Затримка розвитку мовлення у дітей
Відставання розвитку мовлення від норми у дитини – явище останнім часом дуже поширене. В першу чергу увага приділяється дітям зі схожими проблемами у віці до 4-х років. Психологи, логопеди, інші дитячі фахівці з тривогою відзначають той факт, що затримка розвитку мовлення у дітей рік від року зустрічається все частіше, а позбавитися від проблеми вдається з великими труднощами. Від рівня розвитку мовлення залежить багато чого, зокрема, це неодмінна умова для нормального прогресу міжособистісної взаємодії. У чималому ступені мислення, пам'ять, увага, уява, а також інші пізнавальні процеси залежать від того, наскільки розвинена в дитини мова. Успіх лікування багато в чому залежить від того, наскільки своєчасно було діагностовано захворювання.Затримка розвитку мовлення у маленьких дітей можлива за наступних причин:
- Порушення внутрішньоутробного розвитку;
- Психічні розлади;
- Травми, у тому числі родові;
- Генетичні фактори (наприклад, повільне дозрівання відповідальних за мову нервових клітин);
- Порушення слуху;
- Захворювання головного мозку.
Існують певні норми розвитку мовлення у дітей, відхилення від яких говорить про наявність тих чи інших проблем. Звичайно, відставання або випередження на пару місяців не є приводом для занепокоєння, однак у тих випадках, коли діти відстають відразу за багатьма показниками (до таких відносяться різні мовні навички), то тут потрібне термінове втручання фахівців. У перші місяці життя розвиток мовлення йде практично не припиняючись, кожен місяць можна зазначити будь-які нові зміни, доповнення. Однак і на другому, третьому роках розвиток не зупиняється, слід уважно стежити за всіма змінами, відзначаючи прогрес і загострюючи увагу на наявні проблеми.
До чого слід поставитися з особливою увагою? На перших місяцях життя дитина не повинна наполегливо мовчати, якщо малюк не видає ніяких звуків, необхідно порадитися з невропатологом. Після 1 року дитина починає розуміти слова, звернені до неї, привертає до себе увагу плачем. До 2-х років дитина в змозі виконувати найпростіші команди («підніми м'яч», «дай кубик»). До 3-х років малюк вимовляє слова окремо і формує з них осмислені фрази. До 4-х років дитина вимовляє фрази, що складаються з речень, у цей час необхідно приділяти увагу правильності вимови окремих звуків.
Лікарі частіше діагностують затримку розвитку мови у дитини в період від 3 до 4 років, саме цей вік є найбільш характерним для визначення даного порушення. Цей період обумовлений тим, що батьки б'ють тривогу і звертаються до лікаря, коли проблема стає очевидною, втрачаючи тим самим час, найбільш легкий для виправлення дефекту. Становленню мовлення потрібно приділяти особливу увагу з перших років життя дитини, тим більше, у випадках, коли для цього є певні передумови (важкі пологи, травми тощо).
В останні роки в лікарській практиці багатьох фахівців значно збільшилася кількість дітей, що мають затримку розвитку мови, сполучену з іншими серйозними проблемами неврологічного характеру. Ці діти часто взагалі не користуються таким засобом спілкування, як мова. На додаток у них можуть бути порушення рухових, сенсорних систем, та чи інша ступінь приглухуватості. Причому, інтелектуальний рівень таких дітей зовсім не обов'язково буде знижений, а в деяких випадках буває і досить високим.
- Порушення слуху;
- Захворювання головного мозку.
Існують певні норми розвитку мовлення у дітей, відхилення від яких говорить про наявність тих чи інших проблем. Звичайно, відставання або випередження на пару місяців не є приводом для занепокоєння, однак у тих випадках, коли діти відстають відразу за багатьма показниками (до таких відносяться різні мовні навички), то тут потрібне термінове втручання фахівців. У перші місяці життя розвиток мовлення йде практично не припиняючись, кожен місяць можна зазначити будь-які нові зміни, доповнення. Однак і на другому, третьому роках розвиток не зупиняється, слід уважно стежити за всіма змінами, відзначаючи прогрес і загострюючи увагу на наявні проблеми.
До чого слід поставитися з особливою увагою? На перших місяцях життя дитина не повинна наполегливо мовчати, якщо малюк не видає ніяких звуків, необхідно порадитися з невропатологом. Після 1 року дитина починає розуміти слова, звернені до неї, привертає до себе увагу плачем. До 2-х років дитина в змозі виконувати найпростіші команди («підніми м'яч», «дай кубик»). До 3-х років малюк вимовляє слова окремо і формує з них осмислені фрази. До 4-х років дитина вимовляє фрази, що складаються з речень, у цей час необхідно приділяти увагу правильності вимови окремих звуків.
Лікарі частіше діагностують затримку розвитку мови у дитини в період від 3 до 4 років, саме цей вік є найбільш характерним для визначення даного порушення. Цей період обумовлений тим, що батьки б'ють тривогу і звертаються до лікаря, коли проблема стає очевидною, втрачаючи тим самим час, найбільш легкий для виправлення дефекту. Становленню мовлення потрібно приділяти особливу увагу з перших років життя дитини, тим більше, у випадках, коли для цього є певні передумови (важкі пологи, травми тощо).
В останні роки в лікарській практиці багатьох фахівців значно збільшилася кількість дітей, що мають затримку розвитку мови, сполучену з іншими серйозними проблемами неврологічного характеру. Ці діти часто взагалі не користуються таким засобом спілкування, як мова. На додаток у них можуть бути порушення рухових, сенсорних систем, та чи інша ступінь приглухуватості. Причому, інтелектуальний рівень таких дітей зовсім не обов'язково буде знижений, а в деяких випадках буває і досить високим.
Такі діти не можуть самостійно адекватно реагувати на навколишнє середовище, вони неправильно її сприймають, насилу маніпулюють нею, щоб взаємодіяти з нею, розуміти, вчитися. У таких випадках потрібна обов'язкова всебічна допомога різних фахівців: педіатрів, дефектологів, невропатологів, логопедів і т. д. В подібних ситуаціях мова йде про серйозні порушення.
Однак не слід вважати, що затримка розвитку повноцінної мови у дітей є невиліковною патологією і у подальшому житті дитині загрожують які-небудь дефекти. Комплексний підхід, що дозволяє подолати будь-які інтелектуальні, фізичні, фізіологічні проблеми, допоможе позбутися від патології, не залишивши від неї ніякого сліду. У той же час, якщо відмахнутися від цього питання, сподіваючись на його самостійне успішне вирішення, висока ймовірність того, що розвиток такої важливої функціональної системи, як мова, залишиться з порушеннями, що спричинить за собою складності в спілкуванні, у взаємодії з оточуючими.
Однак не слід вважати, що затримка розвитку повноцінної мови у дітей є невиліковною патологією і у подальшому житті дитині загрожують які-небудь дефекти. Комплексний підхід, що дозволяє подолати будь-які інтелектуальні, фізичні, фізіологічні проблеми, допоможе позбутися від патології, не залишивши від неї ніякого сліду. У той же час, якщо відмахнутися від цього питання, сподіваючись на його самостійне успішне вирішення, висока ймовірність того, що розвиток такої важливої функціональної системи, як мова, залишиться з порушеннями, що спричинить за собою складності в спілкуванні, у взаємодії з оточуючими.
10 жовтня 2015
