Геморой стадії і лікування

Геморой - найпоширеніше захворювання прямої кишки неінфекційної природи, яке проявляється патологічним розширенням гемороїдальних вен (вузлів) та їх тромбозом. З часом вузли випадають з просвіту прямої кишки назовні, що характеризується стійким больовим синдромом і кровотечею.

Патогенез

М'язові волокна, сполучна тканина і кавернозні вени, які покриває слизова оболонка анального каналу, по своїй суті і є гемороїдальними вузлами. У нормі вони є у кожного і виконують важливу функцію - сприяють просуванню та евакуації калових мас шляхом їх згладжування при дефекації, а в спокійному стані перекривають просвіт анального отвору.

Формування геморою відбувається, коли посилюється приплив венозної крові, що стає наслідком застою. Через це гемороїдальні вузли збільшуються в розмірах, послаблюються стінки кровоносних судин і вени поступово випадають з прямої кишки назовні. Захворювання дуже поширене. Враховуючи медичну статистику, серед чоловіків і жінок геморой зустрічається з однаковою частотою.

Етіологія

1. Спадковий фактор. Дуже часто геморой можна виявити у декількох членів однієї родини.
2. Вагітність і наступні за нею пологи. Випадання гемороїдальних вузлів в цьому випадку не є рідкістю, оскільки при вагітності збільшується внутрішньочеревний тиск та відзначається застій крові в малому тазу. Більш того, захворюванню сприяють підвищений тромбоутворення і збільшення ваги тіла вагітних жінок.
3. Запори. Приплив крові до гемороїдальних вузлів при запорах істотно збільшується, тому вони збільшуються в розмірах і можуть випасти.
4. Мала фізична активність. При гіподинамії в малому тазу відбуваються застійні явища, наслідком є розширення гемороїдальних вузлів. При розслабленні м'язів промежини внаслідок тривалого знаходження в сидячому положенні вони теж не утримуються всередині.
5. Порушення гормонального фону.
6. Неправильне і незбалансоване харчування. Гостра їжа діє дратівливо на слизову прямої кишки, а надмірне вживання алкогольних напоїв веде до прискореного кровообігу в анальній області, іноді викликаючи і кровотечі.
7. Вік. Ризик виникнення геморою зростає при старінні організму.
8. Захворювання печінки.

Клінічна картина

Геморой поділяють на гострий і хронічний.
Гостра форма може бути як зовнішньою, так і внутрішньою.
Зовнішній геморой характеризується випаданням гемороїдальних вузлів назовні, що супроводжується сильним болем у прямій кишці, при цьому набряклі вузли майже неможливо вправити назад в анальний канал.
При хронічній формі під час акту дефекації виникають періодичні кровотечі, печіння і свербіж в області заднього проходу; гемороїдальні вузли, як правило, знаходяться зовні. Колір крові червоний, і це дозволяє диференціювати його за кровотечами, що виникають у вище розташованих відділах шлунково-кишкового тракту. Обидві форми нерідко супроводжуються тріщинами анального отвору, викликаючи додаткове печіння і свербіж при їх загоєнні.

Стадії геморою

I стадія

На цьому етапі прояви геморою майже непомітні. Не суттєво збільшені гемороїдальні вузли знаходяться всередині прямої кишки, не випадаючи при цьому назовні і не промацуючи із зовнішнього боку. В них вже є тромбоз, але немає поки запалення.
Клінічно ця стадія характеризується дискомфортом і свербінням в області анального отвору. Під час дефекації можуть бути незначні кров'янисті виділення, але цей симптом виявляється дуже рідко. У цьому випадку вже слід здійснювати профілактичні заходи (фізичне навантаження, правильне харчування) і лікувальні заходи (спеціальні креми, ректальні свічки).

II стадія

Розвивається запальний процес. Симптоми виражені більш яскраво, гемороїдальні вузли значно збільшені у розмірі. При відходженні калових мас виникає сильний біль, так як калові маси травмують слизову прямої кишки. Вузли втрачають здатність регулювати евакуацію калу, слизи та інших виділень внаслідок чого роздратування періанальної зони вже не проходить. Відповідно, розвивається запалення що супроводжується свербінням.
Притаманними цій стадії симптомами стають кровотечі після акту дефекації і випадання вузлів. Гемороїдальні вузли вправляються назад самі по собі. Крім того, з'являються сильні болі в положенні сидячи і при ходьбі.

III стадія

Клінічні прояви геморою стають яскраво вираженими: випадання гемороїдальних вузлів з синюшним відтінком, болі в прямій кишці, кровотеча після дефекації, сильне печіння і сверблячка в області анальної зони. На цій стадії вузли випадають навіть при фізичному навантаженні і вправляються в просвіт прямої кишки тільки вручну, їх кількість збільшується. Велика ймовірність розвитку ускладнень: тромбозу, обмеження гемороїдального вузла та ін.

IV стадія

Гемороїдальні вузли розташовані зовні, не вправляються ніякими способами (ні механічно, ні самостійно). Візуально і на дотик вони схожі на різко болючі щільні шишки. Функціонально вузли не виконують свої завдання, і як наслідок довкола анального отвору зберігається постійна вологість через виділення слизу. Цю область стає майже неможливо утримувати в чистоті. Виражені болі при сидінні, ходьбі і під час дефекації зберігаються. Регулярні кровотечі під час акту дефекації викликають побоювання унаслідок своєї інтенсивності і небезпеки виникнення анемії. Утиск, тромбоз, некроз, парапроктит - ось можливі ускладнення хвороби, що знаходиться на цій стадії розвитку.

Диференціальна діагностика

Геморой слід диференціювати з тріщиною анального отвору, випаданням і раком прямої кишки.

Лікування

Перш за все слід виключити ті фактори, які сприяють загостренню геморою. Лікування підбирається в кожному випадку окремо.

При геморої I і II стадії рекомендована консервативна терапія. Місцево протизапальні мазі. Реліф сприяє швидкому загоєнню, Ауробін зміцнює стінки судин, Анестезол усуває больові відчуття. Для зупинки кровотечі використовують свічки з адреналіном і місцеві гемостатики. У лікуванні вагітних використовуються натуральні препарати (свічки з обліпиховою олією, мазь Вишневського, Левомеколь та ін.).
На пізніх стадіях можливе застосування таблетованих форм, таких як Детралекс (зміцнює стінки судин, підвищує їх еластичність і пружність), Постерізан (швидко і ефективно ліквідує запалення в гемороїдальних вузлах, відновлює розриви і тріщини в задньому проході, перешкоджає утворення тромбів, розм'якшує кал). При неефективності консервативного лікування вдаються до хірургічних методів лікування геморою.