Підвищений внутрішньоочний тиск – симптоми і лікування

Очі – це найважливіший орган, який забезпечують кожній людині світосприйняття і отримання інформації, необхідної для повноцінного життя. Будь-які ознаки зниження гостроти зору сприймаються з переляком і моральною пригніченістю, тому щоб уникнути розвитку серйозних офтальмологічних захворювань дуже важливо періодично відвідувати лікаря-окуліста. Під час профілактичних оглядів доктор нерідко виявляє (переважно у людей, які переступили 40-річний рубіж життя), що у пацієнта підвищений внутрішньоочний тиск. Симптоми і лікування такого патологічного стану органів зору добре знані для окулістів.

Причини, що провокують виникнення офтальмогіпертензії, добре відомі: величезне комп’ютерне навантаження на очі, артеріальна гіпертонія, затримка рідини в організмі при серцевій або нирковій недостатності, гіпотиреоз, Базедова хвороба, різні пухлини і травми органів зору. Підвищення тиску всередині очей не таке невинне явище, як здається на перший погляд, оскільки може призвести до тяжких ускладнень – глаукоми і навіть атрофії зорового нерва.

Особливості розвитку

Чому ж розвивається дана патологія? Справа в тому, що всередині очей кожної людини присутня постійно циркулююча прозора рідина, яка живить і зволожує внутрішні структури органів зору. При порушенні відтоку рідини її кількість збільшується, що і викликає підвищений тиск. У нормі офтальмотонус (очний тиск) у здорових людей знаходиться в межах 10 – 23 мм ртутного стовпа. Він може коливатися в залежності від часу доби (вранці підвищуватися, ввечері знижуватися), що вважається нормальним явищем. Але якщо офтальмотонус перевищує показник 30 мм ртутного стовпа, то очі людини починають втомлюватися, погіршується гострота зору, з'являються симптоми, характерні для офтальмогіпертензії.

Симптоми

Високий тиск всередині очей може бути транзиторним (одноразовим), лабільним (періодичним) і стабільним (постійно вище норми). У перших двох випадках симптоми підвищеного офтальмотонуса виявляються настільки незначно, що найчастіше на них не звертають особливої уваги. Патологія зазвичай супроводжується почервонінням і швидкою стомлюваністю органів зору, короткочасної різзю в очах при тривалому перебуванні біля телевізора або комп'ютерного монітора, або при читанні друкованих видань з дрібним шрифтом. При стабільному підвищеному внутрішньоочному тиску симптоми набувають більш виражений характер: в очах починають миготіти «мушки», з'являється райдужне мерехтіння, порушується периферійний і сутінковий зір, виникають головні болі переважно локалізуються в області скронь. Такі ознаки офтальмогіпертензії вже вимагають негайного лікарського втручання.

Лікування

Якщо внутрішньоочний тиск не відповідає нормі, то лікуванням цієї патології займаються офтальмологи, хоча іноді потрібне підключення та лікарів інших спеціалізацій: ендокринологів, неврологів, терапевтів, кардіологів. Основу лікувального процесу становить медикаментозна терапія з використанням спеціальних очних крапель. При транзиторній або лабільній офтальмогіпертензії іноді досить закапування зволожуючих крапель (наприклад, Офтоліка або Візина) і прийому вітамінів, які поліпшують зір (Комплівіт або Чорниця-форте). Дуже корисно регулярно робити гімнастику для очей. Різноманітні вправи для зорових органів сьогодні можна легко знайти в Інтернеті.

При стабільно підвищеному офтальмотонусі використовують препарати різного терапевтичного впливу. По-перше, потрібно регулярно закапувати краплі, які знижують кількість виробленої всередині очей рідини. До них відносяться краплі з лікарських груп бета-блокаторів (Окумол, Тимолол, Арутимол, Бетоптик та ін) та інгібіторів карбоангідрази (Трусопт, Азопт та ін). По-друге, призначають краплі, що збільшують відтік рідини всередині очей: Траватан, Ксалатан та інші. По-третє, прописуються краплі, що знижують внутрішньоочний тиск: Травопрост, Пілокарпін та інші. При важкому ступені офтальмогіпертензії доводиться вдаватися до мікрохірургічному або лазерному відновленню нормального тиску в органах зору.

Закінчуючи розмову про підвищений внутрішньоочний тиск, симптоми та лікування цієї патології, слід зазначити, що своєчасно виявлена офтальмогіпертензія цілком піддається корекції і рідко призводить до серйозних порушень зору.