Чи може уреаплазма бути причиною безпліддя

Якщо пара протягом тривалого часу не може зачати дитину, то їй ставлять діагноз «безпліддя» і починають з'ясовувати причину проблеми. Чи може уреаплазма бути однією з них? Що в такому випадку слід робити чоловікові або жінці? Дізнаємося докладно.

Коротко про захворювання

Уреаплазмоз являє собою одну з інфекцій, які передаються статевим шляхом. Її збудник потрапляє в жіночий або чоловічий організм або через статевий контакт, або при народженні дитини через родові шляхи інфікованої матері.

Тривалий час у людини, що заразилася ознак недуги може і не бути. Вони проявляються лише після того, як концентрація уреаплазми перевищує порогове значення.

Варто зазначити, що сьогодні саме ця патологія часто буває причиною безпліддя.

Практика показує, що у половини пар, які вирішили обстежитися з приводу безпліддя, виявляється уреаплазмоз. Його хронічна форма розвивається як результат змішаних інфекцій. Уреаплазма буває причиною безпліддя через високий порог ферментативної активності, що і призводить до запальних процесів в організмі пари.

У наш час для точної діагностики цього захворювання застосовується метод полімеразної ланцюгової реакції або ПЛР-діагностики.

Чоловічий уреаплазмоз

Оскільки ця інфекція передається статевим шляхом, то в більшості випадків її виявляють у обох партнерів.

У чоловіків ранні клінічні ознаки захворювання включають баланопостит і уретрит. Вони призводять спочатку до простатиту, а потім вже до безпліддя.

Сперматозоїди, піддаючись негативній дії уреаплазми, знижують свою активність. У чоловіка поступово скорочується концентрація і кількість еякуляту. Уреаплазма, прикріплена до голівок сперматозоїдів, порушує цілісність їх мембран. Це і викликає зниження рухливості чоловічих статевих клітин, їх здатність до запліднення яйцеклітин.

Специфіка недуги у чоловіків на початковій стадії полягає у відсутності клінічних симптомів. Якщо виявити недугу вчасно, то безпліддя можна уникнути.

Уреаплазма у жінок

Варто відзначити, що дуже часто при цьому діагнозі у жінок виникають позаматкові вагітності, викидні, передчасні пологи. Але лікувати недугу під час виношування дитини не можна, тому й кварто пройти обстеження перед плануванням вагітності.

Діагностика уреаплазмоза полягає в полімерній ланцюгової реакції, дослідженні на збудників герпесу, хламідії, мікоплазми, трихомонади.

Терапія захворювання

Після виявлення недуги слід з максимальною відповідальністю підійти до його лікування. І зазвичай курс такої терапії включає комплексну антибактеріальну програму з місцевими процедурами введення препаратів в статеві органи.

Такі заходи проводяться на тлі зміцнення захисних сил організму. І чоловікові, і жінці призначається індивідуальний курс імуномодуляторів.

Крім цього, партнерам потрібно пройти комплекс процедур фізіотерапії після завершення антибактеріальної терапії.

План лікування уреаплазмоза складається кожному партнеру індивідуально. При цьому лікар враховує анамнез пацієнта, вік, наявність супутніх захворювань.

Часом уреаплазмоз можна лікувати і народними засобами. Але успішним таке лікування буде лише на початковій стадії захворювання. Наприклад, травники часто рекомендують з цією метою застосовувати відвар Адамова кореня. Необхідно взяти 10-15 грамів подрібненої сухої сировини, залити його 250 грамами води і проварити 3-4 хвилини. Потім цілюща рідина закутується і настоюється три години. Після цього відціджується і приймається в три прийоми протягом дня. Курс такого лікування повинен бути не менше 14 днів.

Можна скористатися і травою споришу. Потрібно взяти 20 грамів сухої сировини і залити його 300 грамами окропу. Після тридцятихвилинного настоювання засіб відціджується. Вживати його слід перед кожною трапезою за 20 хвилин по 100 грамів на протязі місяця.

Основним способом уникнути уреаплазми є дотримання гігієни статевого життя. Не можна затягувати з візитом до лікаря при появі утрудненого сечовипускання, інакше патологічні мікроорганізми приведуть до величезних проблем.