Селен функції в організмі
Селен був відкритий хіміком ще в 1817 році, проте і в нинішній час вчені отримують все нові і нові дані про роль цього мікроелемента в біохімічних реакціях в організмі людини. Починаючи з другої половини ХХ століття, вивченню біохімічних функцій селену було присвячено величезну кількість експериментальних досліджень.
Вченим вдалося встановити, що деякі типи грунту дуже бідні цим мікроелементом, відповідно мало селену буде містити й вирощена там продукція рослинництва і тваринництва. Тому люди, які проживають у віддалених одна від одної частинах навіть однієї і тієї ж країни, різною мірою забезпечені біологічно доступними формами селену. Дефіцит цього хімічного елемента здатний викликати серйозні порушення функцій органів людського тіла.
Добова потреба
Щоденне дозування селену для дорослої людини становить приблизно 50-60 мкг. Потреба в цьому мікроелементі зростає у вагітних і годуючих жінок (до 70-75 мкг на добу).
При заняттях спортом організм людини повинен отримувати набагато більшу кількість селену. У період інтенсивних тренувань дозування може збільшуватися до 200 мкг на добу. Перевищення цієї кількості здатне призвести до розвитку побічних ефектів, тому самостійний неконтрольований прийом препаратів являє собою загрозу для здоров'я людини. При зростаючій потреби організму в цьому хімічному елементі вибір і дозування мінерально-вітамінних комплексів з біологічно активними формами селену слід здійснювати тільки з урахуванням рекомендацій лікаря.
Функції в організмі
В організмі людини селен в найбільших концентраціях виявлений в печінці, серці, підшлунковій залозі, легенях, нирках, а також в шкірних покривах, волоссі і нігтях. Вплив цього мікроелемента на фізіологічні процеси досить різноманітний. Селен сприяє зміцненню імунітету і стимулює утворення білкових молекул, що володіють захисними властивостями. Багато важливих ферментів містять у своєму складі атоми цього елемента.
Особливої уваги заслуговують антиоксидантні властивості селену. Вченими встановлено, що в основі багатьох захворювань лежать порушення біохімічних процесів, зумовлені дією шкідливих часток - вільних радикалів. Передбачається, що вони є причиною старіння організму. Селен захищає клітини людського тіла від згубного впливу таких частинок, тобто проявляє антиоксидантні властивості. Завдяки цьому мікроелементу значно подовжується термін активної життєдіяльності клітин і нейтралізуються небезпечні для організму речовини. Саме з цієї причини селен можна розглядати як мікроелемент, що забезпечує довголіття. Антиоксидантний ефект також лежить в основі здатності селену запобігати розвитку злоякісних пухлин.
Встановлено, що при нормальній забезпеченості організму людини цим мікроелементом різко знижується ймовірність появи захворювань серцево-судинної системи. Недостатня кількість селену в їжі провокує погіршення постачання клітин серця киснем і веде до ризику настання раптової смерті внаслідок порушення серцевого ритму.
Селен необхідний для біосинтезу білкових молекул і носіїв спадкової інформації - нуклеїнових кислот. Стабільна робота нервової системи також багато в чому залежить від забезпеченості людини біологічно доступними формами селену. Цей мікроелемент на належному рівні підтримує гостроту зору і концентрацію уваги. Забезпечуючи нормальний хід дозрівання чоловічих статевих клітин, селен сприяє виконанню статевої функції у чоловіків. Доведено також протизапальну дію селену. Робота щитовидної і підшлункової залози залежить від підтримки нормальної концентрації селену в організмі.
Дефіцит селену
Проживаючи на території, ґрунти якої бідні селеном, і вживаючи в їжу переважно продукти харчування місцевого виробництва, люди неминуче піддають себе ризику розвитку дефіциту цього хімічного елемента в організмі.
До основних ознак нестачі селену відносяться: постійне відчуття втоми навіть при відсутності будь-яких навантажень, пригнічений настрій, слабкість і больові відчуття в різних групах м'язів, випадання волосся, порушення структури нігтів, ослаблення захисних сил організму, розвиток захворювань підшлункової залози, порушення статевої функції у чоловіків, уповільнення темпів росту і розвитку у дітей та підлітків, передчасне старіння, схильність до розвитку злоякісних пухлин.
Дефіцит селену під час вагітності загрожує настанням передчасних пологів, розвитком важких форм токсикозу і появою різних аномалій у малюків.
Однак, якщо ви дізналися, що проживаєте в регіоні з невисокою концентрацією селену в грунті - це ще не привід впадати в паніку. При сучасному рівні розвитку торгівлі практично в будь-якому магазині представлені продукти харчування мало не з усіх куточків нашої планети. Тому, навіть проживаючи в областях з невеликим вмістом селену в природному середовищі, люди мають можливість вживати в їжу найрізноманітніші продукти харчування з інших географічних широт, де вміст цього мікроелементу в грунті (а отже, і в продукції рослинництва і тваринництва) набагато вище.
Передозування
Надмірне надходження селену з їжею теж здатне заподіяти людині безліч неприємностей. Надмірна концентрація цього мікроелемента в організмі веде до нападів нудоти і блювоти, порушень функцій печінки, ламкості нігтів, почервоніння і лущення шкірних покривів. Такий патологічний стан, обумовлений надлишком селену в харчових продуктах або неконтрольованим прийомом лікарських препаратів, отримало назву селеноз.
Джерела селену
При повноцінному різноманітному харчуванні раціон людини включає в себе достатню кількість селену. Найбільш багаті цим мікроелементом такі харчові продукти як гречана і вівсяна крупа, кукурудза, гриби, часник, м'ясо і субпродукти, пивні дріжджі, креветки, кальмари, устриці, морська капуста. Однак слід уточнити, що одні й ті ж продукти рослинного або тваринного походження, отримані в різних регіонах країни, можуть досить істотно (у рази) відрізнятися за змістом селену внаслідок різної концентрації цього хімічного елемента в грунтах.
У домашніх умовах можна дуже простим способом отримати джерело легко засвоюваній форми селену - для цього достатньо проростити зерна пшениці. У такій отриманій природним шляхом біологічно активній добавці міститься цілий набір дуже корисних для організму речовин.
Добова потреба
Щоденне дозування селену для дорослої людини становить приблизно 50-60 мкг. Потреба в цьому мікроелементі зростає у вагітних і годуючих жінок (до 70-75 мкг на добу).
При заняттях спортом організм людини повинен отримувати набагато більшу кількість селену. У період інтенсивних тренувань дозування може збільшуватися до 200 мкг на добу. Перевищення цієї кількості здатне призвести до розвитку побічних ефектів, тому самостійний неконтрольований прийом препаратів являє собою загрозу для здоров'я людини. При зростаючій потреби організму в цьому хімічному елементі вибір і дозування мінерально-вітамінних комплексів з біологічно активними формами селену слід здійснювати тільки з урахуванням рекомендацій лікаря.
Функції в організмі
В організмі людини селен в найбільших концентраціях виявлений в печінці, серці, підшлунковій залозі, легенях, нирках, а також в шкірних покривах, волоссі і нігтях. Вплив цього мікроелемента на фізіологічні процеси досить різноманітний. Селен сприяє зміцненню імунітету і стимулює утворення білкових молекул, що володіють захисними властивостями. Багато важливих ферментів містять у своєму складі атоми цього елемента.
Особливої уваги заслуговують антиоксидантні властивості селену. Вченими встановлено, що в основі багатьох захворювань лежать порушення біохімічних процесів, зумовлені дією шкідливих часток - вільних радикалів. Передбачається, що вони є причиною старіння організму. Селен захищає клітини людського тіла від згубного впливу таких частинок, тобто проявляє антиоксидантні властивості. Завдяки цьому мікроелементу значно подовжується термін активної життєдіяльності клітин і нейтралізуються небезпечні для організму речовини. Саме з цієї причини селен можна розглядати як мікроелемент, що забезпечує довголіття. Антиоксидантний ефект також лежить в основі здатності селену запобігати розвитку злоякісних пухлин.
Встановлено, що при нормальній забезпеченості організму людини цим мікроелементом різко знижується ймовірність появи захворювань серцево-судинної системи. Недостатня кількість селену в їжі провокує погіршення постачання клітин серця киснем і веде до ризику настання раптової смерті внаслідок порушення серцевого ритму.
Селен необхідний для біосинтезу білкових молекул і носіїв спадкової інформації - нуклеїнових кислот. Стабільна робота нервової системи також багато в чому залежить від забезпеченості людини біологічно доступними формами селену. Цей мікроелемент на належному рівні підтримує гостроту зору і концентрацію уваги. Забезпечуючи нормальний хід дозрівання чоловічих статевих клітин, селен сприяє виконанню статевої функції у чоловіків. Доведено також протизапальну дію селену. Робота щитовидної і підшлункової залози залежить від підтримки нормальної концентрації селену в організмі.
Дефіцит селену
Проживаючи на території, ґрунти якої бідні селеном, і вживаючи в їжу переважно продукти харчування місцевого виробництва, люди неминуче піддають себе ризику розвитку дефіциту цього хімічного елемента в організмі.
До основних ознак нестачі селену відносяться: постійне відчуття втоми навіть при відсутності будь-яких навантажень, пригнічений настрій, слабкість і больові відчуття в різних групах м'язів, випадання волосся, порушення структури нігтів, ослаблення захисних сил організму, розвиток захворювань підшлункової залози, порушення статевої функції у чоловіків, уповільнення темпів росту і розвитку у дітей та підлітків, передчасне старіння, схильність до розвитку злоякісних пухлин.
Дефіцит селену під час вагітності загрожує настанням передчасних пологів, розвитком важких форм токсикозу і появою різних аномалій у малюків.
Однак, якщо ви дізналися, що проживаєте в регіоні з невисокою концентрацією селену в грунті - це ще не привід впадати в паніку. При сучасному рівні розвитку торгівлі практично в будь-якому магазині представлені продукти харчування мало не з усіх куточків нашої планети. Тому, навіть проживаючи в областях з невеликим вмістом селену в природному середовищі, люди мають можливість вживати в їжу найрізноманітніші продукти харчування з інших географічних широт, де вміст цього мікроелементу в грунті (а отже, і в продукції рослинництва і тваринництва) набагато вище.
Передозування
Надмірне надходження селену з їжею теж здатне заподіяти людині безліч неприємностей. Надмірна концентрація цього мікроелемента в організмі веде до нападів нудоти і блювоти, порушень функцій печінки, ламкості нігтів, почервоніння і лущення шкірних покривів. Такий патологічний стан, обумовлений надлишком селену в харчових продуктах або неконтрольованим прийомом лікарських препаратів, отримало назву селеноз.
Джерела селену
При повноцінному різноманітному харчуванні раціон людини включає в себе достатню кількість селену. Найбільш багаті цим мікроелементом такі харчові продукти як гречана і вівсяна крупа, кукурудза, гриби, часник, м'ясо і субпродукти, пивні дріжджі, креветки, кальмари, устриці, морська капуста. Однак слід уточнити, що одні й ті ж продукти рослинного або тваринного походження, отримані в різних регіонах країни, можуть досить істотно (у рази) відрізнятися за змістом селену внаслідок різної концентрації цього хімічного елемента в грунтах.
У домашніх умовах можна дуже простим способом отримати джерело легко засвоюваній форми селену - для цього достатньо проростити зерна пшениці. У такій отриманій природним шляхом біологічно активній добавці міститься цілий набір дуже корисних для організму речовин.
21 січня 2015
