1
Оперізувальний лишай: перші симптоми захворювання, в чому небезпека лишаюОперізуючий лишай — інфекційне захворювання, що викликається нейродерматотропним вірусом Varicella Zoster, який вражає шкіру і нервову систему. Цей же вірус є збудником вітряної віспи. У кожної людини, яка перенесла в дитинстві вітряну віспу, вірус зберігається в організмі в прихованій формі і при нормальному імунному статусі може не проявляти себе довгі роки.
Поширеність оперізувального лишаю

Він є в організмі у 95 - 97% населення земної кулі. Хворіють найчастіше на вітряну віспу діти у віці до 12 років. Оперізувальний лишай виникає однаково часто як у чоловіків, так і у жінок. На підставі багатьох досліджень Varicella Zoster можна стверджувати, що оперізуючий лишай — це рецидив вітряної віспи.


Діагностується у 15 чоловік з 1000 у віці переважно після 50 років. У деяких хворих відбувається рецидив: у 2% з нормальним імунітетом і у 10% з імунодефіцитом. За статистикою, кожен старий, дожив до 70 років, хворіє оперізувальним герпесом. Хворіють 20% населення.

Збудник оперізувального лишаю — шляхи передачі


Збудник дуже нестійкий у зовнішньому середовищі: при нагріванні протягом 10 хвилин гине, за такий же час — під впливом ультрафіолету і противірусних препаратів. При цьому добре переносить холод: не гине навіть при заморожуванні.

Основний шлях передачі вірусу герпесу – повітряно – крапельний. Можна заразитися також при безпосередньому контакті з рідиною з везикул при вітряній віспі або оперізувальному лишаї. При контакті дитини яка раніше не переносила вітряну віспу з людиною, хворою на оперізувальний лишай, зараження відбудеться в 100% випадків. Клінічні прояви у дитини яка заразилася почнуть розвиватися через 2 - 3 тижні. Захворювання буде протікати у вигляді вітряної віспи. Доросла людина не може заразитися від іншого дорослого, але її зараження відбувається від хворої на вітрянку дитини.

Фактори ризику


Факторами ризику, які є пусковими» для пробудження Varicella Zoster, є:

  • прийом препаратів, що викликають імунодефіцит (гормональні препарати, імунодепресанти, хіміотерапія);
  • стреси та перевтома;
  • авітаміноз;
  • зловживання алкоголем;
  • висока інсоляція;
  • м вагітність;
  • високі фізичні навантаження при недостатньому відпочинку;
  • важкі хронічні або онкологічні захворювання;
  • променева терапія;
  • ВІЛ, СНІД.

Зниження імунітету вважається на сьогоднішній день головною причиною розвитку herpes zoster.

Оперізуючий лишай — механізм розвитку патології


Оперізувальний лишай характеризується односторонніми висипаннями на шкірі і інтенсивним больовим синдромом.

Після перенесеної вітрянки вірус зостер зберігається в клітинах нервової системи. Клінічні симптоми відсутні, поки організм не піддасться впливу факторів ризику. Механізми перетворення вірусу в «дрімаючий» і потім — в активний докладно до кінця не вивчений і не зовсім ясний. Передбачається, що відбувається вихід вірусу з тіла нейрона і пересування її вздовж довгих відростків (аксонів). По досягненні закінчення нерва вірус провокує запальний процес в ділянці шкіри, яка іннервується ураженим нервом.

Саме патологічні зміни в нервових клітинах, що відбуваються під руйнівним впливом вірусу, викликають так звану «постгерпетичну невралгію» - сильні болі і нестерпний свербіж у місцях ураження, які зберігаються тривалий час у хворих.

Оперізуючий лишай — симптоми хвороби


При оперізувальному лишаї симптомами захворювання на ранньому етапі є свербіж і біль в місці локалізації пошкодженого вірусом нейрона і його відростків. Ці скарги з'являються через 2 - 3 дні до появи змін на шкірі. Інтенсивні больові відчуття посилюються і стають нестерпними вночі, а також від дотику, холоду та ін. впливів. Болі тривають навіть після зникнення висипу, погано піддаються лікуванню.

Розвиваються також симптоми інтоксикації, що протікають по грипоподібному типу: підвищення температури, різка слабкість, головний біль, загальне нездужання, зниження апетиту, нудота, іноді блювота.

Через 3 дні на ділянці шкіри по ходу іннервіруємого нерва з одного боку (процес однобічний) з'являються шкірні прояви у вигляді плям різної форми. Ще через 4 дні на місці плям утворюються папули, трансформуються в везикули, наповнені рідиною. Потім бульбашки зменшуються, підсихають, на їх місці утворюються жовті кірочки, які з часом непомітно відпадають.

У важких випадках залучаються лімфатичні вузли, вони збільшуються і стають болючими, висип займає великі ділянки шкіри, може поширитися по всьому тілу, захоплює слизові оболонки — генералізована форма. Якщо ж процес продовжує поширюватися, патологічні зміни зачіпають дерму — глибокі шари шкіри. В подальшому на місці первинних висипань утворюються рубцеві зміни.

При розвитку оперізувального лишаю симптомами є болісні інтенсивні болі, погано купіруються анальгетиками, турбують протягом 2 тижнів.

Середня тривалість хвороби — 3 тижні.

Оперізуючий лишай — різні форми


Очна форма


Якщо уражається трійчастий нерв (його очна гілка), страждають очі. Висип у такому разі локалізується в області очниці. Ускладненням може стати ураження рогівки.

Вушна форма


При залученні в процес лицьового нерва при оперізувальному лишаї симптоми ураження проявляються свербінням і висипом на вушній раковині. Небезпечним ускладненням цієї форми є неможливість зімкнути повністю повіки на боці ураження.

Бульозна форма


Утворюються везикули (пухирці) зливаються в булли з гемороїдальних вмістом.

Абортивну форма — найлегша


При оперізувальному лишаї симптоми цієї форми проявляються тільки папулами. Бульбашки не утворюються. Проходить швидко і без ускладнень.

Оперізуючий лишай — лікування


Герпес зостер у молодому віці при нормальному імунному статусі при неускладненій формі проходить без лікування через 3 тижні. Обов'язкове лікування необхідно при імунодефіцитному стані, якщо інфекція розвинулася на тлі серйозних хронічних захворювань внутрішніх органів.

При оперізувальному лишаї лікування комплексне і включає: етіологічний — вплив на збудника:

  • патогенетичне — на механізм розвитку хвороби;
  • симптоматичне.

При оперізувальному лишаї лікування спрямоване на виконання таких завдань:

  • скорочення висипань;
  • зменшення інтоксикації;
  • виключення ризику рецидиву;
  • виключення ризику ускладнень;
  • відновлення імунітету.


Для цього використовуються декілька груп препаратів:

  1. Противірусні — Ацикловір (Зовіракс), Валтрекс, Вектавир, Фамвир Це основа лікування, їх прийом повинен початися з появою перших ознак, або як тільки стає зрозумілим діагноз. Це значно прискорить регрес висипань, скоротить терміни захворювання і зменшить частоту і інтенсивність постгерпетичного невриту.

  2. Введення в перші 72 години після контакту з хворим противірусного гамма - глобуліну.

  3. Поєднання противірусних препаратів з вакцинацією ефективно зупиняє інфекційний процес. Вакцинація попереджає розвиток хвороби і полегшує перебіг вже наявного захворювання.

  4. Індуктори інтерферону — володіють противірусною дією, здатні індукувати вироблення ендогенного інтерферону (Аміксин, Неовір та ін). Такими ж властивостями володіють деякі лікарські препарати, які мають інше призначення (Декарис /Левомізол/, Дибазол, вітамін В12 та ін).

  5. Місцеве застосування противірусних препаратів у вигляді кремів і мазей прискорює процес регресії висипань (Вектавир - крем, Ацикловір).

  6. Використовуються також НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати, проводиться курс вітамінотерапії.

З фізіотерапевтичних процедур ефективно УФО з застосуванням кварцу. Протягом усього курсу лікування необхідно виключити алкоголь і купання.

Прогноз при оперізувальному лишаї носить сприятливий характер за винятком енцефалітичної форми. При перших ознаках оперізувального лишаю необхідно відразу звернутися до інфекціоніста. Оскільки ускладнення дуже серйозні, самолікування небезпечно. Народні методи спрямовані на підвищення імунного статусу та зменшення болю і можливі лише як доповнення до основної медикаментозної терапії.

04 червня 2017



Поділіться власною думкою
Реєстрація