Уреаплазмоз: особливості діагностики

Уреаплазмоз – різновид мікоплазмозу, інфекційного захворювання, викликаного надмірною активністю дрібних мікроорганізмів, які займають проміжне положення між вірусами і бактеріями.

Незважаючи на те, що уреаплазмоз відносять до умовно-патогенним мікроорганізмам, здатним тривалий час жити в сечостатевих шляхах, не викликаючи ніяких змін, під впливом певних внутрішніх або зовнішніх факторів їх активність може різко зростати. І тоді здавалися нешкідливими мікроби стають серйозним ворогом, здатним завдати удару нишком і запустити хронічні запальні процеси.

Передаючись статевим шляхом, уреаплазми довгий час можуть ніяк не виявляти себе, особливо у жінок з хорошим імунітетом і відсутністю супутніх урогенітальних інфекцій. Доречі на сайті https://urolog-kiev.com/faq.html обговорюются і інші хвороби які передаються статевим шляхом. Але це не означає, що діагностувати присутність інфекції не потрібно: якщо у здорових пацієнток присутність певної кількості уреаплазм в природному біологічному середовищі внутрішніх органів – норма, то зниження імунітету, викликане переохолодженням, стресом або простудним захворюванням, може створити сприятливий ґрунт для активного розмноження і бурхливої діяльності мікроорганізмів.

У результаті «на порожньому місці» розвивається вагініт з патологічними виділеннями, запалення сечовипускального каналу, болючість матки і придатків. Звичайного огляду недостатньо, тому гінеколог при підозрі на наявність будь-якої урогенітальної інфекції повинен відправити пацієнтку в лабораторію.

Існує кілька методів лабораторної діагностики, що дозволяють виявити присутність уреаплазм в організмі жінки. Метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) вважається досить точним, оскільки базується на виявленні фрагментів ДНК або РНК шуканого мікроорганізму. При ПЛР можна з високою точністю встановити присутність непроханих гостей, але складно оцінити їх активність.

Іноді вдаються до бактеріального посіву (культурального методу аналізу). Розміщуючи матеріал, для отримання якого береться зішкріб із статевих органів, уретри, в живильне середовище, можна не тільки виявити уреаплазму, але і визначити концентрацію цих підступних мікроорганізмів в 1 мл виділень.

Застосовуються і інші методи дослідження, але в більшості випадків лікар наполягає на декількох аналізах:

• Аналізі крові на антитіла до збудника;
  
• Загальному аналізі сечі;
  
• Бактеріологічному дослідженні виділень з бакпосевом мазка;
  
• ПЛР-діагностики виділень.
  

Як береться аналіз на уреаплазму у жінок?

Незважаючи на наявність в арсеналі сучасних лікарів таких потужних засобів діагностики, як ПЛР-діагностика, отримати достовірні дані буває непросто – і позитивні, і псевдонегативні результати далеко не рідкість. Важливу роль відіграє підготовка до аналізу: щоб уникнути хибнонегативного результату, необхідно мінімум протягом місяця до забору матеріалу не приймати антибіотики, активні у відношенні уреаплазм (у тому числі у вигляді спринцювань і свічок), а перед взяттям мазка з уретри – не мочитися протягом 1 години.

Хибнопозитивний результат аналізу на уреаплазму у жінок можливий при забрудненні зразка при передачі матеріалу в лабораторію або при виведенні загиблого (отже, нешкідливого) збудника після курсу лікування антибіотиками. Тому обов'язково повідомте лікаря про препарати, які ви приймаєте або брали в недавньому минулому, і загальному стані здоров'я.

Після відповідної підготовки до аналізу на уреаплазму у жінок беруть кров з вени і зіскрібки зі стінок піхви, шийки матки і з сечовипускального каналу.

Іноді, якщо запальний процес локалізований в глибоких відділах сечостатевої системи (наприклад, в маткових трубах або яєчниках), результати аналізу на уреаплазму у жінки будуть у нормі, оскільки матеріал беруть із зовнішніх статевих органів. У цьому випадку комбінація декількох методів лабораторної діагностики в поєднанні з повторним дослідженням через 1-2 тижні підвищує точність дослідження.

Аналізи на уреаплазму у жінок: розшифровка результатів

Отримавши результати лабораторного дослідження на руки, відразу можна сказати, виявлений чи ні збудник інфекції. Якщо всі показники в нормі, на бланку ставиться відповідна відмітка.

Коли проблема все ж виявлена, про це свідчать:

• Аналіз ІФА показує присутність специфічних імуноглобулінів у крові – позитивний результат з вказівкою на вид антитіл (М або G);
  
• У розшифровці аналізу ПЛР – кількість збудника в концентрації, що перевищує 10*4 (десять в четвертому ступеню).
  

Кому потрібно здавати аналізи на уреаплазмоз?

У першу чергу – жінкам, які страждають хронічними кольпітами, запалення матки і придатків, порушення менструальної функції, уретритами та пієлонефрит, а також непліддям та невиношуванням вагітності. При плануванні вагітності навіть жінці, що відчуває себе добре, необхідно перестрахуватися: інфекція, абсолютно ніяк не проявляє себе, може передатися дитині під час пологів або стати серйозною перешкодою для зачаття і виношування вагітності.

Статистика свідчить, що вагітність у жінок, які страждають уреаплазмозом, часто закінчується мимовільними викиднями на ранніх термінах або народженням недоношених дітей. Проходячи по родових шляхах, дитина приблизно у 40-50% випадків підхоплює інфекцію, яка в подальшому проявляється запаленням сечового міхура, піхви, маткових труб і інших органів.

Своєчасно виявивши проблему, можна пролікуватися до настання вагітності і запобігти небажаному розвитку подій.

Що робити, якщо розшифровка аналізу вагітної пацієнтки ясно свідчить про наявність уреаплазм? Лікуючий лікар (акушер-гінеколог) повинен призначити лікування антибактеріальними препаратами після 22-го тижня вагітності (коли вони не зашкодять плоду), щоб мінімізувати ризик передчасних пологів і зараження дитини.

Якщо ви з якої-небудь причини сумніваєтеся в достовірності отриманих даних, завжди можна пройти діагностику повторно або здати матеріал у кілька різних лабораторіях.

Знаючи, як правильно здавати аналіз на уреаплазму, жінка може заздалегідь підготуватися до процедури і тим самим звести до мінімуму ймовірність отримання хибнопозитивних або хибнонегативних результатів.