Що лікує дієтолог

Завдання дієтолога як раз і полягає в підборі та призначенні оптимального раціону і режиму харчування для кожної конкретної людини і при кожному з захворювань органів і систем організму. Відбувається це за допомогою оцінювання антропометричних даних, історії хвороби та інших індивідуальних особливостей пацієнта.

Обов'язки дієтолога включають наступні пункти:

- засвоєння та вдосконалення знань про характер біохімічних процесів всмоктування в кров поживних речовин (нутрієнтів) в нормі та при різноманітних патологіях, і взаємний вплив цих процесів з усілякими зовнішніми факторами (токсини, ліки тощо);
- складання базових основ раціонального харчування у відповідності з середовищем проживання людини, родом діяльності і антропометричними даними (раса, зріст, вага та ін.);
- виявлення відмінних особливостей щоденного раціону дітей, вагітних і годуючих жінок і літніх людей;
- проведення дієтотерапії – метод корекції та допоміжного лікування хвороб за допомогою особливого лікувального харчування;
- сприяння відновленню організму після перенесення оперативних втручань, шокових загрозливих для життя станах, тяжких захворювань за допомогою щадного і в той же час повноцінного раціону.

Коли застосування дієтології раціонально?

Дієтологія ефективна і застосовується при різноманітних захворюваннях органів і систем незалежно від природи їх виникнення (генетичні, аутоімунні, алергічні, інфекційні тощо). Особливу важливість дієтотерапія має в лікуванні патологій органів шлунково-кишкової системи (гастроентерологія і гепатологія), серцево-судинної (кардіологія і флебологія) та сечовивідної (нефрологія).

Дієтологія є невід'ємною складовою терапії таких захворювань:

- хвороби травлення: атонічні запори, метеоризм, коліти, ентероколіти, гастрити, виразкова хвороба, холецистити, холангіти, жовчнокам'яна хвороба, гепатоз, панкреатит, печінкова недостатність, алкогольний гепатит;
- хвороби сечовиділення: цистит, пієлонефрит, гломерулонефрит, сечокам'яна хвороба, ниркова недостатність;
- хвороби серця і судин: атеросклероз, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця;
- хвороби обміну речовин і загальносистемні захворювання: ревматоїдний артрит, ожиріння, цукровий діабет, гіпо - і гіпертиреоз, гіповітамінози;
- спадкові захворювання: непереносимість лактози, глюкозо-галактозна маальбсорбція, целіакія, фенілкетонурія;
- інфекційні захворювання: дизентерія, холера, сальмонельоз, лямбліоз, туберкульоз, кандидоз;
- хвороби нервової системи: стрес, депресія, епілепсія, психози, нервова анорексія, булімія і переїдання, а також у період здійснення хіміотерапії та опромінення пухлин.