Катаракта – Причини і Симптоми

Катаракта – одна з найнебезпечніших хвороб очей. Вона не тільки знижує гостроту зору, але і згодом призводить до повної сліпоти. Згідно зі статистикою, саме такий діагноз встановлюють третині пацієнтів, які звертаються зі скаргами на погіршення гостроти зору.

Примітно, що в 9 з 10 захворювання є віковим. Більше того, саме воно призводить до сліпоти у літніх людей. Статистика погіршується з віком: якщо в 50-60 років хвороба наздоганяє лише 5 % людей, то до 70-80 років число хворих збільшується в 9 разів – до 45 %.

Кришталик формують епітельні клітини, які, проростаючи вглиб, утворюють волокна, витягнуті до його центру. Білкову речовину, що наповнює кришталик, називають кристаллином. Більш щільна речовина в центрі утворює ядро, а по периферії – кору.

Зовнішня частина кришталика покрита тонкою плівкою – капсулою. Вона захищає кришталик від пошкоджень і відповідає за заломлення світла – головну функцію цієї частини ока.

Класифікація

Класифікація даного захворювання дуже велика. Помутніння кришталика буває вродженим і набутим. Придбану форму захворювання, у свою чергу, поділяють на професійну, вікову, травматичну, ускладнену (наслідки хвороб очей, інших органів і систем).

В залежності від локалізації катаракта ока буває:

1. полярною – передня і задня,
   
2. веретеноподібною,
   
3. зонулярною,
   
4. ядерною,
   
5. кортикальною,
   
6. задньо-капсулярною,
   
7. повною.
   

Стареча катаракта, як і інші форми цього захворювання, викликана помутнінням кришталика. Початкова катаракта виникає, коли порушується склад внутрішньоочної рідини. Це викликає порушення обмінних процесів і руйнування (денатурації) білків, які припиняють виконувати покладені на них функції.

Причини

Незалежно від того, який характер носить катаракта, причини її розвитку досить добре вивчені медиками. Захворювання може бути вродженим. Перш за все, винна в цьому генетична схильність.

Причиною проблем із зором може бути інфекція, перенесена матір'ю під час вагітності:

1. вітряна віспа;
   
2. герпес;
   
3. корева краснуха.
   

У зоні ризику опиняються діти, чиї матері зловживали алкоголем, медикаментами з протизаплідним. Виною розвитку проблеми є серцево-судинні захворювання матері, через що плід не отримував достатню кількість кисню, токсикози, недостатня кількість вітамінів груп А, Е, В9. Також висока ймовірність хвороби, якщо у батьків хворої дитини існує резус-конфлікт.

До помутніння кришталика у людей похилого віку призводять вікові зміни, пов'язані з порушенням обміну речовин, що і розвиток інших очних захворювань. Ускладнена форма виникає внаслідок перенесених або наявних захворювань. До них належать цукровий діабет, порушення обміну речовин, голодування, авітаміноз, хронічне недокрів'я. Причиною можуть стати хвороби очей, шкіри, синдром Дауна.

Небезпечні для кришталика травми, отримані внаслідок удару, впливу хімічних речовин, струсу, а також інфрачервоні, рентгенівські промені. Великий ризик розвитку даного захворювання після перенесеного отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами і лікарськими препаратами.

Симптоми

Кожна форма цього офтальмологічного захворювання володіє своїми відмітними рисами.

Так, наприклад, вроджена катаракта має помутніння круглої форми або симетричний малюнок, що нагадує карту зоряного неба, сніжинку. У більшості випадків (60%) вона буває зонулярною (шаруватою), при якій каламутні і прозорі шари кришталика чергуються.

Найрідше зустрічається повна (тотальна) різновид вродженої форми хвороби. Тоді речовина всередині кришталика стає мутним і м'яким, поступово розсмоктується і залишає зрощені між собою зморщені капсули. Вікова форма в 90% випадків пов'язана з помутнінням в корі кришталика.

Вікове помутніння кришталика

У літньому віці захворювання проходить чотири стадії – початкову, незрілу, зрілу і перезрілу.

На початковій стадії в корі кришталика між волокнами утворюються щілини, які заповнюються водою, утворюються вакуолі – порожнини, теж заповнені водою. Це призводить до помутніння кришталика. Поки зміни не торкнуться центральної частини біологічної лінзи, людина не відчуває дискомфорту. Весь процес займає до десяти років.

На незрілій стадії помутніння зливаються і збільшуються. В результаті зіниця закривається, її колір стає сірим, а не чорним. Оскільки волокна кришталика набухають, то він розростається, займає більше простору. Як результат, підвищується внутрішньоочний тиск. Цей стан небезпечний розвитком факоморфічної глаукоми, яка вимагає видалення кришталика.

У зрілій стадії захворювання кришталик втрачає воду, каламутніє, набуває брудно-сірий колір і зменшується. Зіниця набуває яскраво-сірий або молочно-білий колір.

Людина більше не здатна розрізняти навколишні предмети, бачить тільки світло, його джерело і не в силі розрізняти кольори. Якщо провести оперативне лечение катаракты на цій стадії, то хворому можна повернути зір.

Фінальна стадія – перезрівання. Існує кілька сценаріїв її розвитку. По одному з них, кришталик зневоднюється, ущільнюється, активізуються процеси по відкладенню холестерину і виникають блискучі бляшки.

За іншим сценарієм, білкові молекули розпадаються, що призводить до розрідження вмісту кришталика, осмотичний тиск підвищується. Втративши опору, ядро опускається і незабаром розсмоктується. Кришталик виглядає як мішечок, наповнений рідиною.

Іноді вміст кришталика перетікає в передню камеру органу зору. Це призводить до факогенному іридоциклиту (запалення райдужної оболонки і війкового тіла) і факотоксичної глаукоми. Повернути зір на цій стадії вже не можна.