Папіломавірусна інфекція: Причини, Симптоми, Лікування

Папіломавірусні інфекції статевих органів – поширене захворювання, причиною якого є вірус папіломи людина (ВПЛ) (Human Papillomavirus). Вірус папіломи був виділений лише в 1960 р., раніше було встановлено, що інфекція передається статевим шляхом.

Згідно зі статистикою ВООЗ, вірусом папіломи людини інфіковано 9-13% усього населення земної кулі, що дорівнює приблизно 630 млн. чоловік. Захворюваність вірусом папіломи серед жінок становить 50 %. На сьогоднішній день відомо про існування більш 80 штамів вірусу папіломи людини, всі вони зачіпають поверхневий епітелій шкіри і слизові оболонки.

Для кожного з штамів вірусу характерна своя область ураження:

- штами 1-4, 7, 10, 26-29, 31, 38, 41, 49, 57, 63, 65, 75-77 викликають розвиток звичайних і юнацьких (плоских) бородавок на шкірі голови, повіках, між пальцями і на підошвах ніг і на лобі, плечах відповідно.
- штами 16, 18, 31, 34, 39-40, 42, 45 провокують розвиток важкого передракового захворювання шкіри – хвороби Боуена.
- штами 6, 11, 16, 18 31, 33, 35, 39, 45, 51-52, 56, 58-59, 66, 68, 70, 73, 82 провокують виникнення раку піхви і раку матки.
- штами 16, 31, 32, 33 дають поштовх розвитку раку прямої кишки.
- штами 16 і 18, крім усього іншого, служать фактором ризику раку пеніса у чоловіків.

Після потрапляння вірусу в організм він переходить у латентний стан і лише під впливом різних сприяючих факторів активізується і призводить до утворення доброякісних новоутворень (бородавки, кондиломи) або провокує розвиток раку.

Причини

Папіломавірусна інфекція передається переважно за допомогою сексуальних контактів, що пояснюється досить легким доступом вірусу до клітин-мішеней (базальні кератиноцити епідермісу) через тріщини і мікротравми слизових оболонок статевих органів. У разі наявності у одного партнера сформованих гострокінцевих кондилом передача вірусу іншому партнеру 100%.

Ще одним поширеним способом передачі вірусу є родовий процес, внаслідок чого висока вірогідність розвитку ларингеального папіломатозу у дитини (папіломи гортані).

Фактори ризику, що підвищують ймовірність зараження і активації вірусу папіломи:

- Ранній початок статевого життя;
- Велика кількість сексуальних партнерів;
- Наявність супутніх інфекційних захворювань статевих органів (хламідіоз, мікоплазмоз, гонорея, кандидоз. ВІЛ-інфекція, герпес);
- Надмірно травматичний сексуальний контакт;
- Знижений імунний захист;
- Тривалий прийом антибактеріальних засобів та антибіотиків;
- Дисбактеріоз піхви і кольпіт (вагіноз);
- Гіпо - та авітамінози.

Симптоми

Інкубаційний період вірусу папіломи становить від 1 до 9 місяців. У 80-90% захворювання протікає безсимптомно і через 1-1.5 роки настає самовилікування. В останніх 10-20% випадках хвороби властиво хронічний перебіг, супроводжується наступними симптомами:

- бородавки на всій поверхні шкіри;
- кондиломи, тілесні гострокінцеві нарости на слизовій оболонці рота, статевих органів, в параректальній області.

Види шкірних новоутворень, викликаних вірусом папіломи:

- Бородавки звичайні;
- Підошовні бородавки мозаїчного та гіперкератичного типу;
- Плоскі бородавки;
- Долонні бородавки гіперкератичного типу;
- Гострокінцеві кондиломи;

1-5% від усіх випадків інфікування вірусом папіломи закінчуються ініціацією ракового процесу.

Діагностика

Діагностику папіломавірусної інфекції необхідно почати з консультації дерматолога, якщо прояви хвороби локалізуються на зовнішніх шкірних покривах, або гінеколога для жінок і уролога для чоловіків, якщо ознаки хвороби з'явилися на слизових статевих органах.

- Візуальний огляд ураженої ділянки шкіри або статевих органів;
- Лабораторна діагностика полягає в аналізі мазка з ураженої ділянки шкіри, піхви або уретри методом ПЛР-діагностики.
- Цитологічне дослідження мазка з ураженої ділянки шкіри, піхви або уретри.
- Кольпоскопія з метою виявити патологічні ознаки дисплазії на стінках піхви і шийки матки;
- Біопсія ураженої ділянки слизової оболонки і шкіри.

Лікування

Лікування папіломавірусної інфекцій переслідує наступні цілі: видалення видимих проявів інфекції, знищення вірусних одиниць і профілактика рецидивів хвороби.

Видалення бородавок і кондилом приводять з допомогою хімічної деструкції (використання препаратів кислот і цитостатиків), кріодеструкції (з використанням рідкого азоту), електрокоагуляції (припіканням струмом високих частот), лазерної деструкції (інфрачервоними лазерами).

Для знищення вірусу призначається курс противірусних та імуномодулюючих препаратів (інтерферонів). Одночасно проводиться лікування супутніх інфекційних і запальних захворювань за допомогою антибактеріальних і протизапальних препаратів.

Додатково призначаються системні та місцеві (інтравагінальні) пробіотики для відновлення нормальної мікрофлори організму, вітамінні препарати, адаптогени.