Топ-5 адсорбентів для допомоги при отруєнні

Головне при отруєнні – не втрачати ні хвилини. Насамперед необхідно визначити, яким чином в організм потрапила отруйна речовина. Отрута може проникнути через легені, слизові оболонки, укуси змій, комах, шкіру, рот. Необхідно якомога швидше очистити організм від токсинів, не дати їм всмоктатися в кров і поширитися.

Найчастіше люди страждають від харчових отруєнь. Першою допомогою в цьому випадку є промивання шлунку. Рекомендується випити не менше півлітра теплої води, в яку додано невелику кількість солі, соди або марганцевого калію, і викликати блювоту. Промивання продовжувати до тих пір, поки в рідині не припинять проглядатися рештки харчових мас.

При харчовому отруєнні організм намагається позбутися від токсичних речовин шляхом блювоти і проносу. При цьому втрачається значна кількість рідини. Цей обсяг потрібно заповнювати. Найпростішим способом є частий прийом чистої води в об'ємі 100-150 мл за раз невеликими ковтками. У воду можна додати невелику кількість солі з розрахунку 1 чайна ложка на 1 літр води. Фармацевтична промисловість пропонує регідратаційні препарати для приготування розчинів – Регідрон, Литрозол, Ораліт, Хлоразол.

Однією з головних помилок при харчовому отруєнні є спроба зупинити діарею. Намагаючись усунути дискомфорт, людина штучно затримує виведення з організму токсичних речовин. В результаті процес інтоксикації триває.

При харчових отруєннях рекомендується утримуватися від прийому їжі. Лікувальний голод ефективний протягом перших діб після настання симптомів отруєння.

У випадках харчового отруєння обов'язкова госпіталізація в наступних випадках:

• вік до 3 років;
  
• вагітність;
  
• постраждалі похилого віку;
  
• у випадках, коли отруєння сталося в результаті вживання грибів, не призначених для вживання в їжу рідин, отруйних рослин, оцту;
  
• у випадках отруєння ліками;
  
• якщо діарея триває більше 2 діб, з частотою понад 10 разів на добу, при появі слідів крові;
  
• якщо на другу добу після харчового отруєння тримається висока температура;
  
• якщо діарея супроводжується нестримною блювотою на фоні відсутності прийому їжі.
  

В якості медикаментозної допомоги при отруєннях рекомендується проведення сорбційної терапії. Такі препарати зв'язують і природним шляхом виводять токсини, віруси, алергени, мікроорганізми. Вони являють собою природні або хімічно отримані речовини. Випускаються у вигляді порошків, таблеток, гелів. Швидше за все діють сорбенти у формі порошків – у них найбільша площа активного всмоктування на одиницю маси лікарського засобу.

Найбільш ефективними адсорбентами при отруєнні вважаються:

1. активоване вугілля;
   
2. Поліфепан;
   
3. Ентеросгель;
   
4. Смекта;
   
5. Полісорб.
   

Активоване вугілля (торгові назви – Вугілля активоване, Карболонг, Сорбекс, Ентеросорбент СКН) отримують, як би дивно це не звучало, з самого справжнього кам'яного вугілля і ще з спеціальним чином обробленої деревини. Площа адсорбції – 5 м2 на грам. Найбільш доступний по вартості. Головний недолік – мала площа активного всмоктування. Для досягнення терапевтичного ефекту необхідно приймати 1 таблетку у розрахунку на 10 кг маси тіла.

Ентеросорбенти на базі лігніну (Поліфепан, Лиферан, Энтегнин, Лактофільтрум) отримують з натуральної деревини. Часто в препараті з'єднують з синтетичними дисахаридами (лактулозою). Площа адсорбції – 18 м2 на грам. Ентеросорбенти на базі лікувальної глини отримали назву смектити (Смекта, Смектит, Неосмектин, Діосмектит). Площа адсорбції – 100 м2 на грам.

Сорбенти, в основі яких кремнієві сполуки (Полісорб, Ентеросгель, Біле вугілля, Атоксіл, Силікс), випускаються у формі пасти або гелю (гідрогелі метилкремнієвої кислоти), можуть бути розфасовані у вигляді порошку, який потрібно розвести в чистій воді (колоїдні кремнієві діоксиди). Площа адсорбції 150 – м2 на грам.

При вираженому больовому синдромі показана знеболююча терапія спазмолітиками – дротаверином, спазмалгоном. Для досягнення швидкого лікувального ефекту після зняття основних симптомів отруєння – діареї і блювоти, – застосовують антациди (Топалкан, Альмагель, Фосфалюгель, Маалокс). Головна дія антацидів – нейтралізація соляної кислоти. Перш, ніж прийняти антацид, слід з'ясувати, чим він корисний і чим шкідливий: Фосфалюгель, наприклад, відноситься до невсмоктуючих антацидів і крім впливу на соляну кислоту чинить обволікаючу, адсорбуючу, захисну та знеболювальну дію. А ось всмоктуючі антациди (Ренні, Вікаїн) такими властивостями не володіють. Після нормалізації стану після отруєння рекомендується прийом про - і еубіотиків – препаратів, що відновлюють мікрофлору (Лінекс, Біфідумбактерин та ін).