19 травня 2015
0
Медикаментозне лікування радикуліту Часто від близьких родичів, членів сім'ї або товаришів по службі на роботі можна почути фразу: «знову розігрався радикуліт». Це захворювання дуже поширене, чергується періодами загострень і ремісій, викликаючи під час нападів вкрай хворобливі відчуття. Дійсно, защемлення корінців спинномозкових нервів призводить до розвитку запального процесу та сильного болю. Людина не може зігнутися і розігнутися, самостійно піднятися з лежачого або сидячого положення, втрачає здатність активно рухатися. У таких випадках ніяк не обійтися без лікарських засобів.


Основою медикаментозного лікування радикуліту є знеболювання, але одними тільки препаратами назавжди позбутися хвороби не вдасться. Тут потрібен комплексний підхід, який додатково включає масажні та фізіотерапевтичні процедури, лікувальну фізкультуру, вітамінотерапію. Багатьом допомагає голковколювання. Ліки використовують тільки при загостренні даного захворювання.

Таблетки


При не яскраво виражених больових відчуттях іноді вдається зупинити подальший розвиток запального процесу в попереково-крижовому відділі хребта за допомогою знеболюючих таблеток. Як правило, це добре відомі препарати з лікарської групи НПЗЗ, які мають протизапальну та аналгетичну дію. Такі медикаменти, як Напроксен, Ібупрофен, Диклофенак, Кеторолак, Моваліс, присутні у багатьох в домашніх аптечках. Однак використовувати їх слід з обережністю. Радикулітний біль швидко не проходить, а препарати групи НПЗЗ не рекомендується приймати більше двох тижнів. Тривалий прийом цих таблеток вкрай негативно впливає на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, провокуючи утворення ерозивно-виразкових дефектів.

Здавлювання нервових корінців іноді відбувається через м'язові спазми. У таких випадках застосовують міорелаксанти (наприклад, Тизанідин, Баклофен), які розслаблюють мускулатуру поперекової області, тим самим купіруючи больовий синдром. Прийом цих медикаментів також обмежений через безліч побічних ефектів і високого ризику розвитку лікарської залежності. Іноді вдаються до допомоги сильнодіючих опіоїдних аналгетиків, але їх використовують вкрай рідко, одноразово, якщо інші знеболюючі засоби не дають позитивного результату.

Уколи


Повертаючись до препаратів групи НПЗЗ, слід зазначити, що, мабуть, найбільш дієвим аналгетичним ефектом володіють внутрішньом'язові ін'єкції. При радикуліті лікарі найчастіше призначають уколи Диклофенаку. Крім цього, поширеним способом знеболювання є ін'єкції водного розчину декстрози і гліцерину. Ці уколи роблять точково в м'язову область, розташовану навколо локалізації запального процесу. Такі ін'єкції посилюють кровообіг в ураженому місці, покращують метаболізм в оточуючих зону запалення тканинах, що сприяє зняттю больового синдрому в попереково-крижовому відділі. Іноді доводиться вводити безпосередньо в хребетні диски гормональний глюкокортікостероїд Кортизон, але такий метод лікування радикуліту більшістю лікарів не вітає. Даний медикамент може негативно вплинути на структуру суглобів. При сильному больовому синдромі найчастіше практикуються новокаїнові блокади з одночасним внутрішньовенним введенням розчинів Реланіума або Еуфіліну, які моментально полегшують стан хворої людини.


Засоби місцевої терапії


Лікування радикуліту не обходиться без застосування різних мазей і гелів, які наносять на уражену ділянку поперекової області двічі на день. Ефективно знімають запалення і усувають біль такі зовнішні засоби, як Кетонал, Фастум-гель, Вольтарен, Апізартрон, Віпросал. До складу двох останніх мазей входять бджолина і зміїна отрута, що активізує кровообіг у вогнищі запального процесу за рахунок дратівної дії. Дуже добре при цьому захворюванні допомагають розтирання попереково-крижового відділу хребта камфорним або мурашиним спиртом, перцевою настоянкою. При несильних болях можна приліпити на день спеціальний зігріваючий протирадикулітний пластир, який можна придбати в будь-якій аптеці.

Медикаментозне лікування радикуліту дозволяє позбутися від болю в поперековій області, але тільки при загостренні даного захворювання. У період ремісії слід оберігати хребет від переохолоджень і надмірних фізичних навантажень, а при перших хворобливих відчуттях негайно звертатися до лікаря.






Поділіться власною думкою
Реєстрація