0
Лікування каменів у жовчному міхурі без операції: міф чи реальністьХолелітіаз являє собою утворення конкрементів у жовчному міхурі. Класична методика лікування передбачає порожнинну операцію з розтином черевної порожнини і витягом каменів механічним шляхом.

Це травматичний, хоча і надійний спосіб лікування. Не завжди без нього можна обійтися. У наші дні існують неінвазивні та малоінвазивні способи лікування каменів жовчному міхурі без операції. Але і в даному випадку існує маса нюансів, які потрібно враховувати. Що ж потрібно знати про неоперативне лікування холелітіазу?


Методи лікування каменів у жовчному


Існує три основних методи лікування холелітіазу.

Перший і найбільш радикальний — операція, суть якої полягає в розтині черевної порожнини з наступним видаленням конкрементів. Заміною класичної порожнинної операції в останні роки стала лапароскопія — малоінвазивна операція, коли хірургічні інструменти вводяться до місця оперативного лікування через невеликі розрізи на шкірі. Подібна операція відрізняється малим терміном реабілітаційного періоду, хоча і вимагає великого професіоналізму лікаря. Самий травматичний варіант оперативного лікування — це холецистектомія, що передбачає видалення жовчного міхура. Це крайня міра потрібна у виняткових випадках.

Другий передбачає прийом медикаментів для розчинення конкрементів. У деяких випадках необхідне контактне введення препаратів прямо в порожнину жовчного міхура.

Третій полягає у знищенні (дробленню) конкрементів за допомогою лазера або ультразвуку.

Кожен з методів має плюсами і мінусами, має свої особливості. У деяких випадках та чи інша методика лікування може виявитися просто неефективною. Варто розібратися докладніше.

Медикаментозне розчинення каменів


У переважній більшості випадків цей метод неефективний. Медикаментозне розчинення конкрементів працює тільки у випадку з бляшками камінням і то не в кожному випадку. Це найбільш щадний засіб лікування. Суть його полягає в пероральному застосуванні спеціалізованих препаратів:

  • Аналогів жовчних кислот. Вони дозволяють з великою швидкістю ініціювати реакцію розчинення каменів у жовчному міхурі. Сюди входять: Уросан, Хенофальк, Хенохол і т. д. Ці препарати доступні і не мають серйозних побічних ефектів, тому в якості первинного засобу можуть бути призначені не тільки лікарем.

  • Препарати, що стимулюють перистальтику жовчного міхура. Повинні застосовуватися з великою обережністю. Часто проблеми з жовчним міхуром носять комплексний характер. Так, дискінезія органу, застій жовчі, всі ці проблеми можуть посилитися при прийомі стимуляторів скорочення міхура. У цю групу входять: Аллохол, Холасас, Зиксорин, Ліобіл.

Плюси прийому препаратів:

  • Це щадна методика. Не потрібно ніякої особливої підготовки, реабілітаційний період відсутній.
  • Немає ніякого ризику для життя.
  • Препарати із зазначених списків доступні, оскільки мають низьку вартість.

Мінуси прийому препаратів:

  • Хоча зазначені групи ліків не володіють істотними побічними ефектами, вони серйозно змінюють клінічну картину при здачі аналізів. Зростають показники АЛТ, АСТ, це ускладнює подальшу діагностику і може бути помилково прийнято за проблеми з печінкою. У виняткових випадках можливий розвиток нестійкого стула, гіркоти у роті.

  • Курс прийому препаратів тривалий. Лікування потрібно проводити мінімум півроку. У виняткових випадках курс терапії може досягати трьох років і більше. Все це час препарати потрібно приймати не перестаючи.

  • У великій кількості випадків (понад 70%) холестеринові камені жовчного міхура рецидивують, а значить, буде потрібно новий курс лікування. Подібний підхід загрожує майже довічним прийомом препаратів. Які би безпечні вони не були, тривалий курс лікування ще нікому не додавав здоров'я.

Існують також і певні протипоказання до терапії фармацевтичними засобами.

  • Наявність патологій шлунково-кишкового тракту. В першу чергу, гастриту, виразки шлунка, холециститу (особливо небезпечно), коліту, хвороби Крона.

  • Наявність дискінезія жовчовивідних шляхів. Прийом препаратів, що сприяють поліпшенню перистальтики жовчного міхура, проштовхує камені вперед. Це може закінчитися оклюзією (закупоркою) жовчних шляхів, механічною жовтяницею і, як підсумок, розрив порожнистого органу.

  • Наявність хвороб нирок в анамнезі. Передбачається, що прийом зазначених фармацевтичних засобів призводить до підвищеного навантаження на нирки. Це прямо вказано в інструкціях.

  • Камені великого розміру. Призводять до закупорки жовчних шляхів.

  • Період виношування плоду.

Для досягнення більш швидкого ефекту введення описаних препаратів можливе через стінку черевної порожнини безпосередньо в жовчний міхур. Це досить небезпечна методика, вимагає розвинених навиків з боку медичного персоналу. Володіє тими ж плюсами, мінусами і протипоказаннями.

Дроблення конкрементів лазером і ультразвуком


Лікування камені в жовчному міхурі без операції можливо і іншими способами.

Дроблення ультразвуком


Методика ідеально підходить для деструкції конкрементів діаметром не більше 30 мм без кальцифікаційних домішок. Якщо у хворого в жовчному міхурі більше чотирьох каменів — така методика не застосовується.

Плюси способу:

  • Неінвазивність. На відміну від операції, яка вимагає нанесення розрізу, ця методика не передбачає інвазивності. Все відбувається в протягом 10-20 хвилин з допомогою датчика, що нагадує апарат ультразвукової діагностики.
  • Швидкість проведення процедури. Все лікування, як вже було зазначено, триває всього близько півгодини. Якщо камені невеликі, то набагато швидше.

Мінуси способу:

  • Камені можуть піти жевчовивідними шляхами і, в результаті відбудеться їх закупорка.
  • Метод не враховує характеру каменів. Якщо конкременти мають шипи проводити ультразвукове дроблення вкрай небезпечно: такі камені можуть пошкодити стінки жовчного міхура.

Протипоказання:

  • Діаметр жовчних конкрементів понад 3-х сантиметрів.
  • Наявність в анамнезі захворювань шлунково-кишкового тракту. В першу чергу мова йде про патології печінки і самого жовчного міхура.
  • Низьке згортання крові, не скориговане спеціалізованими препаратами.
  • Період виношування плоду.

В цілому, це безпечний і ефективний спосіб лікування каменів жовчному міхурі без операції. Але, як і в будь-якому іншому випадку, важливо уважне ставлення і чітке дослідження характеру процесу у конкретного пацієнта.

Дроблення лазером


Мінімально інвазивна методика. Через прокол передньої черевної стінки в порожнину живота вводиться спеціалізований датчик. Камені руйнуються під впливом високої температури. Через деякий час осколки конкрементів виходять в дванадцятипалу кишку і далі евакуюються з організму з каловими масами.

Плюси методу:

  • Мінімальна інвазивність. Не вимагається проведення складної операції.
  • Висока ефективність.
  • Доступність проведення процедури.

Мінуси методу:

  • Як і в попередньому випадку можливе пошкодження стінок органу шипами конкрементів.
  • Потрібно дороге професійне обладнання.
  • Висока температура може пошкодити слизову, як підсумок — розвинеться опік, а в подальшому — виразка жовчного міхура.

Протипоказання до проведення процедури:

  • Велика вага пацієнта (понад 125 кілограмів). Призведе до того, що датчик просто неможливо буде ввести в черевну порожнину через рясну жирову клітковину.
  • Тяжкий стан хворого.
  • Вік хворого понад 60 років.

Описані методики лікування каменів жовчному міхурі без операції підходять не всім і не завжди. Потрібно звертати увагу на розмір конкрементів, їх походження, характер, число. Тільки так можна визначитися з тактикою терапії та оцінити перспективи лікування.



Існують і інші методи неінвазивного лікування!


Так, у деяких випадках показана дієта. Вона ефективна в разі, якщо камені невеликі і ще можуть вийти самі. Головне в даному випадку покращити перистальтику жовчного міхура. Для цього в їжу слід вживати більше продуктів рослинного походження. Для тих же цілей підходять і рецепти народного лікування. Підбирати їх повинен тільки лікар: великий ризик нашкодити собі.

Неоперативні методи лікування в більшості випадків виявляються дієвими на ранніх етапах холелітіазу. Але в деяких ситуаціях альтернатив хірургічному лікуванню просто немає. З тактикою терапією повинен визначатися лікар-гастроентеролог після проведення ретельної діагностики.

20 травня 2017



Поділіться власною думкою
Реєстрація