VashAibolit.com.ua

Безопераційні методи лікування парапроктита

Безопераційні методи лікування парапроктита Кожен організм має слабке місце, яке швидше і сильніше за інших реагує на будь-які несприятливі впливи, що надходять ззовні чи зсередини. У пацієнтів, що страждають гемороєм, такою слабким ланкою є пряма кишка і область навколишніх тканин. Порушення нормального кровообігу підвищують ранимість слизової оболонки анального каналу і відкривають шлях для проникнення різного роду хвороботворних бактерій, здатних викликати запальні процеси в прямій кишці. Парапроктит – одна з частих причин, що приводять пацієнта до проктолога. Отже, как лечат парапроктит та які види захворювання бувають.

Види гострого парапроктита


Парапроктит – гнійне запалення в одному з просторів параректальної клітковини. Захворювання не може залишитися непоміченим для хворого і зникнути саме по собі. Гострий парапроктит проявляється раптово і дає яскраву клінічну картину (виражені болі, лихоманка, озноб), лікування в такому разі повинне бути негайним в умовах стаціонару.

Хронічний парапроктит є більш частою формою цього захворювання, зазвичай має уповільнену течію, характеризується періодичним розкриттям осередку та виходом гною назовні через утворені свищі. Найчастіше такою недугою страждають чоловіки працездатного віку з ослабленим імунітетом і шкідливими звичками.
Для розвитку парапроктита необхідно дві основні умови:

- наявність інфекційного збудника;
- наявність вхідних воріт для проникнення інфекції.

Причиною розвитку парапроктита стають хвороботворні бактерії. Серед інфекційних агентів найпоширенішими є звичні мешканці прямої кишки — кишкова паличка, стафілокок, протей, клебсієлла, а також мікроби, що живуть у каріозних зубах, мигдаликах, навколоносових пазухах і інші осередки хронічного запалення. У рідкісних випадках етіологічну роль відіграють збудники туберкульозу, сифілісу.

Проникають бактерії найчастіше через тріщину в прямій кишці. Інфекція може проникати в навколокишечну клітковину кількома шляхами:

- через тріщини, ранки, ерозії слизової прямої кишки і заднього проходу, що виникли через геморой, діабет, травматичні ушкодження під час операції або діагностичних процедур;
- через анальні залози;
- гематогенним або лімфогенним шляхом з вогнищ хронічної інфекції в організмі, якщо не проводилося адекватне лікування.

Сприятливими факторами для розвитку парапроктита є недотримання особистої гігієни, зловживання алкоголем і курінням, імунодефіцит, тривалі уповільнені хронічні захворювання ШКТ, нераціональне лікування геморою та інших патологій прямої кишки.

Як проводиться лікування


Парапроктит відноситься до проктологічного захворюваннями хірургічного профілю. Позбутися остаточно від гнійного запалення можна тільки за допомогою операції, при якій усувають сам патологічний осередок і навколишні уражені ділянки для профілактики подальшого розвитку процесу.

У разі гострого парапроктита самостійне лікування не допускається. Бездоглядне застосування антибіотиків може тільки погіршити ситуацію і затягнути одужання.

Операція парапроктита допоможе позбутися хвороби


Хворим виконується операція, а консервативне лікування призначається в післяопераційний період з допомогою місцевих засобів — ректальні свічки і мазі з протизапальною, знеболюючою і ранозагоювальною дією. Наприклад, Левомеколь, мазь Вишневського, свічки з іхтіолом, прополісом.

Якщо хірургічне лікування неможливо з яких-небудь причин (малолітній або старечий вік, важка супутня патологія), то використовують методи медикаментозного впливу без операції. Найчастіше так чинять для лікування хронічного парапроктита з метою запобігання розвитку ускладнень. Найпоширеніші засоби:

- ректальні свічки і мазі — Іхтіол, Постеризан, Проктоседил, супозиторії з прополісом, метилурацил;
- антибіотики для внутрішнього застосування призначають при підвищеній температурі тіла;
- нестероїдні протизапальні засоби – ібупрофен, кеторол.

Допоміжним методом лікування арапроктита є народні засоби:

- сидячі ванночки з морською сіллю (розчинити столову ложку в 5 літрах води) – щодня сидіти по 10 хвилин не менше двох тижнів;
- ванночки з муміє (10 таблеток муміє розчинити в невеликій кількості теплої води, вилити в таз з 5 літрами води);
- ванночки з відварами трав – ромашка, дубова кора, календула, звіробій;
- мікроклізми з відваром календули, шавлії, свіжим картопляним соком, тампони з борсучим жиром, свічки з алое;
- свіжовіджатий сік горобини щодня приймати внутрішньо до їжі по півсклянки і робити місцеві примочки на ніч;
- настій звіробою 3 ст. л. трави на 1 л окропу, процідити, віджати і сидіти на гарячій траві, поки не охолоне.

Якщо консервативне лікування не дає позитивних результатів або вже призвело до погіршення самопочуття, необхідно негайно повідомити про це лікаря та переглянути методи терапії, щоб уникнути розвитку важких ускладнень.

Парапроктит – серйозне захворювання, від якого не можна повністю позбутися без операції. Консервативні методи застосовують при хронічному процесі в стадії ремісії для і для профілактики виникнення загострень.
Цікаво? Розкажіть своїм друзям в:
22.03.16Хвороби Коментарів - 0  Подобається: Подобається 0

Радимо також прочитати:
Поділіться власною думкою
Мене звати:
Ваш E-Mail:
Код:
оновити, якщо не видно коду
Ввести код:
Особистий кабінет