Аднексит запальне захворювання маткових труб і яєчників

Збудники: стафілококи (частіше золотистий), стрептококи (В-гемолітичний, групи В), ешерихії, ентерококи, хламідії. При вторинній інфекції бактериоциди, пептококи. Аднексит (сальпінгоофорит) буває: гострий, хронічний.

Скарги при гострому аднекситі (сальпінгоофорит) – підвищення температури тіла, сильний біль внизу живота, озноб, прискорене, хворобливе сечовипускання.

Клінічно гострий аднексит (сальпінгоофорит) проявляється в залежності від ступеня патогенності збудника:

— погіршення загального стану, гіпертермія (підвищення температури тіла), — озноб при гнійному процесі,

— дизуричні явища (хворобливе сечовипускання, печіння при сечовипусканні),

— живіт напружений, виражена болючість при натисканні;

при гінекологічному огляді придатки (маточні труби і яєчники) визначаються недостатньо чітко (за рахунок набряку), вони збільшені, рухливість обмежена.

Лікування гострого аднекситу (сальпінгоофориту):

1. антибактеріальна терапія

2. інфузійна терапія (при інтоксикації)

3. протигрибкові препарати

4. антигістамінні препарати

5. пробіотики (для відновлення кишкової мікрофлори)

6. фізіотерапія

Хронічний аднексит (сальпінгоофорит) – як правило це недолікований гострий сальпінгоофорит, проявляється скаргами на ниючі болі внизу живота, тупі болі в поперековій ділянці, часте сечовипускання, що супроводжується різями.

Клінічно хронічний аднексит (сальпінгоофорит):

— білі (виділення білого кольору) із статевих шляхів

— тупі, ниючі болі внизу живота, що посилюються при переохолодженні, перед або під час менструацій

— болі в області крижів, в області придатків, у піхві

— порушення менструальної функції (альгодисменорея), за рахунок порушеній функції яєчників

— порушення сечовидільної системи (цистит, бактеріурія, пієлонефрит)

Діагностика хронічного аднекситу (сальпінгоофориту):

1. в минулому: ускладненого перебігу пологів, післяпологового та післяопераційного періодів, внутрішньоматкових діагностичних процедур, частих переохолоджень.

2. УЗ-дослідження дозволяє діагностувати наявність рідини в маткових трубах (гідросальпінкс, піосальпинкс)

3. Гістеросальпінгографія виявляє інфільтрати, зниження фізіологічної функції слизової і м'язової оболонок маткової труби, склеротичні процеси, що призводять до непрохідності маткових труб, спайкові процеси навколо яєчників.

4. Лапароскопія дозволяє виявити у хворих з безпліддям порушення прохідності маткових труб, інфікованість маткових труб, гідросальпінкси.

Лікування хронічного аднекситу (сальпінгоофориту):

1. Антибактеріальна терапія в період загострення; якщо антибактеріальна терапія не проводилася у гострій (підгострій) стадії; при проведенні фізіотерапії, при використанні препаратів, які активізують кровообіг;

2. Хірургічне лікування (лапароскопія);

3. Фізіотерапія, лазеротерапія;

4. Ультразвук (надає болезаспокійливий ефект)

Прогноз залежить від своєчасності діагностики та раціональності терапії запальних захворювань органів тазу.

Ускладнення хронічного аднекситу (сальпінгоофориту):

— розлади статевої та менструальної функції жінки (менометрорагія або аменорея);

— первинне або вторинне безпліддя;

— самовільні викидні та передчасні пологи;

— внутрішньоутробне інфікування плода, різна пренатальна патологія;