04 березня 2015
3
Препарати для травлення Серед величезної кількості різноманітних медикаментозних засобів одне з перших місць за популярністю займають препарати для травлення. Дійсно, ліки «від живота» сьогодні присутні в кожній домашній аптечці. Згідно з медичною термінологією, засоби для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту називаються ферментними препаратами. Взагалі, для того, щоб засвоїти і нормально переробити спожиту їжу, організм людини самостійно виробляє певну кількість ферментів.

Проте бувають ситуації (хронічні захворювання шлунка та кишечника, або рясне застілля), коли організм не встигає синтезувати ферменти в достатньому обсязі. В результаті виникають коліки в животі, тяжкість в шлунку, підвищене газоутворення. У таких випадках і приходять на допомогу ферментні препарати.


Значення панкреатину для процесу травлення
Більшість лікарських засобів, що поліпшують травлення, містить у своєму складі Панкреатин. Це активно діюча речовина підшлункової залози, в яку входять найважливіші для травлення ферменти. Ліпаза переробляє жири, амілаза - вуглеводи, а протеаза розщеплює білки. При зниженні функції підшлункової залози або після банального переїдання їжа не встигає перероблятися. Панкреатичних ферментів просто не вистачає, тому організму потрібна додаткова доза панкреатину.

Перші ліки для поліпшення травлення промислового виробництва з'явилися на рубежі XIX - XX століть. До цього лікарі поїли пацієнтів виготовленим кустарним способом панкреатичним екстрактом свинячої або яловичої підшлункової залози. З часом ферментні препарати неодноразово піддавалися модифікації, їх формула поліпшувалася. В даний час такі лікувальні засоби повинні відповідати наступним вимогам: стимуляція рухової активності шлунково-кишкового тракту, відновлення функції всмоктування їжі, нормалізація вироблення ферментів підшлункової залози - амілази, ліпази, протеази.

Ферментні препарати
Показаннями до застосування препаратів, що містять панкреатин, є недостатнє виділення підшлунковою залозою панкреатичного соку, мальабсорбція і мальдігестія (порушення перетравлення їжі), високий вміст в шлунковому секреті пепсину і соляної кислоти (виразкова хвороба), дисбактеріоз, вроджений дефіцит травних ферментів. Інакше кажучи, гострі та хронічні захворювання кишечника, що супроводжуються порушенням екзокринної функції. До таких медикаментів відносяться Панкреон, Пангрол, Панцитрат, Пензітал, Мезим форте та інші.


Препарати, що містять крім панкреатину, гемицеллюлазу, жовчні кислоти та інші компоненти, стимулюють рухову активність кишечника і секрецію підшлункової залози, знижують газоутворення, розщеплюють складні рослинні цукри. Найчастіше такі комбіновані лікарські засоби використовують при постійній відрижці, метеоризмі, систематичних запорах. Прикладами даних медикаментів можуть служити Фестал, Панкрал, Котазім, Ензістал, Панзинорм, Дигестал та інші.

Нормалізують діяльність підшлункової залози і рослинні препарати, активно діючими компонентами яких є папаїн і екстракт рисового грибка. Це Сомілаза, Нігедаза, Ораза або Пепфіз. А при гастритах з секреторною недостатністю, пов'язаної з порушенням розщеплення білків, застосовують прості протеолітичні ферменти Бетаїн або Абомин. Хоча остання група медикаментів сьогодні використовується досить рідко, так як до ферментів підшлункової залози вони не відносяться.

Лікарська форма
Як правило, ферментні препарати випускаються в таблетках або капсулах. Звичайно, таблетована форма ліків активно застосовується, але все-таки найкраще доставляють лікувальні компоненти до місця дії, препарати зроблені у вигляді так званих мінімікросфер. Це капсули, одягнені в подвійну оболонку. Перша оболонка розчиняється безпосередньо в шлунку, а друга (ентеросолюбільна) оболонка - тільки в кишечнику. Таким чином, лікувальний вплив поширюється на весь шлунково-кишковий тракт, надаючи високий терапевтичний ефект при порушеннях процесу травлення.

Залишається додати, що при перевантаженнях організму, викликаних переїданням, препарати для травлення можна приймати самостійно, одноразово. Але при тривалій терапії хронічних захворювань необхідно дотримуватися відповідного дозування, яке визначає тільки лікар. Безконтрольний прийом високих доз ферментних препаратів пригнічує функцію власних залоз внутрішньої секреції.




Поділіться власною думкою
Реєстрація