Внутрішньоутробна гіпоксія симптоми і лікування
Внутрішньоутробна гіпоксія – стан, який виникає через кисневу недостатність при вагітності та пологах. Приводом до розвитку патології може стати зменшення або повне припинення надходження в організм необхідної кількості кисню і накопичення в зв'язку з цим недоокислених продуктів обміну речовин у крові.
Внутрішньоутробна гіпоксія може бути спровокованою генетичною або гемолітичною хворобою новонародженого, вродженими вадами серцево-судинної системи, внутрішньоутробною інфекцією, внутрішньочерепною травмою.
Внутрішньоутробна гіпоксія може бути спровокованою генетичною або гемолітичною хворобою новонародженого, вродженими вадами серцево-судинної системи, внутрішньоутробною інфекцією, внутрішньочерепною травмою.
Розвиток внутрішньоутробної гіпоксії призводить до порушення окисно-відновних реакцій у плода, розвитку ацидозу, порушення в засвоєнні кисню тканинами. Накопичена вуглекислота подразнює дихальний центр, через що плід починає дихати через голосову щілину.
Клінічно виділяють загрозливу гіпоксію (симптоми патології не спостерігаються, але очевидна неприємна акушерська ситуація, викликана тривалими пологами, переносінням, родовими аномаліями). Ризик внутрішньоутробної асфіксії в таких випадках дуже високий.
- тахікардія (160 і вище серцевих скорочень у хвилину);
- після – брадикардія (менше 100 скорочень в хвилину);
- аритмія, глухі серцеві тони;
- підвищена активність плода в початковій стадії і уповільнення в процесі розвитку гіпоксії.
Симптоми внутрішньоутробної гіпоксії
Клінічно виділяють загрозливу гіпоксію (симптоми патології не спостерігаються, але очевидна неприємна акушерська ситуація, викликана тривалими пологами, переносінням, родовими аномаліями). Ризик внутрішньоутробної асфіксії в таких випадках дуже високий.
У початкових стадіях гіпоксії з'являються такі характерні симптоми:
- тахікардія (160 і вище серцевих скорочень у хвилину);
- після – брадикардія (менше 100 скорочень в хвилину);
- аритмія, глухі серцеві тони;
- підвищена активність плода в початковій стадії і уповільнення в процесі розвитку гіпоксії.
Для діагностики стану використовується електро - і фонокардіографія, амніоскопія, дослідження крові плода, визначення змін серцебиття плоду у відповідь на власні ворушіння.
Лікування спочатку пов'язано з усуненням причини, яка призвела до гіпоксії. Після цього лікується гіпоксія та її прояви. В більшості випадків найбільш ефективним методом є швидке розродження природним шляхом або за допомогою кесаревого розтину. В інших випадках застосовується киснева терапія, використовуються препарати, що поліпшують плацентарний кровообіг і засоби, які підвищують стійкість плода до кисневої недостатності.
Для своєчасної діагностики внутрішньоутробної гіпоксії та вирішення проблеми знадобиться консультація досвідченого акушера-гінеколога.
Лікування внутрішньоутробної гіпоксії
Лікування спочатку пов'язано з усуненням причини, яка призвела до гіпоксії. Після цього лікується гіпоксія та її прояви. В більшості випадків найбільш ефективним методом є швидке розродження природним шляхом або за допомогою кесаревого розтину. В інших випадках застосовується киснева терапія, використовуються препарати, що поліпшують плацентарний кровообіг і засоби, які підвищують стійкість плода до кисневої недостатності.
Для своєчасної діагностики внутрішньоутробної гіпоксії та вирішення проблеми знадобиться консультація досвідченого акушера-гінеколога.
27 червня 2016