Загадки мігрені. Чому цю хворобу поки не можуть вилікувати назавжди?

Холодна погода, плитка шоколаду, хвилювання - все це може викликати напад сильного головного болю. Чому так відбувається, лікарі достеменно не знають.

Незважаючи на величезну кількість проведених досліджень, мігрень як і раніше оточена загадками. Спробуємо їх розгадати.

Біль без причини

Мігрень - це порушення в роботі ділянок головного мозку, які відповідають за сприйняття болю. Наприклад, при запальному процесі в незагоєному зубі відбувається роздратування закінчень трійчастого нерва. Больові імпульси потрапляють в ядро трійчастого нерва, яке знаходиться в головному мозку, а звідти - в сіру речовину кори мозку, де і відбувається усвідомлення того, що джерело проблем - дірявий зуб. Всі болі, що виникають в області голови, проходять саме такий шлях.

При мігрені відбувається активація ядра трійчастого нерва, яке починає посилати в кору імпульси болю, незважаючи на те, що нервові закінчення в повному порядку. Виходить, що голова болить як би сама по собі, адже джерела болю (перетиснених нервових волокон, спазму судин, запалення) немає.

Точна причина таких порушень поки не встановлена. Хоча відомо, що мігрень має спадкову природу (хвороба зазвичай передається по жіночій лінії), конкретного гена або набору генів, що відповідають за розвиток мігрені, поки не виявили.

Симптоми мігрені

• Головний біль, який часто охоплює тільки одну половину голови. Це пов'язано з тим, що в кожній півкулі головного мозку - своє ядро трійчастого нерва і в розвитку нападу зазвичай винне одне з них. Втім, у деяких пацієнтів біль поширюється на обидві половини голови.
  
• Приступ болю триває від 4 до 72 годин.
  
• Головний біль при мігрені сильний, пульсує і посилюється при русі.
  
• Біль супроводжується нудотою і / або дискомфортом від світла або звуку.
  
• Часто після нападу людина ще деякий час відчуває себе розбитою, нездоровою.
  

Причому, для того щоб лікар діагностував мігрень, необов'язково, щоб були присутні всі симптоми разом.

Що первинне

До останнього часу лікарі впевнено заявляли, що існує цілий ряд факторів, які здатні вивести ядро трійчастого нерва зі стану рівноваги і викликати черговий напад мігрені. Серед таких провокаторів стреси, початок менструального циклу у жінок, алкоголь, деякі продукти (наприклад, шоколад), дефіцит або надлишок сну, голод, в деяких випадках холодна погода.

Однак зовсім недавно цю теорію поставили під сумнів. Справа в тому, що напад мігрені складається з декількох фаз. Найперша називається «продромальний період», коли болю ще немає, але людина вже відчуває певні відчуття. Наприклад, можуть з'явитися сонливість, тяга до деяких продуктів або, навпаки, відразу до їжі, безпричинне занепокоєння і тривога. Такі провісники можуть виникнути за один-два дні або за кілька годин до початку нападу.

Так ось, вчені провели кілька досліджень і виявили, що під час продромального періоду у пацієнтів з мігренню активується ділянку мозку - гіпоталамус. Є версія, що саме збуджений гіпоталамус запускає процес активації ядра трійчастого нерва, тобто напад мігрені. Причому, що цікаво, гіпоталамус регулює цикли сну і неспання, частково відповідає за емоції, харчова поведінка і вироблення гормонів. Тому ймовірно, що підвищена активність гіпоталамуса як би тягне за собою провокаторів мігрені. Ланцюжок може виглядати приблизно так: через надмірну активність гіпоталамуса людині хочеться солодкого - вона їсть шоколад - у неї болить голова. Або: збуджений гіпоталамус змушує пацієнта нервувати - хворий свариться з близькими - з'являється головний біль. Тобто виходить, що шоколад або сварка не привели до мігрені, а з’явились якраз тому що приступ вже почався хоча хворий ще про це не знає.

З аурою і без

Ще один провісник головного болю, який присутній у деяких пацієнтів з мігренню, називається аурою. Це короткочасні неврологічні порушення, які відчуваються приблизно за годину до нападу і змінюються протягом цього часу.

Найчастіше аура проявляється зоровими порушеннями - перед очима постає темна пляма, яке поступово розростається, набуває райдужний ореол, а потім зникає. Також нерідко з'являються порушення чутливості в області кистей рук, які поступово досягають плечей, обличчя, язика. Винуватці аури - хвилі електричної активності, які поширюються по корі головного мозку, викликають дивні відчуття, а потім сходять нанівець.

З одного боку, хворі, у яких мігрень супроводжується аурою, знаходяться у виграшному становищі: при появі цих симптомів вони можуть прийняти знеболюючий препарат, а ефективність ліків тим вище, чим раніше розпочати лікування.

З іншого боку, таким хворим не пощастило. По-перше, аура неприємна сама по собі. А по-друге, є дані, що мігрень з аурою збільшує ймовірність інсульту, особливо в поєднанні з курінням і прийомом оральних контрацептивів. У мігрені без аури зв'язок з інсультом відсутній.

На сьогоднішній день засобів, які могли б повністю вилікувати мігрень, не існує. Але це не означає, що хворому не можна допомогти.

Є три підходи до лікування мігрені.

Перший - немедикаментозний - полягає в тому, щоб уникати провокаторів головного болю (рекомендації стосуються здорового способу життя).

Другий шлях - прийом знеболюючих. Призначаються як звичайні знеболюючі (парацетамол, анальгетики), так і специфічні протимігренозні препарати (тріптани). Однак цей спосіб лікування годиться тільки в тому випадку, якщо напади мігрені рідкісні (в сукупності тривають не більше 4 днів на місяць). Справа в тому, що занадто активний прийом знеболюючих сам по собі може призвести до виникнення головного болю.

Третій спосіб лікування - профілактика нападів. Він спрямований на те, щоб епізоди мігрені повторювалися якомога рідше. Існує кілька груп ліків, які можуть в цьому допомогти, - це бета-блокатори, деякі антидепресанти, протиепілептичні засоби та навіть ботокс. З назв препаратів ясно, що вони були створені не для лікування мігрені, однак в ході експериментальних досліджень виявилося, що ці засоби зменшують кількість нападів головного болю. Фахівці до кінця не з'ясували, чому це відбувається, і основне призначення цих ліків (зниження тиску, зменшення тривоги) при лікуванні мігрені вважається побічним ефектом. Ліки приймають протягом півроку, а потім скасовують. За цей час вдається збити частоту нападів.

Втім, зовсім недавно з'явилися і специфічні засоби проти мігрені (поки вони доступні тільки у Великобританії і США), які діють на особливий білок CGRP, що виділяється трійчастим нервом при нападі мігрені. Саме цей білок і викликає біль. Нова терапія усуває чутливість рецепторів до білка CGRP або зовсім блокує його вироблення. Це дозволяє знизити частоту нападів в 2 рази приблизно у половини пацієнтів, а у чверті повністю усунути мігрень. Крім цих препаратів розробляються і інші засоби, які діють не на CGRP, а на інші білки, що передають больовий сигнал. Тому, можливо, скоро мігрень навчаться виліковувати назавжди.