Догляд за хворою на аутизм дитиною
Протягом 40-60-х років багато фахівців розглядали аутизм як емоційне відокремлення цілком нормальних дітей. У 60-х роках почали накопичуватися факти, які чітко свідчили, що аутизм є результатом непомітної форми ушкодження мозку. Були розроблені спеціальні методи навчання, які виявилися ефективними у зменшенні відхилень поведінки та навчанні необхідних навичок.А втім, забезпечити належний догляд за хворою на аутизм дитиною - завдання не з легких. Аутизм з багатьох причин може місяцями, а в деяких випадках навіть роками бути невизначеним або невірно діагностованим.
Щоденне життя
На відміну від більшості дітей, хворі аутизмом не дуже охоче сприймають інформацію із зовнішнього середовища. Навчати їх елементарних речей, необхідних для життя вдома або за його межами, дуже важко, це повільний і поступовий процес. Заведений денний порядок може сильно навантажувати одного з батьків, тому що потрібно виконувати багато роботи, а саме: допомагати дитині одягатися, годувати її і водити в туалет, а також коригувати небезпечну або непристойну поведінку і прибирати приміщення після дитини. «Поки моєму синові не виповнилося десять років,— згадує одна мати,— я жила, аби день до вечора».
До всього цього ще й додається необхідність постійного догляду за дитиною-аутистом. За такими дітьми постійно потрібно стежити, тому що у них немає почуття небезпеки.
З віком деякі з цих вимог відпадають, тоді, як інші можуть посилюватися. Навіть якщо і зроблений прогрес, то майже всі хворі на аутизм і далі вимагають певного догляду протягом усього їхнього життя. Оскільки спеціальних установ для дорослих з аутизмом є не багато, то батьки хворих дітей стають перед вибором: або все життя піклуватися про хворого вдома, або, якщо це можливо, віддати свою дорослу дитину у спеціальні установи, де б за нею доглядали.
Реакція інших людей
Більшість дітей, хворих аутизмом зовні виглядають нормальними, але їх поведінка може дивувати або шокувати інших людей, що створює психологічні проблеми для рідних. Через ці труднощі багато батьків можуть шукати усамітнення. Вони можуть виходити гуляти в такий час, коли найменше людей. Іншим батькам взагалі важко виходити з дитиною на прогулянку.
Важливість сімейної єдності
У книзі «Діти з аутизмом» пишеться: «Проста і дуже важлива річ для дитини-аутиста щоб сім'я була разом». Це надзвичайно важке завдання. Труднощі виховувати дитину, хворого аутизмом, виливаються в неймовірно важку емоційну травму. Хтось здається, а хтось з успіхом долає ці проблеми.
В одній книзі описуються три поради, складені на підставі життєвого досвіду успішних пар у яких є дитина-аутист. Передусім, важливо визначити причину хворобливих почуттів і поділитися ними. Друга порада: перевірте свою роль і заведений порядок в домі, роблячи коригування, щоб праця справедливо була поділена порівну. Третя порада: заплануйте час, коли ви будете робити щось разом, тільки удвох. Визначаючи пріоритети, ніколи не дозволяйте, щоб потреби вашої дитини або відданість їй піддавали небезпеці ваше сімейне життя.
Хоча ця хвороба невиліковна, але все-таки хворі можуть отримати допомогу. Важливо якомога швидше встановити діагноз і почати її лікувати належним чином. Великою підтримкою стає те, коли рідні та друзі активно допомагають батькам.
З віком деякі з цих вимог відпадають, тоді, як інші можуть посилюватися. Навіть якщо і зроблений прогрес, то майже всі хворі на аутизм і далі вимагають певного догляду протягом усього їхнього життя. Оскільки спеціальних установ для дорослих з аутизмом є не багато, то батьки хворих дітей стають перед вибором: або все життя піклуватися про хворого вдома, або, якщо це можливо, віддати свою дорослу дитину у спеціальні установи, де б за нею доглядали.
Реакція інших людей
Більшість дітей, хворих аутизмом зовні виглядають нормальними, але їх поведінка може дивувати або шокувати інших людей, що створює психологічні проблеми для рідних. Через ці труднощі багато батьків можуть шукати усамітнення. Вони можуть виходити гуляти в такий час, коли найменше людей. Іншим батькам взагалі важко виходити з дитиною на прогулянку.
Важливість сімейної єдності
У книзі «Діти з аутизмом» пишеться: «Проста і дуже важлива річ для дитини-аутиста щоб сім'я була разом». Це надзвичайно важке завдання. Труднощі виховувати дитину, хворого аутизмом, виливаються в неймовірно важку емоційну травму. Хтось здається, а хтось з успіхом долає ці проблеми.
В одній книзі описуються три поради, складені на підставі життєвого досвіду успішних пар у яких є дитина-аутист. Передусім, важливо визначити причину хворобливих почуттів і поділитися ними. Друга порада: перевірте свою роль і заведений порядок в домі, роблячи коригування, щоб праця справедливо була поділена порівну. Третя порада: заплануйте час, коли ви будете робити щось разом, тільки удвох. Визначаючи пріоритети, ніколи не дозволяйте, щоб потреби вашої дитини або відданість їй піддавали небезпеці ваше сімейне життя.
Хоча ця хвороба невиліковна, але все-таки хворі можуть отримати допомогу. Важливо якомога швидше встановити діагноз і почати її лікувати належним чином. Великою підтримкою стає те, коли рідні та друзі активно допомагають батькам.
Як можуть допомогти інші
Підтримуйте контакти. Спочатку члени сім'ї можуть бути настільки перевантаженими, що будуть не в змозі ділитися почуттями з іншими. Коли вони готові говорити про це, слухайте їх.
Не поспішайте давати поради.
Запрошуйте членів сім'ї в гості. Навіть якщо вони і не зможуть прийняти якесь запрошення, то будуть дуже вдячні, що ви запрошуєте їх.
Пропонуйте посидіти з дитиною. Однією з найбільших потреб сім'ї хворого є відпочити від напруженого щоденного графіка. Почніть з пропозиції посидіти з дитиною лише кілька хвилин. Зрештою, ви, ймовірно, зможете звільнити членів сім'ї на вечір або навіть на вихідні. Такі відпочинки дуже допомагають родині хворого відновити свої сили.
Важливіше конкретної послуги є те, щоб вони відчували любов і розуміння інших. Коротко кажучи, найбільше, що ви можете зробити членам сім'ї хворого - це далі залишатися їх друзями.
Особливі здібності
Діти-аутисти, мають деякі особливі здібності, як, наприклад, фантастичну пам'ять на деталі та дрібниці. У когось є музичні здібності, і вони можуть грати складні музичні уривки навіть без нот. Ще інші — обдаровані математики.
Підтримуйте контакти. Спочатку члени сім'ї можуть бути настільки перевантаженими, що будуть не в змозі ділитися почуттями з іншими. Коли вони готові говорити про це, слухайте їх.
Не поспішайте давати поради.
Запрошуйте членів сім'ї в гості. Навіть якщо вони і не зможуть прийняти якесь запрошення, то будуть дуже вдячні, що ви запрошуєте їх.
Пропонуйте посидіти з дитиною. Однією з найбільших потреб сім'ї хворого є відпочити від напруженого щоденного графіка. Почніть з пропозиції посидіти з дитиною лише кілька хвилин. Зрештою, ви, ймовірно, зможете звільнити членів сім'ї на вечір або навіть на вихідні. Такі відпочинки дуже допомагають родині хворого відновити свої сили.
Важливіше конкретної послуги є те, щоб вони відчували любов і розуміння інших. Коротко кажучи, найбільше, що ви можете зробити членам сім'ї хворого - це далі залишатися їх друзями.
Особливі здібності
Діти-аутисти, мають деякі особливі здібності, як, наприклад, фантастичну пам'ять на деталі та дрібниці. У когось є музичні здібності, і вони можуть грати складні музичні уривки навіть без нот. Ще інші — обдаровані математики.
19 жовтня 2015
