Дженерики - наскільки ефективні дешеві аналоги ліків
На просторах інтернету «гуляє» картинка, на якій показані відомі ліки і більш дешеві аналоги з питанням «Навіщо переплачувати фармацевтам?».
Дженерики (з англ. Genericdrug) - це відтворені ліки, які містять активні речовини, ідентичні вже запатентованим раніше.
Повторювати - завжди дешевше, ніж вигадувати і впроваджувати, це стосується всіх винаходів, тим більше актуально для фармацевтики. Для того, щоб звичні препарати вільно продавалися в аптечних кіосках, виконана величезна робота: біохімічні досліди, лабораторні перевірки, клінічні випробування, застосування в лікувальній практиці, виробниче впровадження, маркетингові та рекламні заходи.
Прості цифри, які показують складний процес:
Дженерики (з англ. Genericdrug) - це відтворені ліки, які містять активні речовини, ідентичні вже запатентованим раніше.
Користь і економічна вигода
Повторювати - завжди дешевше, ніж вигадувати і впроваджувати, це стосується всіх винаходів, тим більше актуально для фармацевтики. Для того, щоб звичні препарати вільно продавалися в аптечних кіосках, виконана величезна робота: біохімічні досліди, лабораторні перевірки, клінічні випробування, застосування в лікувальній практиці, виробниче впровадження, маркетингові та рекламні заходи.
Прості цифри, які показують складний процес:
- для створення нового препарату синтезують 5 000-10 000 нових хімічних сполук, і тільки одиниці можуть стати основою для масового виробництва;
- на практичне застосування нових ліків і схвалення МОЗ необхідно до 10 років;
- вартість наукових досліджень і виробничих витрат іноді досягає 100 мільйонів доларів і більше.
Термін патенту в різних країнах триває 12-20 років, але вже в цей період найвідоміші ліки починають копіювати і підроблювати. Дженерики випускають після терміну дії патенту під іншою (часто схожою) назвою або під міжнародними непатентованими позначенням. Їх виробництво обходиться набагато дешевше, оскільки відсутні витрати на дослідження, а відразу використовується формула активної речовини.
Але це виявляє і багато недоліків дженериків:
- відмінності з оригінальним препаратом з фармакокінетики і по ефективності;
- інші допоміжні речовини, які заважають нормальному засвоєнню препарату і призводять до побічних дій;
- відсутність клінічного контролю, виробники «справжніх» ліків постійно моніторять їх застосування і наслідки після лікування.
Головна небезпека дженериків в тому, що у клінічно перевірених препаратів строго контролюється структурно-молекулярна формула. А у дженериків вільні радикали можуть не пройти метаболічні процеси і приєднатися в організмі до інших клітин, утворюючи складні з'єднання.
Але саме дешевизна і доступність привертає споживачів і приносить мільярдні прибутки фармацевтам. Тому з 2005 року головні фірми-розробники відомих лікарських брендів почали просувати дженерики, щоб самим влаштуватися в сегменті більш дешевої продукції і, по суті, монополізувати фармацевтичний ринок.
Почалася жорстока конкуренція з підприємствами Індії і Китаю, які пропонують дешеві ліки від гепатиту, туберкульозу, імпотенції і багатьох інших захворювань. Пацієнти втомилися від того, що в аптеках на прохання дати упаковку аспірину за 10 грн, провізори спочатку дістають Аспірин Комплекс, Упсарин UPSA або інші дорожче в десять разів.
Найбільш затребувані дженерики
У кожних ліків можна виділити кілька назв:
- хімічне найменування - складне слово, що відбиває склад ліків і їх формулу;
- міжнародна непатентована назва (МНН) - унікальне позначення діючої речовини, яка затверджена ВООЗ і обов'язково вказана на упаковці препарату;
- торговельне найменування - зазначено на упаковці великим шрифтом.
Наприклад, подивимося на відомий протизапальний засіб:
- хімічна назва -2 - [(2,6-дихлорфеніл) -аміно] -фенілоцтової кислоти (у вигляді натрієвої солі);
- МНН - Диклофенак;
- Торгові марки - «Вольтарен», «Вурдон», «Диклак», «Олфен», «Ортофен» і ін.
У числі найпоширеніших дженериків, які часто використовують без призначення лікаря, можна назвати такі:
- бепантен - депантенол
- зовиракс - ацикловір
- кетонал - кетопрофен
- лазолван - амброксол
- колдрекс - парацетамол
- екседріна - аскофен
- амловас - амлодипін
- сумамед - азитроміцин
- капотен - каптоприл
- кавинтон - винпоцетин
- панангін - аспаркам
- ноотропіл - пірацетам
- імодіум - лоперамид
- мезим - панкреатин
- троксевазін - троксерутин
- флюкостат - флуконазол
- віагра - силденафіл
І кому тепер довіряти?
Багато лікарів вважають головним ворогом здоров'я самолікування, коли хворі наслухаються порад, начитаються «інтернетів» і починають в кабінеті розповідати, які ліки і процедури їм призначити.
Але подібна практика в повсякденному житті цілком себе виправдовує - людина в змозі визначити, які препарати швидше їй допомагають, і організм їх краще переносить.
Існують певні причини, за якими споживачі не довіряють «дорогим» лікам.
Зараз в аптечному асортименті до 80% займають дженерики, 20% з них - препарати для травлення і обміну речовин, 15% - стимулюють центральну нервову систему, 12% - для лікування серцево-судинної системи. Решта - симптоматичні препарати для знеболювання, зниження температури.
Дженерики цілком справляються з температурою, запаленням, спазмами, надають антибактеріальну дію. Однак в тих випадках, коли потрібна госпіталізація і перебування в стаціонарі краще дотримуватися приписів лікарів.
І найважливіший критерій перевірки - це аналізи і різні інструментальні обстеження. Якщо спостерігається позитивна динаміка, значить, препарат позитивно впливає. Якщо не відбувається змін в кращу сторону протягом більш 10-14 днів, наполягайте на додатковій діагностиці та перегляд лікувальної програми.
- За статистикою більше 10% дорогих ліків підробляють, причому таким чином, що відрізнити це без лабораторної перевірки практично нереально. Наприклад, іноді в препарати від гіпотонії чи сердечно-судинні ліки додають кофеїн або інші стимулятори, щоб людина відчувала себе більш активною і бадьорою.
- Ще одна проблема з дорогими «розкрученими» ліками - агресивний, нав'язливий маркетинг і реклама, чудесний порятунок від проблем зі здоров'ям. Особливо це відноситься до противірусних, імуномодулюючих препаратів, засобів для лікування артриту, радикуліту.
- Загальна тенденція така, що більше половини від вартості препарату займають кошти на конкуруючі позиції і товарне просування. Часто виникає уявна конкуренція: препарати з різними назвами належать одному і тому ж виробникові. Величезний штат співробітників займається моніторингом та вивченням попиту, щоб встановити такі ціни, коли дорого, але ще є.
- Дорогі ліки потрібні тільки для того, щоб запрацювали страхові компанії і для «відмивання бюджету». Виникають оформлені протестні рухи проти щеплень, застосування антибіотиків. Люди шукають альтернативні шляхи лікування і використовують як панацею то абрикосові кісточки, то витяжку з листя лопуха великого.
- Ну і «теорія змови» зіграла свою роль: багато хто впевнений, що фармацевти спеціально не випускають ефективні ліки, які, припустимо, лікують діабет або варикоз. Це робиться для того, щоб люди постійно набували потрібні ліки для підтримки здоров'я.
Зараз в аптечному асортименті до 80% займають дженерики, 20% з них - препарати для травлення і обміну речовин, 15% - стимулюють центральну нервову систему, 12% - для лікування серцево-судинної системи. Решта - симптоматичні препарати для знеболювання, зниження температури.
Дженерики цілком справляються з температурою, запаленням, спазмами, надають антибактеріальну дію. Однак в тих випадках, коли потрібна госпіталізація і перебування в стаціонарі краще дотримуватися приписів лікарів.
І найважливіший критерій перевірки - це аналізи і різні інструментальні обстеження. Якщо спостерігається позитивна динаміка, значить, препарат позитивно впливає. Якщо не відбувається змін в кращу сторону протягом більш 10-14 днів, наполягайте на додатковій діагностиці та перегляд лікувальної програми.
10 жовтня 2018