Лікування міоми матки: класифікація, симптоми і сучасні методи лікування

Міома матки стала часто виявлятися у жінок різних вікових груп і в зв'язку з цим гінекологи багатьох країн приділяють найпильнішу увагу лікуванню цього гормонально залежного захворювання.

Класифікація міом

Причин розвитку міоматозних вузлів може бути безліч, але такі утворення, що представляють собою доброякісну пухлину, яка формується з шарів матки, завжди є гормонально залежними. Це означає, що фактори, що провокують їх формування завжди так чи інакше пов'язані з гормональним дисбалансом, викликаним порушеннями в синтезі гормонів щитовидної залози, гіпоталамо-гіпофізарної системи або наднирників.

За своєю будовою міоми матки бувають:

• субмукозна - формується з тканин підслизового шару і зростає у напрямку до порожнини матки;
  
• інтрамуральна - спостерігається найбільш часто і формується з середнього м'язового шару, зростає в міометрії не вторгатючись в порожнину матки;
  
• субсерозна - формується з тканин зовнішнього міометрія і зростає у напрямку до тазової порожнини;
  
• шиєчна - локалізується в області шийки матки;
  
• інтралігаментарна - формується в зоні кріплення зв'язкового апарату.
  

Міоми матки можуть бути одиничними або множинними.

Симптоми

Тривалий час міома матки ніяк себе не проявляє і нерідко виявляється випадково під час профілактичних оглядів або при лікуванні інших захворювань статевої сфери. При більш великих розмірах пухлини або клінічно небезпечному розташуванні міоми можуть виникати такі симптоми:

• болі ниючого або тупого характеру,
  
• ациклічні кровотечі;
  
• тривалі або рясні кровотечі в дні менструації;
  
• проблеми із зачаттям дитини і виношення вагітності;
  
• порушення в функціонуванні здавлених міомою прилеглих до матки органів; порушення відтоку сечі, часте сечовипускання, запори та ін.
  

У деяких випадках міоми матки зростають на ніжках і при їх перекруті, який може провокуватися різким фізичним навантаженням, у жінки розвивається стан, що супроводжується різким болем. При тривалому перекруті міома починає некротизуватись і настає омертвіння її тканин що призводять до розвитку запальної реакції, небезпечної для здоров'я і життя. Такий стан завжди є обов'язковим приводом для негайного звернення до лікаря.

Діагностика

Для виявлення міом матки можуть пропонуватися такі види досліджень:

• УЗД (трансвагінальне і трансабдоминальне, 3D);
  
• МРТ.
  

Для призначення лікування хворій можуть рекомендуватися інші лабораторні та інструментальні методики досліджень, що дозволяють виключити або підтвердити наявність супутніх патологій. У план обстеження можуть включатися: мазок на мікрофлору і ЗПСШ, аналізи крові для виявлення ЗПСШ, онкомаркери (ХГЧ, альфа-фетопротеїн, Са-125, Са-15-3, SCC), кольпоскопія, КТ, біопсія і ін.

Якщо результати діагностики вказують на необхідність призначення операції, то пацієнтці призначається план обстеження, що дозволяє виключити або підтвердити наявність протипоказань до виконання тієї чи іншої операції для видалення міоми. Крім цього, враховуються показання та протипоказання до проведення знеболення обраної методики лікування.

У ряді випадків у жінок з міомою матки можуть виявлятися і інші захворювання, які часто виникають на тлі гормональних відхилень. У таких випадках пацієнтці рекомендується пройти ряд обстежень і лікування в онкологів клініці.

Лікування

Тепер розвиток гінекології дозволяє все рідше проводити інвазивні операції для видалення міом. При можливості динамічного спостереження за виявленою пухлиною (яка не загрожує розвитком ускладнень і не доставляє жінці незручностей і дискомфорту), призначається консервативне лікування або застосовуються малоінвазивні методики. Розміри міоми оцінюються показниками, які притаманні тижнях вагітності. При розмірі матки до 13 тижнів пацієнткам пропонується консервативна терапія гормональними засобами, а для симптоматичного лікування можуть використовуватися препарати на основі заліза, вітамінно-мінеральні комплекси. Для купірування больового синдрому призначаються знеболюючі препарати.

Показання до проведення малоінвазивного або хірургічного лікування міоми матки можуть ставати такі клінічні випадки:

• швидке зростання пухлини;
  
• виражені болі;
  
• патологічні зміни в придатках матки передпухлинного характеру;
  
• анемія через рясні кровотечі;
  
• підслизисте розташування новоутворення;
  
• відсутність терапевтичного ефекту від гормональної терапії;
  
• субсерозна пухлина на ніжці.
  

Жінкам репродуктивного віку в ряді клінічних випадків може рекомендуватися проведення таких малоінвазивних способів лікування:

• енуклеація фіброідного вузла;
  
• ендоваскулярна оклюзія (закриття просвіту) судин, що живлять міому.
  

При неможливості виконання цих методик жінці призначаються наступні хірургічні методики:

• міомектомія;
  
• міометроектомія;
  
• гістеректомія (тотальна або субтотальна).