Рябить в очах: бачите цятки?

Якщо Ви хоч раз намагалися зосередити увагу на одному з таких цяток, то переконалися, що це неможливо. При найменшому русі очей вони швидко зникають, і навіть коли якийсь з них потрапляє в поле зору, то ви все одно не можете розгледіти, що воно собою являє.

Що це за цятки? Де вони: на очному яблуці або всередині нього? Спробуйте моргнути, не рухаючи очними яблуками. Якщо цятки змінили напрямок руху або взагалі зникли, значить, вони на поверхні очного яблука і мова в цій статті піде не про них. Але якщо майже або зовсім нічого не змінилося, отже, цятки знаходяться всередині ока, ймовірно в склоподібному тілі, яке являє собою прозору желеподібну масу, що заповнює порожнину очного яблука.

Звідки вони беруться?

Звідки з'являються ці рухомі цятки? Деякі можна назвати наслідком того, що відбувалося у вашому організмі до появи на світ. На ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку в зоровому органі багато волокон. До моменту народження дитини з цих волокон та інших клітин формується склоподібне тіло. Однак всередині нього іноді залишаються окремі клітини і частинки волокон, які можуть вільно переміщатися. В склоподібному тілі також є канал, який розташований між диском зорового нерва і кришталиком. В ембріональний період через нього проходить артерія, що живить кришталик. Як правило, ще до народження дитини ця артерія атрофується і зникає, однак від неї можуть залишитися крихітні частинки.

Але «мушки» можуть бути й іншого походження. Навіть у дорослої людини склоподібне тіло являє собою не просто однорідну драглисту масу: воно оточене склоподібною мембраною. Мембрана межує безпосередньо з сітківкою – внутрішньою світлочутливою оболонкою очного яблука, що вистилає більшу частину порожнини і забезпечує зорове сприйняття. Склоподібна мембрана прикріплена до сітківки по всій окружності її зубчастої лінії.

З віком фібрили стоншуються, а деякі з них розриваються. Крім того, склоподібне тіло розріджується, і частинки зруйнованих волокон можуть вільніше в ньому переміщатися. Саме склоподібне тіло поступово зморщується і починає відшаровуватися від сітківки, в процесі чого з'являється ще більше рухомих частинок – залишків волокон. Тому з роками ви все частіше будете помічати цих «літаючих мушок», плаваючих та кружляючих перед очима.

Ще одне джерело цих маленьких «мандрівників» – кровоносні судини сітківки. Забій голови і будь-який надмірний тиск на очне яблуко може призвести до того, що з дрібних судин в тканини потраплять еритроцити. Оскільки ці клітини відрізняються клейкістю, вони звичайно утворюють пучки або ланцюжка. Окремі клітини або їх скупчення іноді проникають всередину склоподібного тіла, і, якщо вони знаходяться поблизу сітківки, їх можна побачити. Може статися зворотне всмоктування еритроцитів, і тоді цятки зникнуть. По суті, вони не мають відношення до синдрому «літаючих мушок», оскільки є результатом удару.

Коли загрожує небезпека

Якщо раптом ви помітили, що цяток стало набагато більше, ніж раніше, то, можливо, у вашому організмі щось не в порядку. Особливо велика ймовірність патології у тому випадку, якщо у вас виникає відчуття іскор або спалахів світла перед очима. Такі явища пов'язані зі змінами, що відбуваються в сітківці, де світлова енергія перетворюється на нервові імпульси. Потік цяток, що нагадує дощ, і спалахи світла нерідко обумовлені частковим відшаруванням сітківки. Як це відбувається?

По щільності і товщині сітківка нагадує вологу паперову серветку, і вона майже така ж ненадійна. Її світлочутливий шар міцно прикріплений до розташованого позаду неї шару і до скловидного тіла тільки в зоні зубчастої лінії і в зоні диска зорового нерва, а в області центральної ямки сітківки це з'єднання слабкіше. Інша частина сітківки утримується в потрібному положенні склоподібним тілом.

Отже, якщо кількість цяток перед очима різко зросла, і особливо якщо їх поява супроводжується відчуттям спалахів світла, негайно йдіть на прийом до офтальмолога або зверніться до лікарні! Може бути, у вас стала відшаровуватися сітківка. А при великому її відшаруванні в деяких випадках усунути патологічні зміни вже неможливо.

А що якщо ви вже не один рік бачите плями перед очима, але відчуття спалахів світла у вас не виникало? Швидше за все, турбуватися не варто. Подібне явище знайоме практично кожному. Намагайтеся не звертати уваги на ці цятки. Вони не зникнуть, але, в той час як ви займаєтеся звичайними справами, мозок буде вчитися пригнічувати виникаючий зоровий образ. Рухомі цятки можуть з'являтися, але гострота зору при цьому, по суті, не зменшується, що свідчить про здатність мозку до адаптації.

Тим не менш, кожному, хто бачить рухомі цятки, слід проконсультуватися у офтальмолога або оптометриста, щоб переконатися, що причин для занепокоєння немає.