Захворювання булімія переїдання і блювота

Розлад харчування відомий як нервова булімія характеризується обжерливістю (споживанням великої кількості їжі, навіть до 5000 калорій і більше) і випорожненням після цього шлунку, часто в результаті блювання або застосування проносних засобів. Чи розлади харчування є спадковими? А може, це незвичайна реакція на моду бути худим? Яку роль відіграє сімейне оточення? На ці питання нелегко відповісти.

На відміну від анорексії булімію не так легко розпізнати. Хворі можуть і не бути дуже худими, а звички в харчуванні можуть видаватися, принаймні, іншим цілком нормальними. Але у хворих булімією життя далеко не нормальне. Адже вони так багато думають про їжу, а все інше вже не важливо. Захворювання булімія переїдання і блювота дуже серйозний розлад харчування, яке потребує лікування.

Один професор, який читає лекції та пише на тему розладів харчування, називає переїдання «півгодинним божевіллям, самовідданим бенкетом». Він говорить, що коли людина нестримно їсть, «ніщо не має значення — ні друзі, ні сім'я... Ніщо неважливо, крім їжі».

Хворі булімією відчайдушно намагаються запобігти збільшенню ваги, яке може стати наслідком непомірного споживання їжі. Тому, відразу після прийому їжі, вони викликають у себе блювоту або приймають проносні засоби, щоб вивести їжу, перш ніж з неї утвориться жирова тканина. Сама думка про це може здаватися огидним, але не для хворих булімією зі стажем. Чим частіше вони це роблять, тим легше їм повторювати це знову і знову. Перше почуття відрази чи навіть страху незабаром поступається непереборним потягом вдаватися до цієї схеми поведінки (переїдання і блювота), характерної для булімії.

Булімія дуже небезпечне захворювання

Наприклад, часті випорожнення внаслідок блювання призводять до того, що в рот потрапляють із шлунку кислоти, які руйнують зубну емаль. Крім того, страждає стравохід, печінка, легені та серце. У важких випадках блювота може викликати розрив стравоходу, і навіть смерть. Надмірно часті проноси також шкідливі. Вони можуть порушити функціонування кишечника, призвести до постійних проносів і кровотечі прямої кишки. Так само як часта блювота, зловживання проносними може у важких випадках призводити до смерті.

Щоб не набирати вагу, багато хворих булімією кожен день посилено займаються фізичними вправами. Деякі настільки успішно скидають вагу, що з часом у них починається анорексія.

За даними одного інституту психіатрії кількість хворих на розлади харчування постійно зростає. Що спонукає одну молоду жінку грати зі смертю, виснажуючи себе голодом, і чому інша настільки переймається думками про їжу, що починає переїдати, а потім турбується за свою вагу так, що відчуває себе вимушеною позбавлятися від тільки що вжитого? У кожної людини є приховані причини такої харчової поведінки. З'ясувавши причину можна звільнитися від постійних думок про їжу і про свою фігуру. Можна звернутися за допомогою до психолога, який допоможе виявити справжню причину. Можливо, вона йде корінням в далеке дитинство.

Корінь розладів харчування

Розлад харчування не виникає з нічого. Це симптом, сигнал про те, що в житті щось пішло не так. Розлади харчування з'явилися не сьогодні. Нервову анорексію вперше діагностували в 1873 році, а її симптоми були відомі 300 років тому. Проте з часів Другої світової війни кількість хворих анорексією різко збільшилася. Це стосується і булімії. Цей розлад відомий не одне століття, але в останні десятиліття він опинився в центрі уваги. Дане захворювання є дуже небезпечним для здоров'я і життя хворого, тому такі люди, навіть якщо вони цього і не усвідомлюють, потребують допомоги.