VashAibolit.com.ua

Скарлатина: перші симптоми захворювання, можливі ускладнення

Скарлатина: перші симптоми захворювання, можливі ускладненняСкарлатина — гостра інфекція, що виявляється мілкоточковим висипом по всьому тілу, ангіною, лихоманкою, інтоксикацією. Частіше хворіють діти. Основний шлях зараження – повітряно - краплинний (при розмові, кашлі, чханні). Інші шляхи (контактно - побутовий /через посуд, іграшки, предмети побуту, білизну/ і водний) зустрічаються нечасто. Від контакту з безсимптомним носієм захворювання розвивається виключно рідко, оскільки у них стрептококи містяться в невеликих кількостях і не такі агресивні. За статистикою, 80 - 90% випадків захворювання скарлатини протікає легко з успішним результатом лікування у дорослих і дітей. Летальність складає соті відсотка.

Збудник, що викликає скарлатину


Збудник - Streptococcus pyogenus (бета - гемолітичний стрептокок групи А). Бактерія продукує еритротоксин, та основні клінічні прояви хвороби обумовлені його впливом на організм. Зараження відбувається не тільки від хворого скарлатиною, але і деякими іншими патологіями, оскільки цей мікроорганізм викликає ще ряд захворювань:

  • ангіну;
  • ружу;
  • стрептококові піодермії;
  • стрептококові кишкові інфекції, пієлонефрити, отити, пневмонії і т. д.

Скарлатина розвивається тільки при відсутності у людини стійкого імунітету до еритротоксину. Якщо ж такий імунітет зберігається, при зараженні може виникнути тільки ангіна. Також зараження може відбутися через ушкодження на шкірі (поріз, подряпина, операція), але в цьому випадку виникнуть всі прояви скарлатини, крім ангіни.

Механізм розвитку при скарлатині симптомів і ускладнень


Інкубаційний період становить від 24 годин до 10 днів. Протягом наступних 3 тижнів людина максимально заразна.

У місці локалізації стрептокока розвивається запалення, зумовлене токсинами які виділяються бактерією. Клінічно при скарлатині симптоми запального процесу проявляються:

  • гіперемією горла;
  • збільшенням піднебінних мигдалин;
  • «малинового» язику з збільшеними сосочками і характерним густим білим нальотом біля кореня.

Еритротоксин, що виробляється стрептококом («токсин Діка»), проникає в кровоносну і лімфатичну системи, руйнівно діє на еритроцити, приводячи до інтоксикації. Найдрібніші судини під впливом еритротоксина генерализованно розширюються: на шкірі і слизових з'являється мілкоточковий висип. У міру вироблення антитіл і виведення токсину з організму висип поступово зникає, але з'являється ексудат і набряк шкіри, що призводить в результаті до ороговіння. З'являється лущення. Особливо велика кількість шкіри схильна до лущення на долонях та підошвах.

Якщо лікування не розпочато вчасно, токсин поширюється кров'ю у всі органи і системи і викликає важкі ускладнення у вигляді нефриту, ендокардитів, отитів, ревматизму та ін.

Клінічні прояви скарлатини, симптоми та їх різноманітність


Якщо розвивається скарлатина, її симптоми — висока лихоманка до 40 С з вираженим ознобом і інтоксикацією (різка слабкість, млявість або підвищена збудливість, інтенсивні головні болі, запаморочення, відсутність апетиту, ломота у всьому тілі, поганий настрій або апатія і сонливість, нудота, іноді блювота). Чим важче протікає інфекція, тим довше тримається висока лихоманка.

При скарлатині симптомами, яка її характеризують, є висип і ангіна. У верхньої частини тіла з'являється невелика кількість висипки. Формується фолікулярно - лакунарна ангіна, супроводжує сильним болем у горлі. Завжди виникають зміни в лімфовузлах: вони збільшуються, стають щільними і болючими. У важких випадках розвивається аденофлегмона шиї.

Висип при скарлатині — симптом токсикемії


Висип поширюється зверху вниз, покриваючи людину повністю. Має вигляд дрібних яскраво - червоних точок. Якщо по шкірі провести з натиском пальцем — на тлі висипу виникає біла смуга, яка повільно повертає свій колір. В пахвових западинах, складках, ліктьових згинах її кількість різко збільшена, утворюються яскраво - червоні смуги. Якщо провести пальцем в цих місцях — білої смуги не буде. Відмітна риса — блідість носогубного трикутника (симптом Філатова). Чим важчий перебіг скарлатини, тим більше висипки. При тяжкому перебігу захворювання утворюється геморагічний висип. На деяких ділянках шкіри можуть утворюватися везикули і папули. Висип зникає на 7 день, залишаючи лущення. На підошвах і долонях шкіра може відшаровуватися великими пластами.

Потрібно знати, що в деяких випадках скарлатина протікає без висипки.

Скарлатина — лікування має бути комплексним


При скарлатині лікування, з урахуванням збудника, складає антибактеріальна терапія. Протягом 5 - 10 днів, складових гострий період, необхідно дотримання постільного режиму. При легкому або середньотяжкому перебігу скарлатини лікування проводиться в домашніх умовах. У хворої дитини або дорослої людини повинна бути окрема кімната, своє окрема білизна і посуд.

При тяжкій формі скарлатини лікування проводиться стаціонарно в інфекційному відділенні. Повинна дотримуватися щадна дієта: допустима напіврідка, легкозасвоювана їжа, що відповідає віку. З першого дня необхідно рясне пиття для зменшення інтоксикації.

Антибіотики


При скарлатині лікування повинно бути комплексним.

Всім хворим, незалежно від ступеня тяжкості хвороби, призначається антибіотикотерапія. Антибактеріальні препарати швидко діють на збудника, прискорюючи процес одужання, і значно знижують ризик розвитку ускладнень.

Використовуються антибіотики пеніцилінового ряду другого - третього поколінь. Курс лікування — 7 - 10 днів. В домашніх умовах призначаються амоксицилін (Флемоксин - солютаб) і амоксицилін з клавуланової кислоти (Амоксиклав, Аугментин, Флемоклав - солютаб). При важких формах застосовуються цефалоспорини третього покоління. При непереносимості препаратів пеніцилінового ряду їх замінюють на макроліди (азитроміцин /Сумамед/), тетрацикліни, цефалоспорини першого покоління (Цефалексин, Цефазолін).

Жарознижувальну терапія


Жарознижуючі препарати при температурі вище 38 С. Дітям до 12 років можна дати дитячий парацетамол або препарати на його основі (Панадол, Еффералган). Старше 12 років можливе застосування аспірину, Німесил і ін. НПЗП. При вираженій інтоксикації у маленьких дітей зручно використовувати ректальну форму препарату у вигляді свічок. Частіше 3 разів на добу давати парацетамол, не рекомендується. Можна використовувати обтирання, рясне пиття, дитину не можна вкутувати: навіть при температурі повітря вище +20 С можна залишати роздягненою.

Інші препарати при скарлатині


Крім етіологічного лікування використовуються симптоматичні лікарські методи:

  1. Антигістамінні препарати з метою зниження алергізації організму (Супрастин, Тавегіл та ін).

  2. Вітамінотерапія — аскорбінова кислота і вітаміни групи В. Приймати їх слід не менше 2 тижнів, найкраще провести курс тривалістю в 1 місяць.

  3. Зрошення зіву дезінфікуючими засобами, щоб зменшити запалення і попередити подальший розвиток процесу. Використовуються будь-які антисептики для місцевого застосування з урахуванням вікових показань і протипоказань: Гексорал, Тантум - верті, Стоп - ангін, Інгаліпт та ін. Їх розпилюють двома дозами на обидві мигдалини. Якщо вік дитини дозволяє, відсутнє блювання, можна кілька разів на день полоскати горло «морською водою»: у склянці кип'яченої води розчинити по 1 чайній ложці соди і солі, туди ж додати 3 краплі йоду. Добре допомагає при полосканні розчин з 2 таблеток фурациліну або 30 крапель настоянки календули на склянку води; відвари лікарських трав (ромашка, календула, шавлія).

  4. Пробіотики (живі бактерії) і пребіотики (сприяють посиленому розмноженню нормальної мікрофлори кишечника) призначаються одночасно з антибактеріальним препаратом і після його курсу. Визначити необхідність конкретного препарату повинен лікар. Застосовуються Ентерожермина, Лінекс, Аципол — живі бактерії, або комбінації: Біфідо -бак, Біфідо - бактерин, Біовестин - лакто та ін.

Профілактика


Специфічної профілактики при скарлатині не розроблено. Тому засобами захисту від інфікування стрептококом є дотримання правил особистої гігієни, заходи по підвищенню імунного статусу. Після перенесеної інфекції розвивається довічний імунітет.

Але скарлатина не є висококонтактним захворюванням, тому навіть при тривалому спілкуванні з бактеріоносителем або хворим не кожна людина з нормальним імунітетом може захворіти. Якщо ж таке сталося, необхідно викликати лікаря додому і виконувати всі приписи спеціаліста.
Цікаво? Розкажіть своїм друзям в:
05.06.17Хвороби Коментарів - 0  Подобається: Подобається 0

Поділіться власною думкою
Мене звати:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити, якщо не видно коду
Ввести код:
Особистий кабінет