07 вересня 2018
0
Інсульт - не вирок? Реабілітацію потрібно почати вже в реанімаціїЩоб наслідки перенесеного інсульту були не такі страшні, мало якомога швидше отримати потрібне лікування, потрібно ще й як можна раніше почати реабілітацію.

За даними Міністерства охорони здоров'я, за минулі 10 років на 37% знизилася смертність від інсульту. Зменшилася і інвалідність. Проте понад 55% з числа тих, що вижили після такого удару все-таки стають інвалідами, і кожен п'ятий з них вимагає постійного догляду. Лише 12% хворих повертаються до колишнього рівня активності.

Чим раніше, тим краще


Інсульт може позбавити людину можливості говорити, бачити, ходити і взагалі рухатися. Все залежить від зони ураження мозку і її величини. І найчастіше після інсульту потрібна реабілітація.



Сьогодні її починають буквально з перших годин, ще в реанімації. З хворим працюють один або кілька фахівців, серед них: нейропсихології, логопеди, кінезотерапевти, ерготерапевти. Їх кількість залежить від того, скільки життєво важливих функцій у пацієнта постраждало. Завдяки ранній реабілітації хворі можуть швидше відновитися і знизити ризик розвитку ускладнень.

Фахівці працюють над тим, щоб через вимушену нерухомість хворий не втратив ті функції, що залишилися неушкодженими. Потім приєднуються програми керовані для стимуляцій і тренінгів, індивідуальних для кожного пацієнта, щоб розвивати ті функції, що постраждали.

Весь час перебування хворого в спеціалізованому стаціонарі судинного відділення (в середньому 14 днів) ведеться ця робота. Але і після виписки з лікарні вона не повинна закінчуватися.

Головне - системність


Другий і третій етапи реабілітації проходять вже в тому чи іншому профільному центрі, обраному в залежності від ступеня і характеру порушених у хворого функцій, а також від його загального стану. Туди пацієнта направляють лікуючий лікар судинного відділення.

Нехтувати проведенням реабілітаційних занять та закінчувати їх завчасно категорично не можна. Адже багато функцій (наприклад, мова) можуть відновлюватися дуже довго - протягом 1-2 років, і це можливо тільки при систематичних, наполегливих заняттях. Безсистемні заняття - марна трата часу і сил. Тому краще заручитися терпінням і залучати до цієї роботи фахівців. При своєчасно розпочатій і повноцінної реабілітації що регулярно проводиться можна добитися того, що переважна більшість хворих зможуть обходитися без постійного догляду, а від 20 до 40% пацієнтів навіть зможуть повернутися до колишньої трудової діяльності.

Але якщо з двома стаціонарними медичними етапами реабілітації особливих проблем немає, то з третім, який повинен проводитися вже поза лікарнею, є, і чималі. Тому що денні стаціонари в поліклініках і органи соцзабезпечення з цим завданням поки не справляються.



Вдома і стіни допомагають


У той час як на Заході успішно працює так звана комунальна реабілітація, яка існує на базі керуючих компаній, які відповідають за експлуатацію будинків. Такі служби складаються з однієї медсестри і двох соціальних працівників. Їх силами вирішується більшість проблем, що виникають у людей, які перенесли інсульт, яким вже була надана вся необхідна медична допомога. Така система може бути впроваджена і у нас.

Але поки пацієнтам та їхнім родичам багато в чому доводиться покладатися на себе. Завдання близьких - не тільки вирішувати медичні та побутові питання, а й підтримувати постраждалої людини морально. Від цього багато в чому залежить швидкість його відновлення.

Важливо!
Коли ішемія зачіпає стовбур головного мозку, інсульт може призводити до повного паралічу. Так сталося з героєм біографічного фільму «Скафандр і метелик» - редактором французького гламурного журналу. При збереженому розумі він міг керувати лише одним оком. Підморгуючи їм, коли людина що сидить навпроти називає потрібну букву, Жан-Домінік зміг надиктувати цілу книгу, де розповів про пережите. Це приклад дивної мужності. На щастя, не завжди наслідки інсульту настільки фатальні.



Поділіться власною думкою
Реєстрація