Ангіна у дитина чим небезпечна
Ангіна, або гострий тонзиліт, є одним з найчастіших інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей після 6 місяців життя, частіше у віці від 5 до 15 років.Це гостре запальне захворювання піднебінних мигдалин, але зазвичай в запальний процес втягується і задня стінка глотки завдяки анатомічному сусідству і гістологічною структурою (і мигдалини, і фолікули задньої стінки глотки є лімфоїдними утвореннями), тому правильніше називати це захворювання гострий тонзиллофарингіт.
Збудниками гострого тонзиліту можуть бути численні інфекції:
- віруси (риновірус, коронавірус, вірус Епштейна-Барр, простого герпесу, аденовірус, цитомегаловірус, вірус грипу, парагрипу);
- бактерії (стрептокок, стафілокок, пневмокок, гемофільна паличка);
- а також гриби, найпростіші, хламідії та ін. мікроорганізми.
Вважається, що у дітей до 3-х років переважають вірусні форми, а після 5 років - бактеріальні. При цьому приблизно у третини дітей з гострим тонзилітом захворювання викликає β-гемолітичний стрептокок групи А, який має найбільше значення в розвитку серйозних ускладнень після перенесеної ангіни. Для стрептококкового тонзиліту характерно також швидке поширення збудника і висока заразність.
Розвитку захворювання сприяє створення сприятливих умов для розмноження мікроорганізмів: ослаблення імунітету дитини від перевтоми, нераціонального харчування, частих вірусних інфекцій; загальне переохолодження (знаходження дитини довгий час при низькій температурі) або місцеве (вживання холодних напоїв або продуктів), а також тісний контакт з хворою людиною.
Клінічна картина ангіни незалежно від того що викликало її збудника має гострий початок з підйомом температури тіла до 39-40 градусів Цельсія, ознобом, загальним нездужанням, головним болем, болем у горлі, почервонінням і набряком мигдаликів. Вірусні форми ангіни протікають зазвичай з респіраторними симптомами (кашель, нежить, осиплість голосу), можуть з'являтися білі пухкі нальоти на мигдалинах. При аденовірусній інфекції, крім вираженого ринофарингіту, відзначаються прояви кон'юнктивіту, з'являються пухкі нальоти на мигдалинах, біло-жовтого кольору, що легко знімаються з поверхні, мигдалини після цього не кровоточать, при цьому лихоманка може зберігатися протягом 5-7 днів.
При інфекційному мононуклеозі захворювання починається зі збільшенням лімфовузлів, причому не тільки підщелепних і передніх шийних, а і потиличних, пахвових; потім з'являються нальоти на мигдалинах, явища ринофарингіту, збільшення печінки та селезінки.
При дифтерії ротоглотки наліт на мигдалинах сірого кольору, щільний, насилу знімається, після зняття нальоту на поверхні мигдалини з'являється кровоточивість. Виражені симптоми інтоксикації, симптоми ураження серця, нирок, нервової системи.
Стрептококовий фарингіт відрізняється від вірусного відсутністю кашлю, риніту, або його мінімальними проявами, збільшенням і хворобливістю регіонарних лімфовузлів, нерідкі артралгії та міалгії, а також падінням температури через 12-24 години після застосування антибіотика. Мигдалини при цьому збільшені, набряклі, гіперемійовані, покриті жовтим нальотом, легко знімається без виникнення ерозій і кровотеч.
Поставити правильний діагноз може тільки лікар, ґрунтуючись на знаннях особливостей клінічних проявів різних форм ангіни. Діагноз повинен бути підтверджений мікробіологічним дослідженням мазка з поверхні мигдалин або задньої стінки глотки з визначенням чутливості виділеної флори до антибіотиків.
Клінічна симптоматика стрептококкового тонзиліту може зникнути через кілька днів і без лікування, однак для цієї інфекції характерна велика частота і вираженість різних ускладнень. Їх поділяють на ранні - через 4-6 днів після ангіни, і пізні - через 2-3 тижні.
До ранніх ускладнень відносяться наступні:
- паратонзіллярний або заглотковий абсцес (утворення великих порожнин, заповнених гноєм), гнійний лімфаденіт, що вимагає екстреного хірургічного втручання;
- середній отит, пневмонія, гнійний менінгіт (поширення інфекції в порожнину черепа з розвитком запалення оболонок мозку),
- синдром стрептококового токсичного шоку (отруєння організму продуктами життєдіяльності мікробів і розпаду тканин організму).
До пізніх, або системним ускладнень, відносяться:
- гострий гломерулонефрит - імунне запалення нирок з первинним ураженням клубочкового апарату (розвивається через 7-14 днів після ангіни), що веде до важких порушень функції сечовидільної системи, аж до ниркової недостатності;
- бактеріальний ендокардит - запалення внутрішньої оболонки серця, небезпечне пошкодженням клапанів і розвиток серцевої недостатності.
Наявність у дитини гострого стрептококового тонзиліту є абсолютним показанням для призначення антибактеріальної терапії, що запобігає перехід гострої інфекції в хронічну, зменшує частоту розвитку ускладнень, запобігає поширенню стрептокока в популяції. Препаратами вибору є β-лактамні антибіотики (пеніциліни і цефалоспорини), а після отримання результатів мікробіологічного дослідження проводиться коригування терапії, якщо в цьому є необхідність. Курс антибіотика повинен бути не менше 10 днів для повного видалення стрептокока з організму, що дозволяє не тільки уникнути розвитку ускладнень, але й запобігає формуванню штамів мікроорганізмів, стійких до дії антибактеріальних препаратів. Про це дуже важливо пам'ятати і не припиняти лікування, навіть якщо дитина відчуває себе добре. З цих же причин, якщо курс антибіотиків був початий до отримання результатів бактеріологічного дослідження і вони виявилися негативними, розпочатий курс антибактеріальної терапії необхідно завершити повністю.
У перші дні захворювання необхідно забезпечити дитині постільний режим (на весь час, поки тримається підвищена температура тіла і ще 2-3 дні після її нормалізації) для запобігання розвитку ускладнень з боку серцево-судинної та сечовидільної систем. Показана поживна дієта, багата вітамінами С і групи В, переважно молочно-рослинна. Їжа повинна бути м'яка, тепла і не дратівлива, щоб не травмувати запалені мигдалини.
Тепле рясне пиття (чай з лимоном, морси, компоти з сухофруктів, мінеральна вода типу боржомі) сприяє виведенню токсичних продуктів, що накопичуються в організмі, особливо в період високої температури.
Для полоскання горла застосовують найрізноманітніші варіанти антисептичних розчинів (йоду, солі, харчової соди, відварів ромашки, шавлії та ін.) 4-6 раз в день, особливо після їжі, що дозволяє зняти з мигдаликів наліт, вимити з лакун (поглиблень) весь вміст і, тим самим, полегшити стан дитини.
Розвитку захворювання сприяє створення сприятливих умов для розмноження мікроорганізмів: ослаблення імунітету дитини від перевтоми, нераціонального харчування, частих вірусних інфекцій; загальне переохолодження (знаходження дитини довгий час при низькій температурі) або місцеве (вживання холодних напоїв або продуктів), а також тісний контакт з хворою людиною.
Клінічна картина ангіни незалежно від того що викликало її збудника має гострий початок з підйомом температури тіла до 39-40 градусів Цельсія, ознобом, загальним нездужанням, головним болем, болем у горлі, почервонінням і набряком мигдаликів. Вірусні форми ангіни протікають зазвичай з респіраторними симптомами (кашель, нежить, осиплість голосу), можуть з'являтися білі пухкі нальоти на мигдалинах. При аденовірусній інфекції, крім вираженого ринофарингіту, відзначаються прояви кон'юнктивіту, з'являються пухкі нальоти на мигдалинах, біло-жовтого кольору, що легко знімаються з поверхні, мигдалини після цього не кровоточать, при цьому лихоманка може зберігатися протягом 5-7 днів.
При інфекційному мононуклеозі захворювання починається зі збільшенням лімфовузлів, причому не тільки підщелепних і передніх шийних, а і потиличних, пахвових; потім з'являються нальоти на мигдалинах, явища ринофарингіту, збільшення печінки та селезінки.
При дифтерії ротоглотки наліт на мигдалинах сірого кольору, щільний, насилу знімається, після зняття нальоту на поверхні мигдалини з'являється кровоточивість. Виражені симптоми інтоксикації, симптоми ураження серця, нирок, нервової системи.
Стрептококовий фарингіт відрізняється від вірусного відсутністю кашлю, риніту, або його мінімальними проявами, збільшенням і хворобливістю регіонарних лімфовузлів, нерідкі артралгії та міалгії, а також падінням температури через 12-24 години після застосування антибіотика. Мигдалини при цьому збільшені, набряклі, гіперемійовані, покриті жовтим нальотом, легко знімається без виникнення ерозій і кровотеч.
Поставити правильний діагноз може тільки лікар, ґрунтуючись на знаннях особливостей клінічних проявів різних форм ангіни. Діагноз повинен бути підтверджений мікробіологічним дослідженням мазка з поверхні мигдалин або задньої стінки глотки з визначенням чутливості виділеної флори до антибіотиків.
Клінічна симптоматика стрептококкового тонзиліту може зникнути через кілька днів і без лікування, однак для цієї інфекції характерна велика частота і вираженість різних ускладнень. Їх поділяють на ранні - через 4-6 днів після ангіни, і пізні - через 2-3 тижні.
До ранніх ускладнень відносяться наступні:
- паратонзіллярний або заглотковий абсцес (утворення великих порожнин, заповнених гноєм), гнійний лімфаденіт, що вимагає екстреного хірургічного втручання;
- середній отит, пневмонія, гнійний менінгіт (поширення інфекції в порожнину черепа з розвитком запалення оболонок мозку),
- синдром стрептококового токсичного шоку (отруєння організму продуктами життєдіяльності мікробів і розпаду тканин організму).
До пізніх, або системним ускладнень, відносяться:
- гострий гломерулонефрит - імунне запалення нирок з первинним ураженням клубочкового апарату (розвивається через 7-14 днів після ангіни), що веде до важких порушень функції сечовидільної системи, аж до ниркової недостатності;
- бактеріальний ендокардит - запалення внутрішньої оболонки серця, небезпечне пошкодженням клапанів і розвиток серцевої недостатності.
Наявність у дитини гострого стрептококового тонзиліту є абсолютним показанням для призначення антибактеріальної терапії, що запобігає перехід гострої інфекції в хронічну, зменшує частоту розвитку ускладнень, запобігає поширенню стрептокока в популяції. Препаратами вибору є β-лактамні антибіотики (пеніциліни і цефалоспорини), а після отримання результатів мікробіологічного дослідження проводиться коригування терапії, якщо в цьому є необхідність. Курс антибіотика повинен бути не менше 10 днів для повного видалення стрептокока з організму, що дозволяє не тільки уникнути розвитку ускладнень, але й запобігає формуванню штамів мікроорганізмів, стійких до дії антибактеріальних препаратів. Про це дуже важливо пам'ятати і не припиняти лікування, навіть якщо дитина відчуває себе добре. З цих же причин, якщо курс антибіотиків був початий до отримання результатів бактеріологічного дослідження і вони виявилися негативними, розпочатий курс антибактеріальної терапії необхідно завершити повністю.
У перші дні захворювання необхідно забезпечити дитині постільний режим (на весь час, поки тримається підвищена температура тіла і ще 2-3 дні після її нормалізації) для запобігання розвитку ускладнень з боку серцево-судинної та сечовидільної систем. Показана поживна дієта, багата вітамінами С і групи В, переважно молочно-рослинна. Їжа повинна бути м'яка, тепла і не дратівлива, щоб не травмувати запалені мигдалини.
Тепле рясне пиття (чай з лимоном, морси, компоти з сухофруктів, мінеральна вода типу боржомі) сприяє виведенню токсичних продуктів, що накопичуються в організмі, особливо в період високої температури.
Для полоскання горла застосовують найрізноманітніші варіанти антисептичних розчинів (йоду, солі, харчової соди, відварів ромашки, шавлії та ін.) 4-6 раз в день, особливо після їжі, що дозволяє зняти з мигдаликів наліт, вимити з лакун (поглиблень) весь вміст і, тим самим, полегшити стан дитини.
Препарати для зрошення або розсмоктування в порожнині рота, що містять протизапальні та антимікробні компоненти, допоможуть зменшити біль у горлі при ангіні, але вилікувати її самостійно (без застосування системної антибактеріальної терапії) не в змозі.
Для попередження поширення інфекції необхідна своєчасна ізоляція хворого ангіною в окремій кімнаті, регулярне провітрювання і вологе прибирання в приміщенні. У дитини повинна бути окремий посуд.
Індивідуальна профілактика полягає в підвищенні загальної опірності організму (загартовування), усуненні дратівливих факторів (надмірна сухість повітря, пил, тютюновий дим). Батьки не повинні лікувати ангіну самостійно! Для правильної діагностики та лікування необхідний огляд фахівця, проведення необхідних лабораторних досліджень. Треба розуміти, що неправильне лікування може призвести до переходу гострого запалення мигдалин в хронічний тонзиліт, а також розвитку численних небезпечних для життя ускладнень, адже майже всі ревматичні хвороби і гломерулонефрити є наслідком "простої" ангіни.
Для попередження поширення інфекції необхідна своєчасна ізоляція хворого ангіною в окремій кімнаті, регулярне провітрювання і вологе прибирання в приміщенні. У дитини повинна бути окремий посуд.
Індивідуальна профілактика полягає в підвищенні загальної опірності організму (загартовування), усуненні дратівливих факторів (надмірна сухість повітря, пил, тютюновий дим). Батьки не повинні лікувати ангіну самостійно! Для правильної діагностики та лікування необхідний огляд фахівця, проведення необхідних лабораторних досліджень. Треба розуміти, що неправильне лікування може призвести до переходу гострого запалення мигдалин в хронічний тонзиліт, а також розвитку численних небезпечних для життя ускладнень, адже майже всі ревматичні хвороби і гломерулонефрити є наслідком "простої" ангіни.
29 січня 2015
