Спайки після кесарева розтину

Незважаючи на те, що народження дитини відноситься до найщасливіших моментів життя, жінки переживають цю подію по-різному. Добре, якщо вдалося народити дитину самостійно, природним шляхом. Інша справа, коли довелося вдатися до кесаревого розтину - хірургічної операції. Будь-яке оперативне втручання викликає в організмі порушення цілісності тканин. Не є винятком і дана операція.

Одне з найнебезпечніших і складних ускладнень - це спайки після кесарева розтину.

Що являють собою спайки?
Загальновідомо, що після хірургічного втручання тканини будь-якого органу, пошкоджені скальпелем лікаря, починають самостійно відновлюватися. Виниклі рани поступово стягуються і на них утворюються рубці, які є своєрідним захистом для зраненого місця. Однак іноді рубці виникають не тільки на якоїсь певній ділянці де пройшла операції, але і між прилеглими органами. Зокрема, після проведення кесаревого розтину «зчепитися» між собою можуть деякі органи малого тазу і черевної порожнини жінки. Саме такі рубці, що сформувалися між внутрішніми органами, називаються спайками.

Наслідки утворення спайок
Як правило, сполучна тканина в ушкодженому місці відновлюється досить швидко, а утворені спайки запобігають поширенню запально-гнійних процесів. Але це тільки одна «сторона медалі». На відміну від рубців, спайки не розтягуються, стають дуже щільними і можуть стати серйозною перешкодою для нормальної роботи внутрішніх органів. Найчастіше після кесаревого розтину спайки утворюються між петлями кишечника. В результаті порушується рухливість «зчеплених» петель кишечника, що призводить до виникнення кишкової непрохідності. Спайки також можуть зачіпати матку, викликавши ендометріоз, її труби і навіть яєчників. В останньому випадку жінці навряд чи вдасться уникнути вторинного безпліддя.

Симптоми розвитку спаєчних процесів
Молодим мамам, яким довелося народжувати дитину за допомогою кесаревого розтину, вкрай важливо пройти ретельне обстеження на наявність або відсутність спаєчних процесів. Негативні наслідки даної операції рано чи пізно дадуть про себе знати. Утворені спайки не дають можливості внутрішнім органам і тканинам отримувати необхідну кількість кисню і поживних речовин. Симптоми спаєчних процесів в основному пов'язані з розладом роботи кишечника, проблемам з травленням (здуття живота, запор, діарея) і болями в області малого тазу. Звичайно, больові відчуття можна короткочасно зняти за допомогою знеболюючих лікарських препаратів, але вони будуть переслідувати жінку постійно. Крім того, застійні спайкові явища знижують імунітет організму жінки і «відкривають ворота» для проникнення різних інфекцій.

Лікування спайок
Якщо після кесаревого розтину проведене обстеження підтвердило початок утворення спайок, то на ранній стадії від них ще можна позбутися за допомогою курсів спеціальних фізіотерапевтичних процедур. Але якщо патологічний процес зайшов занадто далеко, сформувалися грубі спайки, то доведеться знову робити операцію. Спайки розсікають спеціальним електроножем (електрохірургія), впливом сильного напору води (аквадіссекція), або променем лазера. Найнеприємніше, що після розсічення спайок дуже великий ризик їх повторної появи. Виходить замкнуте коло, з якого вдається вибратися не всім жінкам: розсічення спайок - поява нових утворень - знову операція і т.д. Запобігти розвитку вторинного спайкового процесу часто допомагають спеціальні лікарські препарати, наприклад, Лонгідаз.

Безумовно, набагато важливіше не допустити виникнення спайок після кесаревого розтину, ніж потім вдаватися до різних методів позбавлення від них. Основою профілактики розвитку спаєчних процесів є рухова активність жінки. Вже через добу після проведення кесаревого розтину молодій мамі можна вставати. Лінь і бажання полежати в цьому випадку грають проти неї. Турбота про дитину, постійний рух дозволять жінці протистояти можливим ускладненням.