Бактеріальний вагініт – симптоми і лікування
Багато знають про те, що при порушенні балансу мікрофлори шлунково-кишкового тракту розвивається дисбактеріоз. Проте збій у співвідношенні корисних і умовно-патогенних бактерій може відбутися не тільки в органах травлення. Іноді схожий дисбаланс виникає в такому делікатному місці, як піхвове середовище. В результаті розвивається досить поширена патологія – бактеріальний (неспецифічний) вагініт. Взагалі-то, існує захист жіночої піхви від проникнення шкідливих бактерій і підтримки нормального мікробіоценозу.
Таку захисну функцію виконують лактобактерії, які створюють у жіночому статевому органі кисле середовище. Якщо кількість лактобактерій знижується, то змінюється показник кислотності і розвивається дане неспецифічне захворювання. Звичайно, будь-якій жінці слід знати, що являє собою бактеріальний вагініт, симптоми і лікування цієї недуги, оскільки брак часу або легковажне небажання звертатись за кваліфікованою медичною допомогою може вкрай негативно позначитися на її інтимному житті.
Патологічне зміна піхвової мікрофлори виникає під впливом різних несприятливих факторів. Спусковим механізмом у розвитку цього захворювання можуть бути ослаблення імунної системи жіночого організму, гормональні зрушення у період менопаузи або вагітності, цукровий діабет, безконтрольний прийом антибактеріальних або стероїдних препаратів, присутність внутрішньоматкової спіралі, недотримання правил особистої гігієни. Порушення мікробіоценозу при бактеріальному вагініті найчастіше викликає ріст і розмноження таких мікроорганізмів, як гарднерелла, мікоплазма, епідермальний стафілокок, ешерихії, трихомонада. Дана патологія може мати як гострий, так і хронічний характер.
Слід зазначити, що активізація патогенної мікрофлори у піхві не завжди супроводжується запальним процесом, тому нерідко ця хвороба протікає без яскраво виражених симптомів. Найчастіше бактеріальний вагініт виявляється тільки під час профілактичних гінекологічних оглядів. Найхарактернішою ознакою, що вказує на розвиток цієї недуги, є білувато-жовтуваті виділення з піхви різної інтенсивності і консистенції з дуже неприємним запахом. Тим не менш, гостра стадія захворювання все-таки супроводжується ознаками запалення. В таких випадках слизова оболонка жіночого статевого органу трохи набрякає, червоніє, всередині піхви відчувається свербіж, печіння при сечовипусканні, а під час статевого контакту з'являється почуття дискомфорту. Іноді жінку турбують ниючі болі в нижній частині живота або попереку. Пінні виділення, наявність бульбашок в білях і сильний рибний запах свідчать про вагініт трихомонадного походження. Для виявлення неспецифічного вагініту необхідна лабораторна діагностика: визначення кислотності (рН) піхвового середовища, мікроскопічне дослідження мазка з статевого органу жінки, бактеріальний посів.
На підставі діагностичних даних визначається тактика лікувального процесу, яка для кожної жінки індивідуальна. Загальними критеріями терапевтичного впливу при бактеріальному вагініті є використання антибіотиків для придушення патогенної мікрофлори, відновлення піхвового мікробіоценозу, усунення супутніх ендокринних гормональних порушень.
Антибактеріальні засоби застосовують у вигляді таблеток, рідких розчинів, мазей, свічок. Для лікування цієї патології, відносяться Клотримазол, Метронідазол, Флуомізин, Оформ, вагінальні свічки Кліндаміцин, Неоміцин, комбіновані засоби Поліжінакс, Тержинан. Слід зазначити, що при вагітності (особливо в I триместрі) антибіотики, як правило, не призначають. У цей період жінці проводять місцеве лікування, яке полягає в регулярному спринцюванні піхви антисептиками – розчином марганцівки, відварами шавлії або ромашки лікарської.
Причини розвитку
Патологічне зміна піхвової мікрофлори виникає під впливом різних несприятливих факторів. Спусковим механізмом у розвитку цього захворювання можуть бути ослаблення імунної системи жіночого організму, гормональні зрушення у період менопаузи або вагітності, цукровий діабет, безконтрольний прийом антибактеріальних або стероїдних препаратів, присутність внутрішньоматкової спіралі, недотримання правил особистої гігієни. Порушення мікробіоценозу при бактеріальному вагініті найчастіше викликає ріст і розмноження таких мікроорганізмів, як гарднерелла, мікоплазма, епідермальний стафілокок, ешерихії, трихомонада. Дана патологія може мати як гострий, так і хронічний характер.
Симптоми
Слід зазначити, що активізація патогенної мікрофлори у піхві не завжди супроводжується запальним процесом, тому нерідко ця хвороба протікає без яскраво виражених симптомів. Найчастіше бактеріальний вагініт виявляється тільки під час профілактичних гінекологічних оглядів. Найхарактернішою ознакою, що вказує на розвиток цієї недуги, є білувато-жовтуваті виділення з піхви різної інтенсивності і консистенції з дуже неприємним запахом. Тим не менш, гостра стадія захворювання все-таки супроводжується ознаками запалення. В таких випадках слизова оболонка жіночого статевого органу трохи набрякає, червоніє, всередині піхви відчувається свербіж, печіння при сечовипусканні, а під час статевого контакту з'являється почуття дискомфорту. Іноді жінку турбують ниючі болі в нижній частині живота або попереку. Пінні виділення, наявність бульбашок в білях і сильний рибний запах свідчать про вагініт трихомонадного походження. Для виявлення неспецифічного вагініту необхідна лабораторна діагностика: визначення кислотності (рН) піхвового середовища, мікроскопічне дослідження мазка з статевого органу жінки, бактеріальний посів.
Лікування
На підставі діагностичних даних визначається тактика лікувального процесу, яка для кожної жінки індивідуальна. Загальними критеріями терапевтичного впливу при бактеріальному вагініті є використання антибіотиків для придушення патогенної мікрофлори, відновлення піхвового мікробіоценозу, усунення супутніх ендокринних гормональних порушень.
Антибактеріальні засоби застосовують у вигляді таблеток, рідких розчинів, мазей, свічок. Для лікування цієї патології, відносяться Клотримазол, Метронідазол, Флуомізин, Оформ, вагінальні свічки Кліндаміцин, Неоміцин, комбіновані засоби Поліжінакс, Тержинан. Слід зазначити, що при вагітності (особливо в I триместрі) антибіотики, як правило, не призначають. У цей період жінці проводять місцеве лікування, яке полягає в регулярному спринцюванні піхви антисептиками – розчином марганцівки, відварами шавлії або ромашки лікарської.
Для стимуляції росту необхідної кількості лактобактерій у піхвовому середовищі використовують пробіотики і еубіотики, наприклад, супозиторії Фемілекс. Щоб зміцнити захисні сили організму додатково призначають імуномодулюючі засоби.
Будь-яка жінка, яка піклується про своє здоров'я, повинна розуміти: щоб уникнути зустрічі з бактеріальним вагінітом, симптомами і лікуванням цього вкрай неприємного захворювання, необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, виключити безладні статеві контакти, регулярно відвідувати лікаря-гінеколога.
Будь-яка жінка, яка піклується про своє здоров'я, повинна розуміти: щоб уникнути зустрічі з бактеріальним вагінітом, симптомами і лікуванням цього вкрай неприємного захворювання, необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, виключити безладні статеві контакти, регулярно відвідувати лікаря-гінеколога.
19 вересня 2015
