«Я соромлюся психотерапевта»: як навчитися говорити про особисте
Як подолати горе і страх, заговорити про проблеми і ділитися переживаннями з незнайомою людиною.Говорити про щось особисте завжди важко. Ми відчуваємо себе уразливими, як ніби відкрилися занадто сильно. При цьому, говорити про особисте - невід'ємна частина терапії. Як подолати збентеження?
Чому ми це відчуваємо
Здавалося б: ми приходимо до терапевта спеціально, щоб обговорити проблеми. Чому, прийшовши в кабінет, хочеться все скасувати або зробити вигляд, що все не так уже й погано?
1. Вам важко відкриватися незнайомим людям
Ви в цілому не дуже любите говорити про себе. А тим більше - в стресовій ситуації з незнайомою людиною.
2. Вам страшно піддатися емоціям
«А раптом я розплачуся?». У багатьох з нас є табу на прояв емоцій.
3. Ситуація суперечить вашим моральним принципам
Ви соромитесь того, про що збираєтеся розповісти. Можливо, вам складно визнати або навіть вимовити це.
4. Ви звикли до засудження або знецінення
Коли ви відкривалися іншим людям, вони говорили щось несхвальне або просто не надавали значення ваших слів. Тепер ви переносите цей досвід на терапію - адже ситуація дуже схожа. «Раптом терапевт буде мене засуджувати?» - досить лякаюча думка.
Іншими словами, ви маєте повне право на страх і сором. Але терапевт прекрасно розуміє це. Частина його роботи - допомагати клієнту долати ці переживання, як сказано на genezis.in.ua.
Незважаючи на те, що терапевт вміє працювати з опором клієнта, не варто перекладати всю відповідальність на нього. Терапія - завжди двосторонній процес. Щоб відчувати себе більш вільно і відкрито:
1. Розкажіть терапевту про свої емоції
Поговоріть з терапевтом про те, що відчуваєте. Ця інформація буде для нього дуже важлива: він буде вибудовувати хід роботи з її урахуванням.
А вам стане легше, тому що така розмова зніме частину напруги: ви побачите, що терапевт з повагою ставиться до вас, не висміює і не знецінює. Це буде першим - і дуже важливим - кроком до побудови терапевтичного альянсу.
2. Уявіть, що ви на прийомі у лікаря
Хіба ви соромитеся говорити лікарю про те, що у вас болить? Навіть якщо інформація містить особисті подробиці, ви ділитеся нею - бо це важливо, щоб вилікуватися. Постарайтеся подивитися на терапію з цієї точки зору. Якщо не заговорити про проблеми, вони нікуди не дінуться. Терапевт тут, щоб слухати вас і допомагати.
3. Рухайтеся поступово
Якщо вам потрібно більше часу на побудову довірчих відносин, повідомте про це терапевта. Рухайтеся поступово: не обов'язково «вивалювати» все на першій сесії. Згодом у вас буде накопичуватися позитивний досвід саморозкриття - і стане набагато легше.
Сором і страх - дуже сильні негативні почуття. Під їх впливом є ризик вибрати неефективну стратегію поведінки. Така стратегія допоможе швидко позбутися від негативу, але не принесе результату - а ще залишить неприємний «осад». Розповідаємо, чого на терапії робити не варто (навіть якщо дуже хочеться):
«А раптом я розплачуся?». У багатьох з нас є табу на прояв емоцій.
3. Ситуація суперечить вашим моральним принципам
Ви соромитесь того, про що збираєтеся розповісти. Можливо, вам складно визнати або навіть вимовити це.
4. Ви звикли до засудження або знецінення
Коли ви відкривалися іншим людям, вони говорили щось несхвальне або просто не надавали значення ваших слів. Тепер ви переносите цей досвід на терапію - адже ситуація дуже схожа. «Раптом терапевт буде мене засуджувати?» - досить лякаюча думка.
Іншими словами, ви маєте повне право на страх і сором. Але терапевт прекрасно розуміє це. Частина його роботи - допомагати клієнту долати ці переживання, як сказано на genezis.in.ua.
Що можна зробити
Незважаючи на те, що терапевт вміє працювати з опором клієнта, не варто перекладати всю відповідальність на нього. Терапія - завжди двосторонній процес. Щоб відчувати себе більш вільно і відкрито:
1. Розкажіть терапевту про свої емоції
Поговоріть з терапевтом про те, що відчуваєте. Ця інформація буде для нього дуже важлива: він буде вибудовувати хід роботи з її урахуванням.
А вам стане легше, тому що така розмова зніме частину напруги: ви побачите, що терапевт з повагою ставиться до вас, не висміює і не знецінює. Це буде першим - і дуже важливим - кроком до побудови терапевтичного альянсу.
2. Уявіть, що ви на прийомі у лікаря
Хіба ви соромитеся говорити лікарю про те, що у вас болить? Навіть якщо інформація містить особисті подробиці, ви ділитеся нею - бо це важливо, щоб вилікуватися. Постарайтеся подивитися на терапію з цієї точки зору. Якщо не заговорити про проблеми, вони нікуди не дінуться. Терапевт тут, щоб слухати вас і допомагати.
3. Рухайтеся поступово
Якщо вам потрібно більше часу на побудову довірчих відносин, повідомте про це терапевта. Рухайтеся поступово: не обов'язково «вивалювати» все на першій сесії. Згодом у вас буде накопичуватися позитивний досвід саморозкриття - і стане набагато легше.
Чого робити не варто
Сором і страх - дуже сильні негативні почуття. Під їх впливом є ризик вибрати неефективну стратегію поведінки. Така стратегія допоможе швидко позбутися від негативу, але не принесе результату - а ще залишить неприємний «осад». Розповідаємо, чого на терапії робити не варто (навіть якщо дуже хочеться):
1. «Куплю квиток, піду пішки»
Перший порив - збрехати про проблему, применшити її значимість або промовчати про будь-які неприємні деталі. Виходить, на терапії ви будете працювати не над тим, що вас дійсно хвилює. Проблема нікуди не піде - на відміну від часу і грошей, витрачених на терапію.
2. «Закриватися» від терапевта
Йти в агресію або замкнутість, відмовлятися відповідати на питання - зрозуміла реакція, але вона не просуне вас в терапії. Вона буде сприяти ослабленню терапевтичного альянсу, що неминуче вплине на результати роботи.
3. Пропускати сеанси або припиняти терапію
Іноді стрес від саморозкриття настільки високий, що виникає спокуса «перетерпіти» поточну сесію і більше не повертатися. Якщо це відбувається - обов'язково поділіться з терапевтом. Він допоможе знизити інтенсивність негативних емоцій і скоректує поведінку - буде працювати більш м'яко і обережно.
Ми не рекомендуємо піддаватися спокусі «втекти». Цей досвід закріпить ваше уявлення про проблему як про нездійсненну. Повернутися на терапію і почати все заново буде в два рази складніше. Краще один раз подолати опір - і потім поважати себе за цей крок.
Перший порив - збрехати про проблему, применшити її значимість або промовчати про будь-які неприємні деталі. Виходить, на терапії ви будете працювати не над тим, що вас дійсно хвилює. Проблема нікуди не піде - на відміну від часу і грошей, витрачених на терапію.
2. «Закриватися» від терапевта
Йти в агресію або замкнутість, відмовлятися відповідати на питання - зрозуміла реакція, але вона не просуне вас в терапії. Вона буде сприяти ослабленню терапевтичного альянсу, що неминуче вплине на результати роботи.
3. Пропускати сеанси або припиняти терапію
Іноді стрес від саморозкриття настільки високий, що виникає спокуса «перетерпіти» поточну сесію і більше не повертатися. Якщо це відбувається - обов'язково поділіться з терапевтом. Він допоможе знизити інтенсивність негативних емоцій і скоректує поведінку - буде працювати більш м'яко і обережно.
Ми не рекомендуємо піддаватися спокусі «втекти». Цей досвід закріпить ваше уявлення про проблему як про нездійсненну. Повернутися на терапію і почати все заново буде в два рази складніше. Краще один раз подолати опір - і потім поважати себе за цей крок.
09 січня 2020
