Ні за що не вколюсь: чому у людей з'являється страх робити щеплення

Суспільство розділилося на два великі табори: тих, хто за вакцинацію та тих, хто рішуче проти. Мотивація категоричності останніх може бути різною, але найчастіше в основі відмови від вакцин лежить страх щеплень – вакцинофобія.

Питання вакцинації завжди викликало запеклі суперечки між противниками та прихильниками щеплень. Раніше в ці дискусії були залучені переважно молоді батьки, але з недавнього часу до обговорення вакцин підключилися майже всі.

ВООЗ включила рух антивакцинаторів до списку 10 головних загроз здоров'ю, поряд із ВІЛ, діабетом та екологічними кризами. Важливо подолати свої страхи і зробити крок назустріч здоровому глузду.

Стара хвороба

Вакцинофобія існує стільки ж, скільки існують самі щеплення. Вже відразу після винаходу вакцини проти віспи англійським лікарем Едвардом Дженнером з'явилися затяті противники новаторського методу профілактики хвороб. Хто ж ці люди? В основному послідовники різних сумнівних антинаукових практик: хіроманти, гомеопати, прихильники окультизму.

Проте з того часу щеплення довели свою максимальну ефективність, і вплив думки противників щеплень на суспільну свідомість до середини XX століття стало набагато менше: ще жива була пам'ять про страшні епідемії, які забирають життя людей. Від епідемії «іспанки», що вирувала в 1918-1920 рр., померло приблизно 50 мільйонів людей, також пам'ятали численні дитячі інфекції, що були основною причиною смерті дітей до року: кір, скарлатина, тиф, дифтерія.

У минулому столітті, за відповідного розвитку інформаційних технологій, основними джерелами інформації служили газети та телебачення. Як правило, матеріали, що виходять в друк або ефір, піддавалися суворій редактурі, оскільки великі видання та телеканали цінували свою репутацію, тому сумнівний контент часто відсікався.

З появою та розвитком Інтернету абсолютно будь-яка людина отримала платформу для висловлювань, іноді зовсім антинаукових. На жаль, не багато хто любить нудну мову фактів та наукових термінів, людей більше приваблює строкатий порядок псевдовчених. Цікавіше читати про інопланетян, плоску землю та теорію змови, ніж вивчати статистику та аналізувати факти. Звичайно, однією з найпопулярніших тем у світовому Інтернет-просторі завжди було питання вакцинації, а з ескалацією пандемії коронавірусу щеплення стали обговорюватися особливо гостро.

Не читав, але засуджую

Отже, чого ж бояться супротивники вакцин? В основі більшості страхів антиваксерів лежить нестача інформації. Найчастіше ці люди отримали дані про щеплення не у лікаря або вченого-імунолога, а, наприклад, з ролика, що випадково попався на Youtubі або від сусідки, у якої знайомий свекор двоюрідної сестри щепився і помер.

Доказів у таких історіях немає, але це лякає і змушує деяких замислитися та звернутися до Інтернету у пошуках прихильників. Людині простіше знайти однодумців, щоб переконатися у своїй правоті, ніж намагатися розібратися у питанні об'єктивно, така властивість людської психіки. Тим більше, що в переломні та складні моменти історії в суспільстві завжди сильні магічні настрої, так було, наприклад, у період громадянської війни, коли була мода на окультизм, спіритизм та очікування швидкого апокаліпсису. Подібний приклад багато хто з нас може згадати сам: під час розвалу Радянського Союзу багато хто ставив банки з водою перед екранами лампових телевізорів, щоб Кашпіровський або Чумак зарядили воду правильною енергією.

Магічне мислення наповнює життя людини міражами хибних надій, але в наукових питаннях міражі погані помічники. Магічне мислення небезпечне тим, що порушується об'єктивне сприйняття реальності, і люди починають сподіватися на якісь вищі або сторонні міфічні сили, що дуже деструктивно не тільки для самого власника такого мислення, а часом і для оточуючих.

Не особиста справа

Ми вже всі знаємо, як працюють кампанії щеплень: для того, щоб кампанія була успішною, необхідно прищепити близько 80% населення. Тоді ті, хто не можуть зробити щеплення за медичними показаннями, будуть у безпеці: вірус у суспільстві не циркулюватиме завдяки щепленій більшості, так виробляється колективний імунітет.

Людина, що відмовилася від щеплень наражає на небезпеку не тільки себе, а й оточуючих, включаючи членів власної сім'ї. Як приклад можна навести спалах кору в Європі влітку 2018 року: за півроку було зафіксовано понад 40 тисяч випадків зараження, майже 40 із них — смертельні, що стало рекордом десятиліття. Лікарі-інфекціоністи пов'язували спалах із діяльністю антивакцинаторів. За прогнозами всесвітньої організації охорони здоров'я, кір мала зникнути до 2020 року, але цього не сталося через відмову частини населення від вакцинації.

Але є й інші історії: яскравим прикладом перемоги вакцин над вірусом може бути хроніка боротьби з особливо небезпечною інфекцією — натуральною віспою: останній випадок природного зараження віспою був зафіксований у 1977, зараз вірус віспи залишився лише у пробірках. В даний час масової вакцинації від віспи не проводиться – у цьому немає необхідності. Якби в 70-ті роки ХХ століття магічні настрої в суспільстві були такі ж сильні, як сьогодні, то таке тяжке захворювання, як натуральна віспа, не було б переможено.

Зараз з'являються все більш божевільні страхи, які, як це не парадоксально, багато в чому навіяні останніми досягненнями науки: багато хто аргументує відмову від щеплень побоюваннями впровадження чіпів через голку, подальшого стеження світового уряду через вежі 5g. Ці побоювання підігрівають багато медійних людей, які, за своїм основним видом діяльності, далекі від вірусології, наприклад, актори, співаки, бьюті-блогери. На жаль, вони впливають на певну частину населення, говорячи про ті речі, в яких зовсім не компетентні. На жаль, людина швидше повірить улюбленому герою реаліті-шоу, ніж незнайомому професору, так влаштована наша психіка.

Повірити експертам

Як же подолати страх щеплень, який так розвинений у багатьох

Насамперед варто усвідомити, що в цьому питанні найкраще розуміються лікарі-інфекціоністи, вірусологи та епідеміологи. Саме до них варто дослухатися, інформацію потрібно черпати з достовірних джерел. В інших життєвих ситуаціях ми чинимо так само: вибираючи машину, довіряємо спеціалістам, а не думці тік-токера або ворожки; при пожежі дзвонимо 01, чекаючи на допомогу пожежників, а не улюбленого спортсмена. Так само логічно надходити і у випадку з щепленням. Щоб знизити рівень тривоги, варто проконсультуватися з лікарем або вивчити інформацію, опубліковану на офіційних медичних ресурсах.

Іноді варто запитати себе: «Чого саме боюся?». Багатьох лякає відсутність контролю за ситуацією, страх перед незвіданим. Швидше за все ці страхи стосуються не тільки щеплення, але носять загальний характер у житті людей, схильних до цих побоювань. Бажання все контролювати - це поширена психологічна проблема, вона погіршує якість твого життя і її краще опрацьовувати самостійно або з психотерапевтом.

Поспілкуйся з вакцинованими людьми, яким ти довіряєш, до думки яких прислухаєшся, напевно, такі є в колі твоїх родичів, друзів і знайомих. Дізнайся, як вони прийшли до рішення зробити щеплення, як упоралися зі страхами, якщо вони були. Їхній досвід може допомогти і тобі.

Важливо відокремити наші суб'єктивні переживання від об'єктивної реальності, емоції який завжди обгрунтовані і точно відображають те, що відбувається навколо. Якщо розібратися у питанні вакцинації з наукової точки зору, то абсолютно очевидно, що щепитися необхідно, якщо немає медичних протипоказань, лише формування колективного імунітету може зупинити епідемію.