Причини ДЦП у дитини – форми дитячого церебрального паралічу і особливості розвитку дітей

Чому виникає ДЦП у дитини? Під терміном, відомим у медицині, як ДЦП, мається на увазі не одне захворювання, як комусь може здатися, а цілий комплекс захворювань з порушеннями в різних системах організму.

Найперші ознаки церебрального паралічу (прим. – не плутати з дитячим паралічем) можуть виявлятися відразу після появи немовляти на світ. Але, в більшості випадків, захворювання виявляється трохи пізніше (але ще в грудному віці).

У чому причина хвороби, і що вона собою являє?

Що таке ДЦП у дитини – основні ризики і наслідки дитячого церебрального паралічу

Захворювання, яким у науці дали назву ДЦП (прим. – дитячий церебральний параліч), у першу чергу, характеризується раннім розвитком: у процесі розвитку в маминому животі, у момент пологів або протягом перших місяців життя.

Незалежно від причин розвитку хвороби, відбувається збій у роботі окремих зон мозку або їх повна загибель.
Хвороба характеризується...

• Раннім розвитком.
  
• Пошкодженням структур мозку (прим. – спинного або головного).
  
• Порушенням рухової/м'язової активності.
  
• Можливими порушеннями психіки, слуху і зору, а також мови і координації рухів.
  

Слід зазначити, що ДЦП не є генетичним або ж заразним захворюванням.

У той же час, незважаючи на тяжкість хвороби, вона піддається реабілітації, дозволяє скорегувати симптоматику і поліпшити якість життя дитини для її соціалізації в можливій мірі.

Відзначається, що найбільший відсоток хворих спостерігають серед хлопчиків.

Які можливі наслідки ДЦП?

В першу чергу, зазначають ортопедичні наслідки хвороби. Вони відносно порушень рухової активності стають первинними ускладненнями, при своєчасному усуненні яких цілком реально поставити дитину в стислі терміни на ноги.

Дистрофічні процеси в скелетних м'язах: це ускладнення має найбільше значення. При відсутності грамотного лікування воно призводить до деформації суглобів і кісток, які, в свою чергу, ведуть до порушення руху в цілому і провокують больовий синдром.
До інших можливих ускладнень хвороби можна віднести:

• Патологічний м'язовий тонус.
  
• Поява судом.
  
• Наявність труднощі з ковтанням.
  
• Поява неконтрольованих рухів.
  
• Порушення процесів сечовипускання/дефекації.
  
• Затримка розвитку.
  
• Поява проблем із зором, мовою і слухом.
  
• Наявність проблем емоційного характеру.
  

Та ін.

Варто зазначити, що симптоми при ДЦП не обов'язково будуть вираженими – все залежить від випадку. Ознаки хвороби можуть бути ледь помітними — або ж виражатися в абсолютній інвалідизації, у відповідності зі ступенем ураження ЦНС.

Важливо сказати, що при ДЦП, незважаючи на те, що він є хронічним, не відзначається прогресування.

Погіршення стану хворої дитини може спостерігатися лише при появі вторинних патологій. Наприклад, при крововиливах, при епілепсії або ж соматичних проявах.

Основні причини ДЦП – хто в групі ризику?

Ключовою причиною розвитку хвороби вважається порушення розвитку — або ж повна загибель — конкретної ділянки мозку, придбане до — або відразу після народження.

Факторів, здатних вплинути на розвиток ДЦП, виділяють більше 100. Всі ці фактори, потенційно згубні для нервової системи дитини, об'єднані в медицині в 3 групи.
А саме, фактори, які мають відношення до...

• Перебігу вагітності.
  
• Самим пологам.
  
• Адаптаційного періоду новонародженого поза утробою матері протягом 1-го місяця життя (іноді до 2-х років).
  

До причин 1-ї групи факторів можна віднести:

• Пізній токсикоз.
  
• Загрозу викидня.
  
• Резус-конфлікт матері і плоду (прим. – при негативному резус мами).
  
• Гіпоксія плода.
  
• Інфекційні хвороби, перенесені в процесі вагітності. Найбільш небезпечними визнані краснуха (якщо мама не хворіла нею в дитинстві), сифіліс, а також токсоплазмоз.
  
• Отримані мамою травми в процесі вагітності.
  
• Соматичні захворювання.
  
• Раннє відшарування плаценти.
  
• Фетоплацентарну недостатність.
  

До причин 2-ї групи відносять:

• Травми голови немовляти, які ним отримані при проходженні через мамин вузький таз.
  
• Інші родові травми.
  
• Сідничне передлежання плода.
  
• Порушення пологової активності.
  
• Занадто велика вага немовляти.
  
• Передчасні пологи.
  
• І найбільш небезпечний фактор – стрімкі пологи.
  

Причини 3-ї групи визначили:

• Асфіксію новонароджених.
  
• Гемолітичну хворобу (прим. – виникає на тлі резус-конфлікту).
  
• Аспірацію навколоплідними водами.
  
• Порушення в розвитку дихальної системи.
  
• Медикаментозну стимуляцію пологів і прискорення пологів через прокол навколоплідного міхура.
  
• Перенесені дитиною важкі захворювання (прим. — герпетична інфекція, менінгіт або навіть енцефаліт).
  
• Травми голови малюка.
  
• Перенесені отруєння (у дитини) свинцем.
  
• Випадки, які могли призвести до гіпоксії мозку (прим. – закупорка дихальних шляхів дитини чим-небудь, обвиття пуповиною, утоплення та ін.).
  

Згідно зі статистикою, майже половина дітей з ДЦП народилися раніше терміну. На жаль, вразливість недоношених діточок найбільш висока з причини неповного розвитку систем і органів, що, на жаль, значно підвищує ризик кисневого голодування.

Що стосується асфіксії при родах – на неї припадає менше 10-ти відсотків всіх випадків ДЦП.

Найбільш частою причиною розвитку хвороби вважаються приховані інфекції у мами (прим. – ступінь їх токсичного впливу на мозок плоду вкрай висока).

Аналізи на приховані інфекції у вагітної, як і коли здавати?

Важливо відзначити, що більшість перелічених чинників ризику можна назвати абсолютними.

Крім того, наслідки даних факторів можна, якщо не запобігти, то хоча б мінімізувати.

Форми дитячого церебрального паралічу та причини ДЦП

Фахівці виділяють кілька форм перебігу ДЦП, що відрізняються, насамперед, зоною ураження мозку, а також проявами хвороби та іншими факторами:

1. Гіперкінетична. До причин цієї форми відносять резус-конфлікт, гіпоксію, отруєння плоду токсинами, травмування при народженні, дефіцит харчування плода та ін. Дана форма хвороби має 3 стадії розвитку. На ранній стадії (прим. – триває 3-4 місяці) відзначають судоми, збої в роботі дихальної системи та аритмію. Початкова стадія (прим. – триває 5-48 місяців) характеризується вираженим м'язовим гіпертонусом, а пізня – атрофією окремих м'язів і закріпленням порушень рухової активності. Дана форма захворювання вважається найбільш піддається лікуванню.
   
2. Атонично-астатична. При цій формі хвороби відзначається низький інтелект, повна відсутність інтересу до навколишнього світу і навіть агресивність. Ознаками форми є недорозвинення мови і зорових нервів, тремор кінцівок, високий тонус м'язів, нездатність ходити і навіть сидіти, та ін.
   
3. Спастична диплегія. Ця форма – найбільш поширена. Вона характеризується ураженням обох сторін тіла з упором на ноги, вкрай швидкою деформацією суглобів, парезом голосових зв'язок, порушенням розвитку психіки і систем організму, розумової відсталістю та ін. Лікування в цьому випадку практично марно, але є методики, які сприяють адаптації дитини до світу.
   
4. Спастичний тетрапарез. Основними ознаками є зниження активності всіх кінцівок з їх наступною деформацією, болі і спазми, розумова відсталість, та ін. Форма хвороби потребує безперервного лікування щоб уникнути серйозного погіршення здоров'я.
   
5. Атактична. Ця форма також має кілька стадій розвитку. І якщо на ранній може відзначатися лише порушення постави і часткові порушення норми рухів, то при важкій стадії дитина вже не здатна сам себе обслуговувати і рухатися взагалі. На жаль, симптоми проявляються не відразу.
   
6. Спастико-гіперкінетична. У цьому випадку говорять про змішаний вигляд хвороби, що виражається в прояві спастичних симптомів при гіперкінетичному захворюванні. Ознаки хвороби з'являються в старшому віці після порушення в розвитку будь-якої системи організму.
   
7. Правобічний геміпарез. Тип хвороби, при якому спостерігається параліч всієї правої сторони тіла. Причинами, як правило, стають серйозні інфекції, травми, перенесений інсульт, пухлина, діабет або менінгіт. Зазвичай хвороба проявляє себе вже в більш дорослому віці.
   

В кожній формі ДЦП – свої особливості, причини розвитку, симптоматика і способи лікування.

Розвиток хвороби може протікати по-різному — але важливо вчасно розпізнати ознаки і відразу почати лікування, щоб уникнути незворотних наслідків.

Наполегливе лікування і регулярні заняття можуть дати відчутний результат практично при будь-яких формах ДЦП.