Лікування старечого недоумства
Старечим недоумством (деменцією) називається втрата функцій головного мозку, які роблять людину особистістю. Хворий з розвиваючою деменцією втрачає здатність набувати знання і навички. У такої людини губляться вже наявні навички, згасають інтереси і швидкість розумових реакцій, тобто розпадаються психічні функції. Причому, хворий не усвідомлює того, що з ним відбувається. Причини захворювання, а також лікування старечого недоумства розглянемо в даній статті.
Симптомів деменції досить багато, однак найбільш поширеним є розлад пам'яті. Причому, якщо при легкому недоумстві у хворого спостерігаються лише провали короткочасної пам'яті (забуває події, розмови, що відбувалися протягом дня), то у важких випадках людина забуває імена родичів, свою освіту, навички. Такі хворі нерідко втрачають здатність концентрувати увагу на одному занятті і одночасно реагувати на кілька стимулів. У деяких хворих слабоумством, порушується мова. Якщо на початковій стадії захворювання людина може втратити орієнтацію в просторі, то з прогресом хвороби вона втрачає орієнтацію в часі і навіть у власній особистості. При важкій формі деменції пацієнт може губитися навіть у знайомій йому обстановці і не згадати власного імені.
Для даної патології характерні і зміни особистості, причому дуже часто посилюються вже наявні риси характеру, наприклад, енергійна людина стає метушливою. До того ж у хворого розвивається егоїзм, він стає надмірно образливим і вкрай підозрілим. Дуже часто таких людей переслідують маячні ідеї. Темп мислення хворого сповільнюється, а здатність мислити логічно поступово втрачається.
Відрізняють хворих старечим недоумством і емоційні розлади. При деменції у пацієнта можливий депресивний стан, дратівливість, підвищена тривога, злість, плаксивість або повна байдужість до оточуючих. Аж ніяк не рідкісні в такому стані і розлади сприйняття. Так, більшість пацієнтів можуть говорити про галюцинації або ілюзії. Наприклад, хворий може стверджувати, що чує в сусідньому приміщенні шум водоспаду або мукання корови. Крім того, характеризується розвиток старечого недоумства і зниженням критичного ставлення до навколишньої дійсності і свого стану. Однак, якщо самокритика у хворого частково збережена, він намагається приховувати свій стан.
Для діагностики описуваного захворювання лікарі проводять дослідження головного мозку і функцій щитовидної залози, а також призначають психологічне тестування. Лікування старечого недоумства має включати в себе застосування лікарських препаратів і психосоціальну терапію. Дана терапія має на увазі підтримку і турботу про хворого з боку рідних людей та друзів.
Поміщати хворого деменцією в психіатричну лікарню вкрай не рекомендується. Такій людині важливо перебувати в знайомій обстановці, а незнайоме місце може спровокувати прогресування слабоумства. Що стосується лікарських препаратів, то вони покликані боротися з безсонням, галюцинаціями, депресіями, маренням і агресією до оточуючих. Застосовуються також засоби для поліпшення мозкового кровообігу. Однак, при всьому цьому, препарату, здатного вилікувати старече недоумство, на сьогоднішній день не існує.
Для даної патології характерні і зміни особистості, причому дуже часто посилюються вже наявні риси характеру, наприклад, енергійна людина стає метушливою. До того ж у хворого розвивається егоїзм, він стає надмірно образливим і вкрай підозрілим. Дуже часто таких людей переслідують маячні ідеї. Темп мислення хворого сповільнюється, а здатність мислити логічно поступово втрачається.
Відрізняють хворих старечим недоумством і емоційні розлади. При деменції у пацієнта можливий депресивний стан, дратівливість, підвищена тривога, злість, плаксивість або повна байдужість до оточуючих. Аж ніяк не рідкісні в такому стані і розлади сприйняття. Так, більшість пацієнтів можуть говорити про галюцинації або ілюзії. Наприклад, хворий може стверджувати, що чує в сусідньому приміщенні шум водоспаду або мукання корови. Крім того, характеризується розвиток старечого недоумства і зниженням критичного ставлення до навколишньої дійсності і свого стану. Однак, якщо самокритика у хворого частково збережена, він намагається приховувати свій стан.
Для діагностики описуваного захворювання лікарі проводять дослідження головного мозку і функцій щитовидної залози, а також призначають психологічне тестування. Лікування старечого недоумства має включати в себе застосування лікарських препаратів і психосоціальну терапію. Дана терапія має на увазі підтримку і турботу про хворого з боку рідних людей та друзів.
Поміщати хворого деменцією в психіатричну лікарню вкрай не рекомендується. Такій людині важливо перебувати в знайомій обстановці, а незнайоме місце може спровокувати прогресування слабоумства. Що стосується лікарських препаратів, то вони покликані боротися з безсонням, галюцинаціями, депресіями, маренням і агресією до оточуючих. Застосовуються також засоби для поліпшення мозкового кровообігу. Однак, при всьому цьому, препарату, здатного вилікувати старече недоумство, на сьогоднішній день не існує.
13 квітня 2015
