Діагностика розсіяного склерозу
Таке хронічне автоімунне захворювання, як розсіяний склероз - дуже важка патологія, яка в міру прогресування нерідко призводить до інвалідності. Причини, з яких починають руйнуватися мієлінові оболонки нервових клітин спинного і головного мозку, досі невідомі. Тому діагностика розсіяного склерозу представляє для лікаря складне завдання.Причини і симптоми
За статистикою, найчастіше розсіяний склероз розвивається через деякий час (іноді досить тривалий) після тяжко перенесених інфекційно-вірусних захворювань. Можливо, наслідки присутності вірусів провокують імунну систему рахувати власні клітини організму чужорідними. Причому симптоми розсіяного склерозу у кожного хворого проявляються по-різному. Це можуть бути болі в різних частинах тіла, оніміння, порушення рухових функцій, ослаблення зору, нетримання сечі і багато іншого. Дана патологія повному виліковуванню не піддається. Можна лише послабити симптоми захворювання за допомогою імуномодуляторів, або стероїдних гормонів і добитися (іноді тривалої) ремісії хвороби.
Особливості діагностики
Для підтвердження діагнозу розсіяного склерозу в даний час не існує якогось певного специфічного тесту. Симптоми цієї недуги дуже схожі на ознаки інших захворювань, тому швидко діагностувати розсіяний склероз часом не може навіть досвідчений фахівець. Під дану патологію нерідко «маскуються» інфекційне ураження мозку, системний червоний вовчак, гіповітаміноз, множинний інсульт, психічні відхилення та багато інших захворювань. Основними діагностичними методами виявлення розсіяного склерозу на сьогоднішній день є МРТ (магнітно-резонансна томографія), вимірювання викликаних потенціалів мозку, а також дослідження спинно-мозкової рідини.
Магнітно-резонансна томографія
При проведенні магнітно-резонансної томографії застосовується принцип так званого ядерно-магнітного резонансу (ЯМР). З його допомогою можна виявити в тканинах спинного і головного мозку вогнища склерозу - рубці. Однак складність діагностики полягає в тому, що схожі ушкодження також характерні для людей, які страждають на мігрень або важку ступінь артеріальної гіпертензії. Крім цього, бувають випадки, коли МРТ виявляє вогнищеві зміни в мозкових структурах, а пізніше на основі інших критеріїв все-таки діагностують розсіяний склероз.
Викликані потенціали мозку
Вимірювання викликаних потенціалів мозку - це електродіагностичні дослідження сенсорних, слухових і зорових нервових шляхів. Тест проводять за допомогою електродів, які прикладають до певних ділянок голови. Під час дослідження вивчають реакцію головного мозку на слухові (клацання, постукування по кінцівках) і зорові (перегляд різних зображень) види стимуляції. Якщо в якій-небудь ділянці головного мозку передача нервових імпульсів порушена, то можна підозрювати пошкодження мієліну.
Для підтвердження діагнозу розсіяного склерозу в даний час не існує якогось певного специфічного тесту. Симптоми цієї недуги дуже схожі на ознаки інших захворювань, тому швидко діагностувати розсіяний склероз часом не може навіть досвідчений фахівець. Під дану патологію нерідко «маскуються» інфекційне ураження мозку, системний червоний вовчак, гіповітаміноз, множинний інсульт, психічні відхилення та багато інших захворювань. Основними діагностичними методами виявлення розсіяного склерозу на сьогоднішній день є МРТ (магнітно-резонансна томографія), вимірювання викликаних потенціалів мозку, а також дослідження спинно-мозкової рідини.
Магнітно-резонансна томографія
При проведенні магнітно-резонансної томографії застосовується принцип так званого ядерно-магнітного резонансу (ЯМР). З його допомогою можна виявити в тканинах спинного і головного мозку вогнища склерозу - рубці. Однак складність діагностики полягає в тому, що схожі ушкодження також характерні для людей, які страждають на мігрень або важку ступінь артеріальної гіпертензії. Крім цього, бувають випадки, коли МРТ виявляє вогнищеві зміни в мозкових структурах, а пізніше на основі інших критеріїв все-таки діагностують розсіяний склероз.
Викликані потенціали мозку
Вимірювання викликаних потенціалів мозку - це електродіагностичні дослідження сенсорних, слухових і зорових нервових шляхів. Тест проводять за допомогою електродів, які прикладають до певних ділянок голови. Під час дослідження вивчають реакцію головного мозку на слухові (клацання, постукування по кінцівках) і зорові (перегляд різних зображень) види стимуляції. Якщо в якій-небудь ділянці головного мозку передача нервових імпульсів порушена, то можна підозрювати пошкодження мієліну.
Пункція спинно-мозкової рідини
Що стосується дослідження спинно-мозкової рідини, то такий аналіз сьогодні не відноситься до обов'язкових діагностичних процедур розсіяного склерозу. Він дозволяє визначити рівень лімфоцитів і антитіл, які надають руйнівну дію на мієлін. Безумовно, цей аналіз допомагає лікареві в постановці діагнозу, але не гарантує безпомилкове визначення даного захворювання. У більшості випадків пункція спинно-мозкової рідини призначається після вивчення анамнезу хворої людини, що свідчить про явну підозру на розсіяний склероз.
Таким чином, наскільки складно визначити причини хвороби, настільки важко і діагностувати дану патологію. До слова, діагностика розсіяного склерозу значно спрощується, якщо відбулося два епізоди загострення хвороби. Адже в цьому випадку виявляється вже два вогнища ураження мієлінових оболонок нервових клітин.
Психологічна адаптація
Після постановки діагнозу «розсіяний склероз» великого значення набуває психологічна адаптація людини до цієї звістки. Реакція хворого може бути непередбачуваною і викликати страх, потрясіння, або надію, оптимізм і почуття полегшення. Це цілком зрозуміло, адже після тривалого часу невідомості настає хоч якась визначеність, з якою доведеться жити. Рецидиви хвороби будуть продовжуватися, тому людям, які опинилися в складній життєвій ситуації, рекомендується відвідувати курси психологічної адаптації. Важливо розуміти і правильно ставитися до існуючої проблеми.
Що стосується дослідження спинно-мозкової рідини, то такий аналіз сьогодні не відноситься до обов'язкових діагностичних процедур розсіяного склерозу. Він дозволяє визначити рівень лімфоцитів і антитіл, які надають руйнівну дію на мієлін. Безумовно, цей аналіз допомагає лікареві в постановці діагнозу, але не гарантує безпомилкове визначення даного захворювання. У більшості випадків пункція спинно-мозкової рідини призначається після вивчення анамнезу хворої людини, що свідчить про явну підозру на розсіяний склероз.
Таким чином, наскільки складно визначити причини хвороби, настільки важко і діагностувати дану патологію. До слова, діагностика розсіяного склерозу значно спрощується, якщо відбулося два епізоди загострення хвороби. Адже в цьому випадку виявляється вже два вогнища ураження мієлінових оболонок нервових клітин.
Психологічна адаптація
Після постановки діагнозу «розсіяний склероз» великого значення набуває психологічна адаптація людини до цієї звістки. Реакція хворого може бути непередбачуваною і викликати страх, потрясіння, або надію, оптимізм і почуття полегшення. Це цілком зрозуміло, адже після тривалого часу невідомості настає хоч якась визначеність, з якою доведеться жити. Рецидиви хвороби будуть продовжуватися, тому людям, які опинилися в складній життєвій ситуації, рекомендується відвідувати курси психологічної адаптації. Важливо розуміти і правильно ставитися до існуючої проблеми.
18 лютого 2015
