Камені в сечовому міхурі – як боротися і чим лікувати?

При сечокам'яній хворобі конкременти зустрічаються не тільки в нирках, але і в сечовому міхурі. Вони можуть потрапляти в нього по сечоводу з нирок, але іноді безпосередньо утворюються в цьому органі.

Причини відкладення конкрементів у сечовому міхурі

У чоловіків причиною утворення в сечовому міхурі каменів є чисто чоловічі проблеми – захворювання передміхурової залози різної етіології.

У жінок камені в сечовому міхурі утворюються рідше – в основному ближче до клімактеричного віку, коли починаються фізіологічні зміни гінекологічних органів – опущення матки або зниження її тонусу. Після операцій конкременти можуть формуватися на лігатурі швів.

Викликає утворення конкрементів стриктура уретри – її внутрішнє звуження. Хворобу викликають операційні втручання і травми органів малого таза, в тому числі отримані при пологах.

На відміну від утворення конкрементів у нирках, на їх відкладення в сечовому міхурі порушення метаболічних процесів в організмі впливають мало.

Основною причиною, що викликає цю патологію, є інфравезікальна обструкція – цим терміном називаються всі захворювання і аномалії будови, які призводять до застою сечі, внаслідок чого з неї випадають сольові кристали, у подальшому формують камені.

При порушенні зв'язку з центральною нервовою системою – поява нейрогенного сечового міхура – також порушується процес сечовипускання. Порушення іннервації з'являються після травм головного і спинного мозку або внаслідок вікових змін.

Викликають порушення відтоку сечі:

• запальні процеси різної етіології;
  
• ускладнення променевої терапії;
  
• сторонні тіла – залишки шовного матеріалу;
  
• катетери;
  
• дефекти і дивертикули слизової оболонки сечового міхура;
  
• глистова інвазія – сечостатевий шистосоматоз;
  
• у жінок – цистостеле і пролапс стінок сечового міхура.
  

При лікуванні сечокам'яної хвороби видалення каменя з сечового міхура доводиться проводити, якщо опустився по сечоводу конкремент не бажає залишати організм самостійно і приносить серйозні проблеми.

Симптоми каменів у сечовому міхурі

Ознаки каменів у сечовому міхурі у чоловіків і жінок не відрізняються. Основні симптоми такого стану:

• напади болю в лобковій зоні;
  
• бажання помочитися стає нестерпним, супроводжується гострими болючими відчуттями;
  
• в останній порції сечі присутні елементи крові – іноді помітні тільки на туалетному папері.
  

Є ще ознаки, за якими можна підозрювати про присутність в сечовому міхурі конкрементів. Струмінь сечі при сечовипусканні раптово переривається, з'являється спазм і напад болю в нижній частині спини, віддає у стегна і геніталії. При зміні положення тіла сечовипускання поновлюється і біль минає.

Такий же стан може спостерігатися при енергійних рухах – наприклад, при виконанні спортивних вправ.

У хлопчиків і дівчаток при цьому захворюванні симптоми відрізняються. У хлопців з'являється біль при спонтанній ерекції і нетримання сечі, у дівчаток – затримка сечовипускання.

У деяких випадках хвороба протікає без симптомно і виявляється випадково при огляді на спеціальному обладнанні.

Діагностика захворювання

Для виявлення присутності конкрементів у сечовому міхурі, проводяться основні і додаткові процедури обстеження.

Оцінюють показники аналізу сечі, проводять УЗД сечового міхура, цистоскопію призначають, якщо це необхідно, з використанням контрастної речовини роблять панорамний знімок і комп'ютерну томографію.

Лікування каменів у сечовому міхурі

Залежно від клінічної картини хвороби роблять вибір між хірургічним або консервативним методом.

Хірургічні операції проводяться за такими технологіями:

• дроблення конкрементів на дрібні шматочки і подальше їх виведення за допомогою цистоскопа або для самостійного виходу – призначається ліки, що збільшує вироблення сечі;
  
• ліквідація каменів і їх вилучення ендоскопічним методом;
  операція відкритим способом.
  

Консервативний метод лікування – призначаються лікарські засоби від каменів у сечовому міхурі і коригується харчування хворого – в залежності від типу конкрементів та їх структури. Це допомагає вивести камінь природним шляхом, без хірургічного втручання.

Деякі урологи вважають, що консервативний метод – ненадійний, відкладання операції на невизначений термін призводить до того, що конкременти збільшуються. Самі ж пацієнти намагаються обійтися без операції.

Медикаментозні і народні засоби при лікуванні захворювання

Як вивести камінь із сечового міхура? Медикаментозні засоби для виведення каменів у сечовому міхурі не відрізняються від тих, які застосовують для розчинення ниркових конкрементів.

До них відносяться:

• «Пролито»;
  
• «Уролесан»;
  
• «Цистон»;
  
• «Фітолізин»;
  
• «Алопуринол»
  
• «Канефрон»;
  
• «Блемарен» і подібні.
  

Діючі речовини препаратів збільшують кількість виділюваної сечі і змінюють її властивості, сприяють розчиненню каменів. Лікарські засоби підбираються залежно від типу конкрементів.

Величезне значення для розчинення конкрементів має дієта. Її необхідно підбирати правильно.

За типами конкременти поділяються:

• карбонатні – у складі вуглекислий кальцій;
  
• фосфатні – з фосфорнокислого кальцію;
  
• уратні – складаються з сечової кислоти;
  
• оксалатні – з солей щавлевої кислоти.
  

Оксалати і урати зустрічаються найбільш часто. Є ще камені змішаної природи, струвити – не розчиняються, цистинові камені.

Якщо не визначити тип каменю і структуру конкременту, народна медицина може нашкодити. Наприклад, при фосфатних каменях використовують відвари з марени красильної.

А при уратних – нирковий чай, відвар хвоща польового, брусничний чай, відвар з квіток бузини та кропиви дводомної.

Оксалати розчиняються настоєм з трав'яного збору – в рівних частинах беруть хвощ польовий, чистотіл великий і остудник гладкий.

Якщо немає можливості визначити тип конкременту або камені складені з опадів декількох типів, то добір лікарських препаратів і народних засобів краще узгодити з лікарем.

Самостійно ж можна тільки змінити питний режим – при наявності каменів у сечовому міхурі слід випивати рідини на 0,5-1 л більше, ніж в здоровому стані.

Кількість рідини збільшують за рахунок чистої води, компотів із сухофруктів або морсів, вживання винограду і кавунів.

Раціон

Дієти при карбонатних і оксалатних каменях схожі. Необхідно виключити з раціону червоне м'ясо і рибу, субпродукти – не можна вживати їжу з великою кількістю пуринів і щавлевої кислоти.

Легше скласти список дозволених продуктів, ніж страв, які слід виключити з раціону.

Денне меню складається на наступній основі:

• хліб і випічка;
  
• зрідка кисломолочні продукти;
  
• фрукти: яблука, сливи, айва, кавун, виноград;
  
• ягідні морси – журавлинний і брусничний;
  
• відвар шипшини;
  
• каші на воді;
  
• м'ясо птиці.
  

Оксалати розчиняються важко, і якщо вони в діаметрі більше 0,5 см – це видно при огляді, краще проводити дроблення.

При наявності фосфатних каменів дієта виглядає наступним чином – можна вживати:

• масла – вершкове і рослинне;
  
• супи;
  
• макаронні вироби;
  
• рибу і м'ясо;
  
• кислі напої;
  
• хліб.
  

Необхідно обмежити кількість солі, зменшити в раціоні вміст кисломолочних продуктів, повністю виключити брусницю, смородину, прянощі, алкоголь.

Щоб уратні камені не утворювалися і зменшувалися, з раціону також прибирають продукти з великим вмістом пуринів. Список дозволених продуктів нагадує дієту при карбонатних каменях.

Міцні чай і каву, алкоголь, газовані солодкі напої та тоніки слід виключити з раціону незалежно від етіології захворювання.

Як бачите, при своєчасному і адекватному лікуванні позбутися від проблеми цілком можливо. Бережіть своє здоров'я!