Пеніцилін - інструкція із застосування
Серед величезного різноманіття різних лікарських препаратів особливе місце в медицині займає Пеніцилін. Інструкція із застосування характеризує цей медикамент, як антибіотик, призначений для лікування дуже багатьох інфекційних захворювань. Але деякі сучасні люди навіть не уявляють, наскільки великим стала подія, коли шотландський мікробіолог А.Флемінг в 1928 році першим відкрив цей антибактеріальний засіб, отримавши його з цвілі роду Penicillium.
Завдяки відкриттю пеніциліну, з'явилася можливість лікувати такі раніше смертельні інфекційні хвороби, як сифіліс і запалення легень (пневмонію). В даний час на основі цього антибіотика розроблено безліч лікарських засобів, але Пеніцилін був першим.
Спектр дії
Цей антибактеріальний засіб здатний знищувати цілий ряд хвороботворних мікроорганізмів. Бактерицидна і бактеріостатична дія пеніциліну поширюється на менінгококки, пневмококи, гонококи, стрептококи. Особливою чутливістю до даного антибіотика відрізняються збудники дифтерії, газової гангрени, сибірської виразки, правця, деякі види стафілококів. Препарат викликає загибель бактерій, блокуючи на клітинному рівні синтез основної речовини життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Справедливості заради, слід зазначити, що Пеніцилін малоефективний щодо туберкульозних, кашлюкових паличок, а також тифозних і дизентерійних кишкових бактерій.
Показання до застосування
Пеніцилін використовують для лікування широкого ряду глибоко локалізованих інфекційних уражень. В першу чергу це сепсис, сифіліс, вогнищева і крупозна пневмонія, фурункульоз, сикоз, гонорея, гнійний менінгіт, абсцес мозку. Також цей антибіотик застосовують для профілактики ускладнень після важких опіків, проведення порожнинних операцій, а також за наявності відкритих колото-різаних ран. Препарат показав високу ефективність при лікуванні ревматизму, гнійного плевриту, отиту, септичного ендокардиту, холангіту, холециститу. Без участі даного антибактеріального засобу не обходиться і лікування дитячих захворювань, у тому числі у новонароджених малюків. До них відносяться септик-токсична дифтерія, септична скарлатина, септикопіємія, пупковий сепсис.
Лікарі вважають, що найбільший лікувальний ефект досягається при внутрішньом'язовому або підшкірному введенні пеніциліну. Також цей антибактеріальний засіб часто застосовують у вигляді розчинів для полоскань, промивань, крапель для носа і очей. Наприклад, при внутрішньом'язовому введенні вже через 30 хвилин в крові спостерігається найвища концентрація антибіотика, після чого він швидко поширюється в порожнини суглобів, легень і в інші м'язи. Щоб підтримувати необхідний рівень концентрації, препарат вводять кожні 3 - 4 години. Дозування і тривалість лікування визначає лікар.
Протипоказання
Пеніцилін, як і будь-який антибіотик, має протипоказання до застосування. Дуже багато хто має підвищену чутливість до препаратів пеніцилінової групи і сульфаніламідів. Тому таким людям краще підібрати інший антибактеріальний засіб. Не рекомендується використовувати даний антибіотик при сінній лихоманці, бронхіальній астмі, кропивниці, а також вагітним жінкам і годуючим матерям. Під час лікування пеніциліном категорично заборонено вживання алкогольних напоїв.
Побічні ефекти
З побічних ефектів, які може викликати Пеніцилін, інструкція із застосування відзначає, що найбільш поширені негативні прояви - це алергічні реакції. Особливо страждає шкіра людини. Можуть з'явитися ексфоліативний дерматит, уртікарноподібний висип, кропив'янка, еритема, пустульозні, везикульозні і макульозні висипання. Органи дихання можуть відгукнутися астматичним бронхітом, ларингофарингітом, ринітом. А найважче ускладнення - анафілактичний шок. Тому лікар завжди запитує пацієнта про переносимість цього антибіотика.
Таким чином, Пеніцилін - найбільший винахід минулого століття в галузі медицини, за яке А.Флемінг був удостоєний Нобелівської премії. Цікаво, що відкриття такого масштабу залишилося незапатентоване. Настільки цінна для людства речовина служити джерелом доходу не повинна - таке було переконання А.Флемінга і його співробітників.
Спектр дії
Цей антибактеріальний засіб здатний знищувати цілий ряд хвороботворних мікроорганізмів. Бактерицидна і бактеріостатична дія пеніциліну поширюється на менінгококки, пневмококи, гонококи, стрептококи. Особливою чутливістю до даного антибіотика відрізняються збудники дифтерії, газової гангрени, сибірської виразки, правця, деякі види стафілококів. Препарат викликає загибель бактерій, блокуючи на клітинному рівні синтез основної речовини життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Справедливості заради, слід зазначити, що Пеніцилін малоефективний щодо туберкульозних, кашлюкових паличок, а також тифозних і дизентерійних кишкових бактерій.
Показання до застосування
Пеніцилін використовують для лікування широкого ряду глибоко локалізованих інфекційних уражень. В першу чергу це сепсис, сифіліс, вогнищева і крупозна пневмонія, фурункульоз, сикоз, гонорея, гнійний менінгіт, абсцес мозку. Також цей антибіотик застосовують для профілактики ускладнень після важких опіків, проведення порожнинних операцій, а також за наявності відкритих колото-різаних ран. Препарат показав високу ефективність при лікуванні ревматизму, гнійного плевриту, отиту, септичного ендокардиту, холангіту, холециститу. Без участі даного антибактеріального засобу не обходиться і лікування дитячих захворювань, у тому числі у новонароджених малюків. До них відносяться септик-токсична дифтерія, септична скарлатина, септикопіємія, пупковий сепсис.
Лікарі вважають, що найбільший лікувальний ефект досягається при внутрішньом'язовому або підшкірному введенні пеніциліну. Також цей антибактеріальний засіб часто застосовують у вигляді розчинів для полоскань, промивань, крапель для носа і очей. Наприклад, при внутрішньом'язовому введенні вже через 30 хвилин в крові спостерігається найвища концентрація антибіотика, після чого він швидко поширюється в порожнини суглобів, легень і в інші м'язи. Щоб підтримувати необхідний рівень концентрації, препарат вводять кожні 3 - 4 години. Дозування і тривалість лікування визначає лікар.
Протипоказання
Пеніцилін, як і будь-який антибіотик, має протипоказання до застосування. Дуже багато хто має підвищену чутливість до препаратів пеніцилінової групи і сульфаніламідів. Тому таким людям краще підібрати інший антибактеріальний засіб. Не рекомендується використовувати даний антибіотик при сінній лихоманці, бронхіальній астмі, кропивниці, а також вагітним жінкам і годуючим матерям. Під час лікування пеніциліном категорично заборонено вживання алкогольних напоїв.
Побічні ефекти
З побічних ефектів, які може викликати Пеніцилін, інструкція із застосування відзначає, що найбільш поширені негативні прояви - це алергічні реакції. Особливо страждає шкіра людини. Можуть з'явитися ексфоліативний дерматит, уртікарноподібний висип, кропив'янка, еритема, пустульозні, везикульозні і макульозні висипання. Органи дихання можуть відгукнутися астматичним бронхітом, ларингофарингітом, ринітом. А найважче ускладнення - анафілактичний шок. Тому лікар завжди запитує пацієнта про переносимість цього антибіотика.
Таким чином, Пеніцилін - найбільший винахід минулого століття в галузі медицини, за яке А.Флемінг був удостоєний Нобелівської премії. Цікаво, що відкриття такого масштабу залишилося незапатентоване. Настільки цінна для людства речовина служити джерелом доходу не повинна - таке було переконання А.Флемінга і його співробітників.
05 березня 2015
