Вагініт при вагітності — симптоми і лікування
Загальновідомо, що під час виношування дитини у вагітної жінки відбувається гормональна перебудова, що пригнічує імунітет. Така реакція організму цілком природна. Однак подібний струс не завжди проходить безслідно для організму майбутньої мами, оскільки може спровокувати активізацію умовно-патогенної і шкідливої мікрофлори в такому інтимному місці, як піхва. Коли це трапляється, то лікарі, як правило, діагностують вагініт. Підступність цієї патології полягає в тому, що дуже часто вона протікає безсимптомно і виявляється тільки при гінекологічних оглядах. А якщо жінка сама помітила незрозумілі виділення з піхви – це серйозний привід для занепокоєння. Звичайно, вагініт при вагітності піддається лікуванню, тільки не слід відкладати відвідування лікаря-гінеколога, щоб уникнути розвитку ускладнень: ендометриту (запалення матки), інфікування плода, передчасних пологів.
Характерні особливості хвороби
Найбільш часто у жінок у відповідальний період виношування дитини виявляють неспецифічний бактеріальний вагініт, при якому запалення піхви виражене дуже слабо. Гормональна перебудова запускає своєрідну ланцюгову реакцію: зниження рівня гормонів естрогенів призводить до зменшення кількості корисних лактобактерій у жіночому статевому органі, зрушення показника кислотності (рН) піхвового середовища, створення сприятливих умов для росту і розмноження умовно-патогенної мікрофлори (гарднерел, епідермального стафілокока, кишкової палички, вірусу простого герпесу, дріжджоподібних грибків).
У свою чергу, специфічний бактеріальний вагініт практично завжди супроводжується запальним процесом. Такий патологічний стан викликають інфекції, що передаються статевим шляхом: трихомонади, гонококи, хламідії, уреаплазми, мікоплазми, сифілітична трепонема. Ці патогенні мікроорганізми теж можуть перебувати в латентному «сплячому» стані в піхвовому середовищі, однак ослаблення імунітету при вагітності призводить до їх різкої активізації.
Симптоми
Характерною ознакою будь-якої різновиду даної патології є неприємні виділення з піхви. При неспецифічному вагініті вони рідкі сірувато-білі, при ураженні піхви грибками роду Кандида – густі, творожисті, білого кольору, а при активізації трихомонади або гонокока – пінисті, брудно-жовті (слизово-гнійні), із смердючим рибним запахом. При наявності запального процесу виникають болісний генітальний свербіж, печіння, хворобливе сечовипускання, ниючий біль в нижній частині живота. Безумовно, такі симптоми викликають у вагітної жінки сильний дискомфорт і часто призводять до серйозних психоемоційних розладів.
Чи можна використовувати антибіотики?
Щоб не допустити зараження навколоплідних вод, розвитку внутрішньоутробного інфікування та передчасних пологів, вагініти під час виношування дитини необхідно обов'язково лікувати. Однак при цьому слід враховувати, що в такий відповідальний життєвий період жінкам можна призначати лише безпечні препарати. Особливо складно підібрати дієвий медикамент при лікуванні специфічних вагінітів, що вимагають проведення антибіотикотерапії, оскільки більшість ефективних антибактеріальних засобів вагітним жінкам протипоказані. Тим не менш, існують ліки, дозволені до застосування майбутнім мамам і зарекомендували себе з найкращої сторони. Зокрема, для придушення активності гонококів успішно використовують антибіотик Цефтріаксон, для боротьби з уреаплазмами, мікоплазмами, хламідіями призначають Вільпрафен, трихомонадну інфекцію усувають з допомогою Метронідазолу (виключаючи I триместр вагітності), а при грибковому вагініті застосовують вагінальні свічки Клотримазол.
Місцева терапія
При порушенні мікрофлори піхви вагітної жінки неспецифічного характеру перевага надається місцевому лікуванню: сидячих ванночок, спринцювання з використанням протизапальних та антисептичних розчинів на основі лікарських рослин (ромашки, календули, шавлії, кори дуба). Високою терапевтичною активністю володіють вагінальні супозиторії Поліжінакс і Тержинан, надають комбінований протимікробну, протипротозойну та антигрибкову дію. Одночасно з місцевим лікуванням прописують фітоестрогени, пробіотики з лактобактеріями, імуномодулюючі та загальнозміцнюючі засоби.
Майбутнім мамам не можна допускати, щоб вагініт при вагітності перейшов у хронічну стадію, тому при перших ознаках цієї недуги слід негайно звертатися до лікаря. Відсутність хвороб у матері – це запорука міцного здоров'я майбутньої дитини.
Найбільш часто у жінок у відповідальний період виношування дитини виявляють неспецифічний бактеріальний вагініт, при якому запалення піхви виражене дуже слабо. Гормональна перебудова запускає своєрідну ланцюгову реакцію: зниження рівня гормонів естрогенів призводить до зменшення кількості корисних лактобактерій у жіночому статевому органі, зрушення показника кислотності (рН) піхвового середовища, створення сприятливих умов для росту і розмноження умовно-патогенної мікрофлори (гарднерел, епідермального стафілокока, кишкової палички, вірусу простого герпесу, дріжджоподібних грибків).
У свою чергу, специфічний бактеріальний вагініт практично завжди супроводжується запальним процесом. Такий патологічний стан викликають інфекції, що передаються статевим шляхом: трихомонади, гонококи, хламідії, уреаплазми, мікоплазми, сифілітична трепонема. Ці патогенні мікроорганізми теж можуть перебувати в латентному «сплячому» стані в піхвовому середовищі, однак ослаблення імунітету при вагітності призводить до їх різкої активізації.
Симптоми
Характерною ознакою будь-якої різновиду даної патології є неприємні виділення з піхви. При неспецифічному вагініті вони рідкі сірувато-білі, при ураженні піхви грибками роду Кандида – густі, творожисті, білого кольору, а при активізації трихомонади або гонокока – пінисті, брудно-жовті (слизово-гнійні), із смердючим рибним запахом. При наявності запального процесу виникають болісний генітальний свербіж, печіння, хворобливе сечовипускання, ниючий біль в нижній частині живота. Безумовно, такі симптоми викликають у вагітної жінки сильний дискомфорт і часто призводять до серйозних психоемоційних розладів.
Чи можна використовувати антибіотики?
Щоб не допустити зараження навколоплідних вод, розвитку внутрішньоутробного інфікування та передчасних пологів, вагініти під час виношування дитини необхідно обов'язково лікувати. Однак при цьому слід враховувати, що в такий відповідальний життєвий період жінкам можна призначати лише безпечні препарати. Особливо складно підібрати дієвий медикамент при лікуванні специфічних вагінітів, що вимагають проведення антибіотикотерапії, оскільки більшість ефективних антибактеріальних засобів вагітним жінкам протипоказані. Тим не менш, існують ліки, дозволені до застосування майбутнім мамам і зарекомендували себе з найкращої сторони. Зокрема, для придушення активності гонококів успішно використовують антибіотик Цефтріаксон, для боротьби з уреаплазмами, мікоплазмами, хламідіями призначають Вільпрафен, трихомонадну інфекцію усувають з допомогою Метронідазолу (виключаючи I триместр вагітності), а при грибковому вагініті застосовують вагінальні свічки Клотримазол.
Місцева терапія
При порушенні мікрофлори піхви вагітної жінки неспецифічного характеру перевага надається місцевому лікуванню: сидячих ванночок, спринцювання з використанням протизапальних та антисептичних розчинів на основі лікарських рослин (ромашки, календули, шавлії, кори дуба). Високою терапевтичною активністю володіють вагінальні супозиторії Поліжінакс і Тержинан, надають комбінований протимікробну, протипротозойну та антигрибкову дію. Одночасно з місцевим лікуванням прописують фітоестрогени, пробіотики з лактобактеріями, імуномодулюючі та загальнозміцнюючі засоби.
Майбутнім мамам не можна допускати, щоб вагініт при вагітності перейшов у хронічну стадію, тому при перших ознаках цієї недуги слід негайно звертатися до лікаря. Відсутність хвороб у матері – це запорука міцного здоров'я майбутньої дитини.
21 вересня 2015
