Абсцес причини і лікування

Незважаючи на активний розвиток медицини, абсцес залишається вельми поширеною патологією і зустрічається досить часто. Що являє собою абсцес і які причини його виникнення?

Чи можна самостійно діагностувати дану патологію або рекомендується звернення до фахівця? Якими методами слід надавати допомогу пацієнтові і який прогноз перебігу хвороби?

Абсцес, на думку фахівців, є гнійник або ж нарив. Його утворення пов'язане з пошкодженням шкірних покривів або слизових оболонок і розвитком патогенної мікрофлори в організмі людини. Будучи локалізованим в певних органах чи тканині, такий процес супроводжується гнійним запаленням.

Класифікація абсцесів

Фахівці на підставі тривалих клінічних досліджень розробили класифікацію даного захворювання. Вона базується на визначенні ступеня розвитку запального процесу, а також тривалості перебігу і характеру його інтенсивності.

За ступенем розвитку патології:

• Гостра форма. В тому випадку, якщо відзначається активна стадія запального процесу, що супроводжується утворенням гнійного вмісту;
• Хронічна форма. Якщо протягом тривалого проміжку часу гнійний запальний процес не піддається повному лікуванню, то лікарі говорять про розвиток хронічного абсцесу. Такий розвиток найбільш характерний для абсцесу легені або печінки.

Абсцес і його симптоми

Симптоматика патологічного процесу залежить від форми перебігу захворювання, а також від місця локалізації.

• Абсцес, локалізований на шкірних покривах. Його симптомами стане місцеве підвищення температури, а також чітке обмеження ураженої зони. Організм самостійно формує навколо осередку ураження оболонку, забезпечуючи захист навколишніх тканин від попадання гнійного вмісту. Гостра форма характеризується швидким наростанням тиску всередині нариву і існує ймовірність прориву захисної оболонки. У цьому випадку відбувається вихід гнійного вмісту. Болючість і почервоніння (гіперемія) тканин свідчать про розвиток запалення;
• Абсцес черевної порожнини. При даній локалізації запального процесу симптоматика спочатку розвитку патології буде нечіткою. Підвищується температура, з'являється тахікардія і озноб. Надалі розвивається кишкова непрохідність у поєднанні з напругою передньої черевної стінки і болями;
• Абсцес кишечника діагностувати непросто і лікарям часто потрібні додаткові лабораторні та апаратні методики для постановки точного діагнозу. Його наявність супроводжують асиметричні болі, при пальпації прощупується нерухоме утворення, підвищення температури і напруження черевних м'язів;

Статистика свідчить про те, що абсцеси печінки вражають більшою мірою людей середнього та похилого віку, причому, незалежно від статевої приналежності пацієнта.

• Абсцес легені. Його супроводжує підвищення температури, точкова біль при диханні, виділення мокротиння, що має неоднорідний характер. Характерним симптомом є наявність гавкаючого кашлю, який супроводжується різким збільшенням кількості мокротиння в момент зміни положення тіла пацієнта;
• Абсцес печінки. Біль при даній локалізації нариву проявляється виключно при великих вогнищах нагноєння і на більш пізній стадії розвитку. Основними симптомами стають нудота, слабкість, пітливість, підвищення температури і зниження апетиту. При пальпації печінки може відмічатися збільшення її розмірів і болючість;
• Абсцес ясна характеризується підвищенням температури, хворобливістю, наявністю інфільтрату, набряком і почервонінням осередку ураження.

Враховуючи, що симптоматика абсцесу схожа з ознаками інших захворювань, фахівці рекомендують звертатися до лікарів, щоб не пропустити розвиток абсцесу і не допустити його переходу в хронічну форму.

Ускладнення при абсцесі

Залежно від місця локалізації нариву, а також від загального стану організму пацієнта, від наявності супутніх захворювань і використання лікарських засобів для лікування інших патологій, фахівці виділяють кілька найбільш характерних ускладнень:

• Флегмона. Вона виникає в тому випадку, якщо прорив захисної капсули відбувається не в порожнину якого-небудь органу (шлунок, кишечник, легеня), а також на поверхню слизової оболонки або шкірного покриву, а в навколишні тканини. Розлите запалення гнійного характеру носить назву флегмони. Флегмона може розвинутися як при абсцесі, розташованому на внутрішніх органах, так і на сідниці після уколу;

• Сепсис. Це наступна стадія ускладнення, що виникла в результаті несвоєчасного звернення до фахівця і відсутність належного курсу лікування. Після виникнення флегмони гнійний запальний процес активно розвивається в оточуючих тканинах і поступово охоплює досить широкий простір. Сепсисом лікарі називають зараження крові, що виникає при попаданні патогенної мікрофлори і гнійного вмісту абсцесу в кров'яне русло.

Тільки точна діагностика і призначення відповідного лікування, а також чітке дотримання вказівок лікаря допоможе уникнути ускладнень і відновити здоров'я пацієнта. В іншому випадку, наслідки можуть бути плачевними.

Причини виникнення абсцесу

Фахівці говорять про те, що розвиток абсцесу прямо пов'язане з попаданням в організм патогенної мікрофлори. На тлі зниження імунітету, різних захворювань і сильного стресу у людини знижується захисна функція шкірного покриву. Також причинами абсцесу можуть стати незначні травми шкіри і слизових оболонок.

Фахівці встановили, що стафілокок є причиною виникнення абсцесів м'яких тканин в 25% випадків.

Порушення захисного бар'єру призводить до вільного проникнення в організм патогенної мікрофлори, зокрема стрепто- і стафілококів. Причинами виникнення абсцесів печінки, легенів та інших внутрішніх органів можуть стати як зовнішні пошкодження (занози, садна шкіри), так і недоліковані запальні процеси, що протікають в інших органах. Гноєтворні мікроби потрапляють в легені, мозок, печінку, нирки по кровоносних або ж лімфатичних судинах.

Діагностика та лікування абсцесів

Залежно від місця локалізації, фахівці застосовують різні методики, що допомагають діагностувати дану патологію. Розглянемо найбільш популярні і затребувані, що дають максимально ефективний і точний результат:

• Абсцеси черевної порожнини. Для їх діагностики застосовується метод контрастного дослідження стану ШКТ, УЗД, оглядова рентгеноскопія та комп'ютерна томографія;
• Абсцес легені передбачає в якості найбільш поширених методів діагностик виконання рентгенівського знімка в двох площинах, а також проведення комп'ютерної томографії. У деяких випадках використовується біопсія для диференціального діагнозу абсцесу. Проведення бронхоскопії з одночасним взяттям гною для бактеріологічного дослідження дозволяє максимально ефективно підібрати курс антибіотиків для подальшого лікування;
Абсцес м'яких тканин. Первинним методом діагностики стане пальпація і візуальний огляд. При наявності яскраво вираженого вогнища запалення застосовується пункція з використанням товстої голки. З її допомогою вдається встановити наявність гнійного вмісту;
• Абсцес мозку діагностують за допомогою комп'ютерної томографії;
• Абсцес печінки. У цьому випадку незамінну інформацію для постановки діагнозу дає класична пальпація, а також розгорнута лейкоцитарна формула. Використання ультразвукового дослідження дозволяє встановити наявність вогнища запалення і місце його локалізації.

Як лікувати нариви?

Для успішного і максимально швидкого лікування абсцесів м'яких тканин і ясен, а також інших типів патології використовується хірургічний метод. Його широке застосування пояснюється тим, що повне очищення осередку ураження від гнійного вмісту найбільш ефективно при проведенні розтину нариву. Операція залишається найефективнішим методом лікування протягом довгих років.

При лікуванні абсцесів черевної порожнини фахівці забезпечують доступ до вогнища ураження, розкривають і промивають нариви, а також проводять дренування порожнини. Установка дренажу дозволяє протягом декількох діб здійснювати видалення вмісту і, при необхідності, підтримувати високу концентрацію лікарських речовин всередині нариву.

При лікуванні абсцесу печінки, враховуючи специфіку розташування нариву і фізіологічну функцію, виконувану даним органом, підтримання належної концентрації діючої речовини здійснюється встановленням катетера в печінкову артерію або ж пупкову вену.

Вибір антибіотиків для лікування абсцесів печінки та легенів повинен виконуватися на підставі проведеної діагностики біологічного матеріалу, отриманого при біопсії або ж аспірації гнійного вмісту нариву. Проведення посівів і визначення чутливості патогенної мікрофлори допомагає підібрати найбільш ефективні препарати, здатні впоратися з інфекцією в максимально стислі терміни.

Для лікування абсцесів локалізованих на шкірних покривах активно використовуються мазі, до складу яких також входять антибіотики.

Профілактика абсцесів

Для того, щоб не допустити розвиток гнійного запального процесу, фахівці радять ретельно обробляти всі пошкодження шкірного покриву, а також негайно звертатися до лікаря при найменших ознаках нездужання. Недоліковані хронічні інфекції також можуть стати основою для виникнення наривів.

Стреси, зниження імунітету, хронічна втома, порушення гормонального фону, безсоння, сидячий спосіб життя і неправильний раціон харчування сприяє зниженню захисних сил організму. Отже, він перестає активно чинити опір інфекції і ймовірність розвитку гнійного процесу збільшується в кілька разів.

Прогулянки на свіжому повітрі, гігієна, грамотно організоване харчування, своєчасна диспансеризація допоможуть зберегти здоров'я.

Народна медицина і лікування абсцесів

Слід розуміти, що абсцес відноситься до хірургічної патології, тому самостійно видавлювати його не можна. У той же час, ніхто не забороняє прискорювати процес "дозрівання" нариву.
Зробити це можна за допомогою примочок. Холодні або гарячі компреси можуть завдати непоправної шкоди пацієнтові.

Досвідчені травники рекомендують примочки з:

• Кашки алое. Листя і сік алое, перетерті до однорідної маси, прикладати на абсцес і накривати зверху пов'язкою. Міняти її слід два рази на добу.
• Дрібно натерту ріпчасту цибулю, доводять до стану кашки і прикладають у вигляді пов'язки. Міняти її слід не рідше одного разу на 4-5 годин;
• Хліб і капустяне листя. Розпарений хліб розминають в кашку, а потім прикладають на місце абсцесу, зверху закриваючи капустяним листям і залишають на кілька діб;
• Мед в рівних частках змішують з маззю Вишневського, і спиртом. Прикладають до вогнища ураження під пов'язку на ніч.
Перед використанням засобів народної медицини необхідно проконсультуватися з фахівцем і уточнити склад для попередження розвитку алергічних реакцій.