Міфи про надання першої допомоги

За статистикою, до 90% загиблих могли б залишитися в живих, якби їм надали першу допомогу протягом перших дев'яти хвилин після події. Але важливо діяти не тільки швидко, але і правильно, адже головний і найстаріший принцип медичної етики - не нашкодь, а чиєсь невігластво може коштувати людині життя.

Міф перший. Під час нападу епілептику потрібно щось сунути в зуби

При нападі епілепсії людина втрачає свідомість. Необхідно уберегти її від травм - відсунути предмети, які можуть поранити, і укласти на бік, після чого викликати швидку допомогу. Ніяких ложок і палиць в рот засовувати не можна. Є випадок, коли на станції техогляду молодій людині гайковим ключем намагалися розтиснути рот, в результаті хлопець втратив зуби.

Міф другий. У разі непритомності користуватися нашатирем

Нашатирний спирт може викликати алергію, зупинку дихання, сильний опік слизової носової порожнини. Були випадки, коли людині в стресовому стані намагалися піднести нашатирний спирт, а він потрапляв в рот і ніс, - людина втрачала свідомість і опинялася в реанімації.

Якщо потерпілий дихає, у нього немає кровотечі, а також прощупується пульс, потрібно укласти його на спину і підняти ноги, щоб забезпечити приплив кисню до головного мозку, а також розстебнути комір і послабити ремінь. Викликати швидку допомогу, якщо людина довго не приходить до тями.

Міф третій. Опіки лікувати маслом або сметаною

Перша допомога при опіку - протягом 15-20 хвилин охолодити пошкоджене місце проточною водою. Всі масла, жири та мазі закривають опік, створюють плівку і заважають виходу тепла. Після опіку під плівкою клітини тіла ще протягом 15-20 продовжують горіти і пошкоджуватися. Це можна порівняти з борщем, який через жирову плівку довго не остигає.

Міф четвертий. Підняти руки вгору, якщо подавився

Це скоріше на підсвідомому рівні - як психологічно заспокійливий прийом, реального ефекту підйом руки не має. Спочатку потрібно з'ясувати - часткова або повна непрохідність дихальних шляхів у людини. При частковій непрохідності потерпілий зможе сам відкашлятися.

Якщо ж людина не може говорити і кашляти, потрібно заспокоїти його і сказати: «Не переживай, зараз я надам тобі допомогу!». Далі треба нахилити її і, тримаючи за плечі однією рукою, підставою своєї долоні п'ять разів вдарити між лопаток.

Коли і це не допомогло, потрібно зробити наступне:

1. встати позаду потерпілого і обхопити руками верхню область його живота;
   
2. нахилити людини трохи вперед;
   
3. стиснути руку в кулак, обхопивши його кістю другої руки;
   
4. різко штовхнути людину трохи вище пупка - в область шлунка.
   

Якщо поблизу немає нікого, хто б міг вам допомогти, то підійдіть до підвіконня або краю столу і натисніть на пупок.

Дитину до року штовхати в живіт ні в якому разі не можна. Можна п'ять разів штовхнути двома пальцями в нижню третину грудної клітки. Також можна покласти немовля на передпліччя животом униз. І, притримуючи голову своєю долонею, п'ять разів легенько стукнути по спині між лопаток. Дітей старше року вже можна штовхати в живіт.

Міф п'ятий. Дати ліки потерпілому

Надати першу допомогу може будь-яка людина, що має певні навички. Однак людина не повинна давати потерпілому ліки, які у нього є з собою.

В аптечках першої допомоги немає ніяких таблеток. Там є все, що може врятувати людині життя - бинти, джгути і лейкопластири. Ліки в таких ситуаціях або неефективні, або можуть нашкодити людині.

Міф шостий. Під час надання першої допомоги обмежитися або штучним диханням, або непрямим масажем серця

Штучне дихання і масаж серця - це взаємопов'язана система. Цикли натискань на грудну клітку потрібно чергувати з штучним диханням. 30 натискань на грудну клітку змінюються двома вдихами.