27 травня 2015
0
Стрептокок Свою назву стрептококи отримали від грецьких слів «ланцюжок» і «намистинка», бо під мікроскопом вони виглядають як кульки і нагадують намистини, нанизані на нитку. Стрептокок відноситься до умовно-патогенних мікроорганізмів, є грампозитивною бактерією і присутня в організмі людини.

Види

Відомо близько 40 видів стрептококів. Залежно від наявності в їх складі тих чи інших полісахаридів цих мікробів розділили на групи від А до V.



Хвороботворними стрептококами, найбільш небезпечними для людини, є ті, які входять до групи А. У свою чергу, стрептококи групи А діляться на 3 підгрупи з урахуванням їх здатності руйнувати еритроцити:

- альфа-стрептококи;
- бета-гемолітичні стрептококи;
- гамма-стрептококи.

Стрептококи групи А бета-гемолітичної підгрупи винні у розвитку багатьох захворювань:


- рожа, стрептодермія;
- скарлатина, ангіна;
- пародонтит;
- фарингіт, бронхіт, пневмонія.
- абсцес, сепсис;
- ендокардит;
- лімфаденіт;
- менінгіт;
- остеомієліт;
- ураження сечостатевої системи.

Причини

Джерелом інфекції є хвора людина або носій стрептокока (набагато рідше). Зараження відбувається кількома шляхами:


- контактно-побутовим (проникнення мікроба через пошкоджену шкіру при тісному спілкуванні з хворою людиною або через інфіковані предмети побуту: посуд, іграшки, постільну білизну та інше);
- повітряно-крапельним (з частинками слизу і слини при кашлі, чиханні);
- вертикальним (інфікування плоду під час вагітності та пологах);
- статевим (незахищений статевий акт, недотримання правил особистої гігієни).

Крім того, ризик інфікування стрептококом різко зростає при ослабленні захисних сил організму (переохолодження, хронічні захворювання, ВІЛ-інфекція і т. д.).

Діагностика


Слід проводити диференційну діагностику стрептококової інфекції, щоб відрізнити
- стрептококову ангіну від дифтерії та інфекційного мононуклеозу,
- скарлатину від краснухи і кору,
- бешиха від дерматиту та екземи.

Діагноз захворювань, викликаних стрептококом, встановлюється на підставі характерної клінічної картини. Також для уточнення характеру і тяжкості інфекції та з метою виключення ускладнень призначаються:

- загальні аналізи крові та сечі;
- електрокардіографія;
- рентгенографія легенів;
- УЗД внутрішніх органів;
- інші додаткові методи обстеження.

Показано проведення бактеріологічних досліджень:

- посіви мокротиння;
- взяття мазків з мигдаликів, уражених ділянок шкіри.

Лікування стрептокока


Лікуванням стрептококів займається той лікар, профілем якого відповідає форма захворювання. Етіотропна терапія (усунення причини захворювання) полягає в призначенні антибіотиків пеніцилінового ряду:

- ампіцилін;
- оксацилін;
- бензілпенціллін;
- амоксицилін;
- біцилін-5;
- та інші.

Це єдині антибіотики, до яких стрептококи не здатні придбати стійкість. Залежно від тяжкості та форми захворювання антибіотики призначаються перорально або внутрішньом'язово 4 рази на добу, тривалість курсу 5-10 днів. У разі наявності алергії до пеніцилінів призначаються антибіотики з групи макролідів (еритроміцин, олеандоміцин).

З метою дезінтоксикації показано рясне пиття до трьох літрів на добу. Паралельно призначається аскорбінова кислота для зміцнення стінок судин. Симптоматичні препарати для зниження температури (парацетамол, аспірин) приймаються не більше трьох днів. При стрептококовій інфекції в ротоглотці призначаються полоскання рота і горла розчином фурациліну (з гігієнічною, але не з лікувальною метою).

Наслідки і прогноз

Наслідки стрептококової інфекції обумовлені всмоктуванням ендотоксину, який виділяється при загибелі бактерій. Це провокує алергічні реакції і призводить до розвитку таких важких і хронічних захворювань, як гломерулонефрит, ревматизм і колагеноз. Розвиток стрептококової інфекції залежить від форми і тяжкості захворювання. При ураженні внутрішніх органів прогноз для життя відносно сприятливий.

Симптоми стрептококових інфекцій

Часто зустрічаються форми:

1. Скарлатина

Захворювання починається різко, з підйому температури до високих цифр і вираженій інтоксикації (слабкість, відсутність апетиту, нудота, головний біль, біль у горлі при ковтанні). Через кілька годин (приблизно через 6-12) з'являється висип. Спочатку вона стає помітною на кистях, стопах і верхній частини тулуба, потім поширюється по всьому тілу (на 2-3 день хвороби). Зникає висип на другому тижні.

2. Ангіна (гострий тонзиліт)

Про гострому тонзиліті запалюються піднебінні мигдалини. Стрептокок, проникнувши в мигдалини, викликає в них запальний процес, характер якого може бути різним (катаральна, фолікулярна, лакунарна, некротична ангіна).

Якщо бар'єрна функція тканин, які оточують мигдалини, знижена, то вони теж втягуються в запальний процес, в результаті чого виникає паратонзилліт (паратонзилярний абсцес - гостре запалення в м'яких тканинах мигдалин).

Інкубаційний період складає від декількох годин до 2-5 діб. Захворювання починається гостро і раптово. Виникає озноб, виражена слабкість, головний біль, відчувається неможливість ковтання, з'являється почуття ломоти в суглобах.

При тяжкому перебігу ангіни озноб триває протягом декількох діб. Головні болі носять тупий характер і тримаються 2-3 діб. Почуття ломоти в суглобах, біль в попереку зберігається 1-2 дні. Біль у горлі спочатку слабовиражений, потім посилюється і досягає піку на другу добу.

Ангіна відрізняється від скарлатини відсутністю висипу.

При огляді мигдалин відзначається їх значне збільшення і наявність жовто-білого гнійного нальоту або білуватих бульбашок (фолікулів).

3. Бешиха

Бешиха протікає гостро і, як правило, важко. Відзначається значне підвищення температури (39-40 ° C), сильний головний біль, виражена слабкість, озноб, біль у м'язах. На тлі інтоксикації хворий починає марити.

Характерна ознака - це локальне запалення ділянок шкіри. Місце запалення підноситься над рівнем здорової шкіри, відрізняється яскраво-червоним кольором, підвищеною температурою і чіткими кордонами. У разі важкого перебігу захворювання на ураженій ділянці з'являються пухирі та крововиливи.

4. Остеомієліт

Запалення кісткового мозку, яке проникає у всі шари кістки, називається остеомієліт. Розвивається гнійне запалення, в результаті чого кістковий мозок некротизується, і на цьому місці виникає гнійник, який має тенденцію до прориву назовні.

5. Сепсис

У людей з різко зниженими захисними силами організму можливий розвиток сепсису. З первинного вогнища стрептокок проникає в кров і розноситься по всьому організму (септицемія). При цьому в різних місцях утворюються нові вогнища інфекції - абсцеси в легенях, печінці, нирках, головному мозку та інше .






Поділіться власною думкою
Реєстрація