Як визначити проблеми із зором у дитини?

За даними ВООЗ, 19 млн дітей мають порушення зору. У 12 млн з них проблеми легко можна було вирішити, якщо вчасно їх виявити.

Розпізнати захворювання у дітей буває складно, тому що вони або не скаржаться, або не можуть точно сформулювати свої симптоми. Тому батькам потрібно бути дуже уважними, щоб помітити неявні зміни у здоров'ї дитини. Як запідозрити зниження зору і захворювання очей у дітей?

Пізніше звернення

Очі дітей мають дуже хороші компенсаторні функції, і, якщо на одному оці починає знижуватися зір, інший «підлаштовується» під ситуацію. Тому діти довгий час можуть не скаржитися на проблеми із зором: вони їх або не помічають самі, або, якщо захворювання вроджене, то звикають так бачити з народження. Мозок звикає сприймати нечітку інформацію, і немає скарг на дискомфорт. Тому в питанні виявлення очних захворювань вся відповідальність лежить в першу чергу на батьках, потім - на інших.

Перше, що повинен робити кожен турботливий батько, - це приводити дитину на профілактичні огляди до офтальмолога. Перший прийом зазвичай проходить в 1 місяць в пологовому будинку. Але що там можна побачити? Дитина ще зовсім маленька, закриває очі, постійно плаче. Тому в 2-3 місяці потрібно прийти на більш детальний огляд. Наступний прийом проходить в 6 місяців, малюка повинні дивитися на спеціальному обладнанні. Тут вже можна визначити вроджені захворювання: короткозорість, далекозорість, косоокість, астигматизм, глаукому, катаракту. Наступний прийом офтальмолога повинен пройти в 1 рік, потім - в 2 і в 3. І якщо не виявлено ніяких відхилень від норми, то в наступний раз приходити до лікаря потрібно перед школою. А ось в школі вже потрібні щорічні огляди.

Багато батьків заспокоюються після першого огляду і не призводять більше дитини до лікаря: мовляв, і так зір гарний. І в цьому основна помилка. Краще щороку переконуватися, що зір не падає, ніж пропустити початок захворювання.

Увага очам

Крім профілактики батьки повинні і більш уважно дивитися на дітей. Є кілька ознак можливих проблем із зором.

1. Якщо ми говоримо про дітей до року, то можна самостійно проводити їм тести. У 3 місяці дитина починає фокусувати погляд. Повісьте на відстані витягнутої руки якісь вогники і поспостерігайте, зупиняє чи она на них погляд.
   
2. У 6 місяців дитина повинна посміхатися вам у відповідь. Це ознака того, що вона вас бачить і впізнає. Тільки не нахиляйтеся близько до її обличчя. Малюки народжуються далекоглядними, отже, бачать вас на відстані витягнутої руки.
   
3. У 6 місяців дитина повинна стежити за предметами, що рухаються.
   
4. Хочемо попередити всіх батьків: до 6 місяців дитина може скошувати очі, це вважається нормою. А ось якщо в 6 місяців очі продовжують косити, то тут ми починаємо стежити за ним уважніше. Зазвичай чекаємо 2 місяці, і якщо косоокість не йде сама, то призначається операція. Не варто дивуватися, сучасні методики дозволяють виконувати операції вже з півроку. І, якщо якийсь лікар вам каже, що косоокість можна оперувати тільки після 7, а то і 18 років, не вірте йому. Медицина давно зробила крок вперед. Так само роблять і в усьому світі. Саме в цей період формується зорова система дитини. А при косоокості порушується бінокулярний зір, тобто об'ємне сприйняття світу. І чим раніше прибирається ця проблема, тим краще мозок підлаштується під нові умови. Тим більше що сучасні методи дозволяють провести операцію максимально точно і з мінімальним травмуванням тканин. Реабілітація займає всього кілька днів.
   

Якщо дитині більше 3 років, то у неї можуть з'явитися звички, які говорять про проблеми із зором.

• Дитина мружиться. Якщо це не гра, а мимовільний рух, то варто звернутися до лікаря.
  
• Дитина стала підходити ближче до телевізора при перегляді мультиків.
  
• Нахиляється низько до зошита, коли пише або малює.
  
• Почерк став великим і корявим.
  

Приводьте дитину на огляд відразу, якщо ви помітили такі зміни. А далі вже завдання грамотного лікаря знайти підхід до дитини, повноцінно її оглянути і призначити лікування. При цьому неможливо лікувати дитину так само, як і дорослого: занадто багато відмінностей в зоровій системі. Тому, перш ніж вибирати лікаря, варто не посоромилися запитати, чи є у нього сертифікати з дитячої офтальмології, чи проходив він додаткове навчання.