Мінус зуб – чому не можна залишити все як є?

Які проблеми можуть виникнути при втраті зуба?
Задовго до появи зубних імплантів придворні дантисти французьких королів, вікторіанські лікарі, навіть ацтеки, інки та древні єгиптяни старанно винаходили зубні протези з металів (у тому числі свинцю, золота та срібла), кістки, порцеляни – і мали рацію.

Зубна дискримінація

Як зазначають лікарі-стоматологи, нерідко пацієнти свідомо чи несвідомо "дискримінують" жувальні зуби. Тобто, якщо захворів і тим більше було втрачено передній зуб, що знаходиться в зоні посмішки, то багато хто відразу ж прямує до клініки, щоб повернути все як було. Адже це не лише втрата можливості нормально відкушувати та пережовувати їжу – а й величезні збитки естетиці, психологічний дискомфорт і навіть косметологічні погіршення (западання чи стоншення губ, утворення зморшок за їх контуром, поглиблення носогубних складок).

Інша справа – жувальний зуб, який ховається за щокою. Якщо його і так не видно, то при втраті можна не поспішати з відновленням, а жувати можна з іншого боку. Або навіть на тій самій – наприклад, м'яку їжу. Багато пацієнтів не те, що роками, а десятиліттями жують тільки з одного боку, вважаючи відновлення жувальних зубів марнуванням грошей і часу.

А даремно.

Чим загрожує неправильний розподіл жувального навантаження?

Почнемо з того, що вся зубощелепна система людини створена саме для жування. Адекватний, рівномірний розподіл жувального навантаження, повноцінне харчування, що включає як м'які, так і тверді продукти – гарантія здоров'я ротової порожнини. Коли всі зуби дома і всі вони здорові, то навантаження при жуванні розподіляються поступово.

Але уявимо, що ви втратили лише один жувальний зуб на нижній або верхній щелепі. Хіба це проблема, замість нього можуть пожувати і сусіди? Звичайно, можуть, але є одне "але" – зуби можуть винести певне, закладене природою навантаження. Коли вона різко зростає через втрату зуба, то й решта починають швидше руйнуватися. Так, найчастіший випадок у практиці стоматологів - патологічна стирання зубної емалі у пацієнтів з тривалою відсутністю зубів. Бідолаги жують тим, що залишилося, і емаль просто стирається, як гумка.

А ще, якщо довго і вперто жувати тільки на одному боці, то з іншого починає активніше накопичуватися наліт: адже їжа так чи інакше його зчищає, особливо яблука, груші, морква та інші фрукти та овочі. Більше нальоту – більше карієсу та вищий ризик запальних захворювань.

До речі, саме через нерівномірний розподіл жувального навантаження та руйнування опорних зубів стоматологи стали відмовлятися від мостоподібних протезів із опорою на зуби пацієнта на користь протезування на імплантах.

Мінус зуби – плюс дефекти прикусу

Кожен зуб має природну мікрорухомість – це нормально. Саме здатність зубів до усунення лежить в основі корекції дефектів прикусу: брекети та елайнери поступово пересувають зуби до правильного положення.

А ще зуби можуть рухатися самі: коли один з них видалений або вибитий, то з часом його сусіди починають зміщуватися у бік порожнечі. Чому? Організм таким чином намагається її заповнити, якщо вже не може виростити новий зуб. Так у пацієнтів, які давно втратили зуби, починають розвиватися дефекти прикусу.

Також виникає феномен Попова-Годона – вертикальне висунення зуба. Це із зубом-антагоністом, тобто з тим, що був розташований над втраченим зубом. Оскільки зуб-антагоніст більше не стикається із зубом знизу або зверху, то не відчуває звичного впливу і починає буквально "рости".

До чого це все призводить:

• зміна контактних пунктів зубів,
  
• утворення пародонтальних кишень,
  
• порушення у роботі скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).
  

При дисфункції СНЩС з часом розвиваються проблеми, які пацієнти не пов'язують зі стоматологією: погіршення постави, головний біль, біль у шиї, шум у вухах, навіть безсоння та апное (зупинка дихання уві сні). Іноді людина роками ходить від лікаря до лікаря в безуспішних спробах полегшити свій стан, а причина проблем – лише втрата зубів.

3 способи повернути втрачене

Найперший спосіб з'явився світ раніше за всіх – саме про нього ми говорили, коли спочатку згадали інків та стародавніх єгиптян. Перші зубні протези, що знімаються, знаходять у гробницях по всьому світу – і їм може бути кілька тисяч років.

Ідея з того часу мало змінилася, змінилися лише матеріали. Сучасний частково-знімний протез-"метелик" виготовляють із пластмас або композитів, а складається він із власне штучної коронки або коронок і гачків-кламерів, які охоплюють сусідні зуби. Однак зараз "метелики" використовують здебільшого як тимчасовий варіант: вони не в міру рухливі, погіршують гігієну (під них забиваються частки їжі та нальоту), негативно впливають на тканини пародонту сусідніх зубів. "Метелики" можуть спровокувати стягування ясна та просаджування кістки, що призводить до оголення шийок сусідніх зубів. Естетика також далека від ідеальної.

Другий варіант – легендарні мостоподібні протези з опорою на власні зуби, які піддаються депульпуванню та обточуванню. Сам протез складається з опорних коронок, які фіксуються на зуби, та коронок, що заповнюють дефекти. Це вже краще за знімний протез (принаймні, міст не залишиться в твердому яблуку, коли ви спробуєте його надкусити). Але про недоліки класичних мостів ми вже говорили. Крім того, вони не перетворюють атрофію кісткової тканини і також не оптимально відновлюють естетику.

Третій варіант - протезування на імплантах. Це найпрогресивніший метод відновлення зубів. Від нього не страждають сусідні зуби - навпаки, після установки протеза на імпланті повертається нормальний розподіл жувального навантаження, що продовжує життя всім зубам. Сучасні протези з кераміки та цирконію повністю відновлюють природний вигляд посмішки та складуть як мінімум 15-20 років. Сам імплант простоїть від 25 років, а імпланти преміум-класу мають довічну гарантію.