та ін). Ефективність антигістамінних препаратів збільшується при сумісному застосуванні з блокаторами Н2 - рецепторів (ранітидину, фамотидину та ін).

При госпіталізації в першу чергу усувається загроза для життя — відновлюється прохідність дихальних шляхів, якщо це не вдалося зробити на попередньому етапі. Проводиться при необхідності-інтубація трахеї або конікотомія.

В умовах стаціонару лікування продовжують, поетапно вводяться:

  1. Препарати інгібіторів протеаз (амінокапронова кислота).
  2. Десенсибілізуюча терапія (Тіосульфат натрію).
  3. Дезінтоксикаційна терапія (парентеральне введення Реосорбілакту, розчину Рінгера та ін).
  4. Етерособенти всередину (Атоксил, Ентеросорб, Полісорб та ін)
  5. Сечогінні препарати (фуросемід).
  6. Для зниження проникності судинних стінок – аскорбінова кислота.
  7. При необхідності проводиться гемосорбція, плазмаферез.

На весь період лікування дотримується строга гіпоалергенна дієта. Надалі дієта поступово розширюється, але на тривалий час необхідно виключити алкоголь і продукти, які є потенційними алергенами.

Протягом місяця рекомендується виключити переохолодження та нервові стреси.

При псевдоалергічному (спадковому) набряку Квінке необхідно введення:

  • С1 - інгібіторів;
  • нативної плазми при її наявності;
  • антифибринолітиків (амінокапронової, транексамової кислоти);
  • андрогенів (метилтестостерону, даназолу, станазолу);
  • ГКС, сечогінні — при набряку обличчя, шиї.

До введення андрогенів існують протипоказання. Не можна вводити дітям, при вагітності та годуванні груддю, при пухлини передміхурової залози.

Набряк Квінке — профілактика


При набряку Квінке профілактика включає ряд гігієнічних заходів і деякі правила по харчуванню та способу життя, дотримання яких допоможе уникнути розвитку цього небезпечного для здоров'я і життя стану. Перш за все необхідно вжити заходів для виключення контакту з алергенами:

  • проводити регулярне вологе прибирання в квартирі;
  • провітрювати кімнату;
  • витирати пил;
  • позбутися від пір'яних і пухових подушок і ковдр;
  • відмовитися від домашніх тварин, якщо в минулому виникав набряк Квінке на шерсть тварин;
  • дотримуватися гіпоалергенної дієти;
  • своєчасно лікувати наявних хронічних захворювань.

Якщо хоч раз розвивався набряк Квінке, потрібно, щоб завжди при собі був антигістамінний препарат, адреналін і преднізолон (дексазон) в ампулах. У разі неможливості парентерального введення цих медикаментів можна вилити вміст ампул під язик — препарати швидко всмоктуються сублингвальними венами, і ефект настає дуже швидко.

При набряку Квінке профілактикою спадкового (псевдоалергічного) ангиоотека є прийом андрогенів за 6 діб (якщо немає протипоказань) або амінокапронової кислоти всередину за 2 доби до проведення хірургічних втручань або стоматологічних маніпуляцій. Інфузію амінокапронової кислоти з цією метою проводять безпосередньо перед операцією.

Набряк Квінке відноситься до загрожуючих життю станів, тому до нього потрібно поставитися з усією відповідальністю і прийняти всі заходи для його попередження.
Цікаво? Розкажіть своїм друзям в:
29.03.17Хвороби Коментарів - 0  Подобається: Подобається 0

Поділіться власною думкою
Мене звати:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити, якщо не видно коду
Ввести код:
Особистий кабінет