Діагностика і лікування міоми матки

Як правило, захворювання виявляється при профілактичному огляді, а також у випадках, коли жінка звертається до гінеколога зі скаргами на болі внизу живота або проблеми з сечовипусканням. У разі збільшення матки або її деформації фахівцю не складе труднощів виявити пухлину шляхом промацування органу. А щоб поставити остаточний діагноз, гінеколог призначає:

УЗД органів малого тазу. Такий метод діагностики досить інформативний, адже за допомогою піхвового датчика можна не тільки виявити міому, але і обчислити її форму і розміри;

Гістероскопія. Це ще один дуже ефективний метод діагностики, при якому за допомогою приладу гістероскопа лікар може розглянути порожнину матки зсередини, та до того ж взяти на аналіз шматочок тканини;

Лапароскопія. У тих випадках, коли інші діагностичні методи не дозволяють відрізнити міому матки від пухлини яєчників, вдаються до лапароскопії.

Лікування міоми матки

Сучасна медицина знає кілька методів боротьби з явищем під назвою міома матки. Однак вибір певного методу терапії залежить від ряду факторів, серед яких: вік пацієнтки, розташування міоматозних вузлів в матці, наявність супутніх захворювань, динаміка росту пухлини та інші.

Хірургічний метод лікування

Як показує практика, в більшості випадків міома матки не усувається консервативними методами і лікарям доводиться вдаватися до хірургічного видалення пухлини. Показаннями для цього є стрімке збільшення новоутворень, підслизисте розташування міоми, великі розміри пухлини, поєднання міоми з пухлиною яєчників, а також безпліддя і невиношування дитини.

Враховуючи дані про розміри і розташування пухлини, лікарі вибирають один з трьох способів хірургічного вирішення проблеми:

- консервативна міомектомія, тобто вилущування пухлини до появи здорової тканини. Даним способом міому видаляють лише тим жінкам, які в майбутньому планують народжувати дітей;
- гістерорезектоскопія. Цей метод підходить для видалення пухлини, яка розташовується на підслизовій оболонці матки;
- гістеректомія, тобто видалення матки, призначається пацієнткам у зрілому віці, які не планують заводити потомство, а також жінкам, у яких пухлина досягла великих розмірів або стрімко зростає.

Емболізація маткових артерій

В останнє десятиліття хірурги все частіше встановлюють тромб в просвіт судини, що живить міоматозний вузол. В результаті такого втручання кровопостачання пухлини припиняється і вона відмирає. Метод емболізації частіше проводять жінкам, зацікавлених в майбутньому вагітніти і народжувати дітей.

Фуз-абляція

Окремо слід сказати про таку безопераційну методику видалення міоми, як фуз-абляція, яка полягає в випаровуванні новоутворень на матці за допомогою ультразвуку. Для більш точного наведення ультразвукового променя при такому видаленні пухлини використовується МРТ. Правда, фуз-абляцією можна видалити лише маленькі пухлини.

Консервативна терапія

Якщо є можливість, лікарі намагаються усунути міому матки за допомогою консервативних методів лікування. Головним завданням для фахівців у цьому випадку є гальмування росту пухлини. Зазвичай це гормональна терапія з використанням стероїдних гормонів – гестагенів, хоча в залежності від стану пухлини можуть застосовуватися:

1. комбіновані оральні контрацептиви (Марвелон і Мерсинол);
   
2. антагоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (Диферелін і Декапептил);
   
3. антипрогестагени (Міфепристон);
   
4. антигонадотропіни (Данол і Даназол).
   

Профілактика міоми

Заходи щодо запобігання розвитку міоми матки важливі для всіх представниць слабкої статі, але особливу увагу варто звернути на них жінкам 30-35 років, так як в цьому віковому проміжку ймовірність розвитку хвороби найбільш висока. До профілактичних методів відноситься:

регулярне відвідування гінеколога (не рідше 2 разів на рік);
правильне харчування і заняття спортом для підтримки гормонального балансу в організмі і попередження ожиріння.

Наостанок хочеться сказати, що від появи міоми матки не застрахована жодна жінка, а тому намагайтеся стежити за своїм здоров'ям і звертатися до лікарів при будь-якому підозрілому нездужанні. Це дозволить виявити проблему на початковому етапі і усунути її без шкоди для здоров'я.